МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ІМЕННИК
§14. Відмінювання іменників другої відміни
1. Які іменники належать до другої відміни?
2. Наведіть приклади іменників, у яких основа закінчувалася б на: а) твердий; б) м’який; в) шиплячий приголосний.
Іменники другої відміни так само, як і першої, поділяються на три групи: тверду, м’яку і мішану.
До твердої групи належать іменники чоловічого роду з основою на твердий нешиплячий приголосний із закінченням – о (палац, кран, батько, Петро) та іменники середнього роду із закінченням – о
До м’якої групи належать іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (учитель, край) та іменники середнього роду із закінченнями – е, – я (море, поле, завдання, збіжжя).
Мішана група охоплює іменники чоловічого роду з кінцевим твердим шиплячим приголосним основи (сторож, слухач) та іменники середнього роду із закінченням – е та основою на шиплячий приголосний (плече, прізвище).
112. Запишіть іменники другої відміни у три стовпчики за групами: а) тверда; б) м’яка; в) мішана.
Цвіт, одужання, здрібнювач, сонце, вітрило, здивування, дощ, одуд, водограй, прізвище,
Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться початок прислів’я: “…недалека”.
Іменники з основою на – р можуть належати до твердої, м’якої або мішаної групи.
До твердої групи належать іменники на – ер, – ір, – ор, – ур (майстер, папір, директор, абажур), односкладові слова (мир, дар, вир), іменники з постійно наголошеними – ар, – яр, – иp (гектару футляру бригадир), а також слова снігур, звір, комар (хоч у називному відмінку множини – снігурі, звірі, комарі).
До м’якої групи належать іменники з наголошеними суфіксами – ару – upу якщо наголос у множині переходить на закінчення (друкар – друкарі, секретар – секретарі, проводир – проводирку а також слова із ненаголошеним суфіксом – ар (лікар – лікарі у бондар – бондарі).
Мішану групу складають іменники із суфіксом – яр (школяру скляр).
113. Користуючись алгоритмом, визначте групи поданих іменників.
Бетоняр, зброяр, формуляр, різьбяр, амбар, бульвар, снігур, плугатар, сир, гончар, шахтар, панцир, узвар.
114. Спишіть текст, ставлячи потрібні розділові знаки. Визначте групи і відмінки іменників другої відміни.
Сонце впало в степ за оч..ретом і погасло а з л..ману викотився ч..рвоний місяць і пустив на воду ш..року іскряну стежку. Надворі потемнішало. І степ і лиман і озеро і море все закуталось в якийсь чарівний світ. Простір без краю навів на М..колу важкі думи. Вогонь під казаном палав дим білів клубками проти місяця (За І. Нечуєм-Левицьким).
115. Провідміняйте в однині іменники шлях, гай, ключ, використовуючи таблицю.
Закінчення іменників чоловічого роду другої відміни однини
116. Провідміняйте в однині іменники небо, море, знання, селище, використовуючи таблицю.
Закінчення іменників середнього роду другої відміни однини
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду другої відміни мають закінчення – а(-я) або – у(-ю).
Закінчення – а(-я) мають іменники, що означають:
1) назви істот, героїв літературних творів (Віктора, лікаря, Мороза);
2) конкретні предмети, що мають форму однини і множини (документа, портрета);
3) міри довжини, ваги, часу, числові та грошові назви (метра, кілограма, тижня, серпня, вівторка, долара);
4) наукові терміни й поняття (параграфа, відмінка, атома), зле: складу, роду, виду;
5) населені пункт и (Києва, Львова), зле: Кривого Рогу, Зеленого Гаю;
6) приміщення, будівлі (млина, коридора), зле: поверху, даху, залу.
Закінчення – у(-ю) мають іменники, що означають:
1) збірні назви (лісу, очерету), але ліска, горішника;
2) речовину, масу, матеріал (воску, чаю, піску, граніту), зле: хліба, вівса;
3) установи, організації, заклади (інституту, заводу, комітету);
4) нечітко окреслені предмети (космосу, простору);
5) явища природи (граду, снігу, морозу);
В) почуття, ознаки, дії, стани (гніву, польоту, вальсу, смутку);
7) усі географічні назви, крім назв населених пунктів (Єгипту, Кавказу, Дунаю), але з наголошеним закінченням – а(-я): Дністра, Дінця, Дніпра.
Іменники середнього роду в родовому відмінку однини мають закінчення – а(-я): села, моря.
Орфограма Закінчення – а(-я), – у(-ю) в родовому відмінку однини іменників другої відміни
117. Поставте іменники в родовому відмінку однини й запишіть у два стовпчики: а) із закінченнями – а(-я); б) із закінченнями – у(-ю).
Ужгород, свинець, відро, вітер, очерет, Севастополь, ярмарок, дріт, ящик, коридор, орден, герой, обгін, ліс, ячмінь, озеро.
Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних слів ” складеться початок вислову Т. Шевченка: “… і свій шлях широкий”.
118. Спишіть, ставлячи іменники, що в дужках, у родовому відмінку однини.
1. Без (хліб) нема (обід). 2. (Дим) без (вогонь) не буває. 3. І без (перець) дійде до (серце). 4. Без (плуг) не орач, без (молот) не коваль. 5. Де багато (крик), там немає роботи. б. Язик не тільки до (Київ), а й до кінця (світ) доведе. 7. Вчися чужого (розум), та свого не втрачай (Нар. творчість).
119. Попрацюйте в парах. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Прокоментуйте орфограму “Закінчення – а{-я), – у(-ю) в родовому відмінку однини іменників другої відміни”.
Дом брата, килограмм сахара, ложка меда, спрятаться от ветра и дождя, не боится мороза, таблетка от кашля, вернуться из Египта, выпало много снега, поезд из Харькова, звуки вальса, гора песка.
Деякі іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини мають паралельні закінчення: 1) залежно від наголосу: моста – мосту, двора – двору, полка – полку, стола – столу; 2) залежно від значення: каменя (однієї штуки) – каменю (матеріалу), папера (документа) – паперу (матеріалу), Рима (міста) – Риму (держави).
120. Розв’яжіть мовну задачу.
Шестикласники складали речення зі словом листопад. Учениця вивела в зошиті: “У час листопаду земля в парку вкривається жовто-червоним килимом”. Учень записав: “На початку листопада періщили холодні дощі”. Чому діти вжили слово листопад у родовому відмінку по-різному?
121. 1. У поданих словосполученнях замініть прикметники іменниками у родовому відмінку однини.
Зразок. Клубний інвентар – інвентар клубу.
Бетонна споруда, степова квітка, волейбольні змагання, музейні експонати, університетський товариш, лісовий аромат, вечірня прохолода, джмелине гудіння, гіпсова скульптура, кленове листя, львівські вулиці, східний вітер.
II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.
У давальному відмінку однини іменників другої відміни паралельно вживаються закінчення – ові, – еві(-єві) та – у(-ю): батькові, учителеві, героєві, дубу, сонцю.
Закінчення – ові, – еві(-єві) вживаються переважно в іменниках, що означають назви істот: другові, шахтареві, Андрієві.
У словах із суфіксами – ов, – ів(-їв), – ин(-їн) вживається тільки закінчення – у: Львову, Києву, Ільїну.
122. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у давальному відмінку однини.
1. Занепокоєний, я усміхаюсь (світ, дідусь, місяць), і мене одразу оповиває росяний сон (М. Стельмах). 2. А вже най
Більша була біда (Мирон) з отим мисленням (І. Франко). 3. Я (Київ) вечірньому вклонюся, як (друг), розкрию таємницю (Г. Чубач). 4. Яшко зітхнув, подав (хазяїн) сопілку (А. Головко). 5. “Твоєму (слово) немає ціни”, – стиха сказала мати (Андрій) (О. Донченко).
Якщо в мовленні збігаються два іменники в давальному відмінку, один із них слід уживати із закінченням – ові, – еві(-єві), а другий – із – у(-ю): братові Степану, брату Степанові.
123. Поставте подані сполучення слів у давальному відмінку.
Добродій Петренко, Василь Іванович, учень-п’ятикласник, друг Володимир, академік Патон, Олесь Терентійович Гончар.
В орудному відмінку однини іменники другої відміни твердої групи мають закінчення – ом: садом, лугом.
Іменники м’якої і мішаної груп уживаються із закінченням – ем: сонцем, плащем. Якщо основа закінчується на – й, іменник набуває закінчення – єм: краєм, гаєм.
Закінчення – ям пишемо в іменниках середнього роду, що в називному відмінку мають закінчення – я: зіллям, щастям.
124. Поставте іменники в орудному відмінку однини й запишіть у два стовпчики: а) із закінченням – ом; б) із закінченням – ем.
Звір, естонець, хмеляр, тісто, одуд, удар, лікар, базар, хлопець, повістяр, ювіляр, острівець, снігур, танкер, стелаж, пісняр.
Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться початок вислову М. Рильського: “… й одвазі шумить по всесвіту хвала”.
125. Утворіть і запишіть з поданих слів словосполучення. Три з них уведіть у речення.
Живе, в, барліг; сиділа, на, поріг; гніздо, на, горіх; у, минулий, рік; тримає, в, кулак; перебуває, в, рух.
У кличному відмінку однини іменників другої відміни вживається закінчення – у:
1) в іменниках чоловічого роду із суфіксами – ик-, – ок-, – к-: хлопчику, синку;
2) у словах з основою на шиплячий: товаришу, слухачу;
3) в іменниках діду, тату, сину.
Закінчення – ю вживаємо в іменниках з основою на м’який приголосний: учителю, добродію, Сергію, але: хлопче.
Усі інші іменники чоловічого роду набувають закінчення – е: брате, голубе, Степане.
126. І. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у кличному відмінку. Виділіть комами звертання.
1. Чи не бачили ви (дядько) тут буланого коня? (Олександр Олесь). 2. Посміхнись до мене (син), і зрадію я (А Малишко). 3. Як тебе не любити (Київ) мій! (Д. Луценко). 4. (Місяць – місяченько) випливи з-за хмари (Нар. творчість).
II. Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
127. І. Поставте подані іменники в кличному відмінку і запишіть. Позначте закінчення.
Петро Григорович, Андрій, кінь, край, лікар, Дніпро, син, синок, гай, батько.
II. З трьома словами із поданого ряду складіть і запишіть спонукальні речення.
128. І. Поставте іменники в родовому й орудному відмінках однини і запишіть, у дужках зазначте групу.
Зразок. Гараж – гаража, гаражем (мішана група).
Палац, командир, хрущ, перукар, маляр (художник), муляр (майстер мурування), море, школяр, плащ, кобзар, ковзаняр, ключ, світлофор, вуж, хмарочос, явір, козак.
II. З виділеними словами складіть речення зі звертаннями.
129. Письмово провідміняйте іменники шлях, гай, знання, ключу множині, використовуючи таблицю.
Закінчення іменників другої відміни множини
У називному відмінку множини іменники другої відміни чоловічого роду твердої групи мають закінчення – и: заводи, береги.
Іменники м’якої і мішаної груп приймають закінчення – і: лікарі, ковалі, товариші, школярі.
Деякі іменники чоловічого роду мають паралельні форми: вуси і вуса, рукави і рукава, хліби і хліба.
Закінчення – а(-я) в називному відмінку множини мають усі іменники середнього роду: вікна, села, моря, обличчя.
130. Поставте іменники в називному відмінку множини і запишіть у два стовпчики: а) із закінченням – и; б) із закінченням – і.
Одинак, господар, футляр, вхід, ссавець, подарунок, стелаж, квиток, кресляр, ковзаняр, сніданок, австралієць, читач, хірург.
Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних іменників прочитаєте закінчення вислову В. Симоненка: “В океані рідного народу одкривай…”
У родовому відмінку множини закінчення ів(їв) мають іменники чоловічого роду (заводів, берегів, солов’їв, плащів).
Нульове закінчення мають іменники середнього роду {вікон, слів, озер, пальт, але: морів, полів, верхів’їв, подвір’їв, почуттів, відчуттів, відкриттів) та іменники чоловічого роду на – ин, – ан, – ян (росіян, киян, але: грузинів, осетинів).
Декілька іменників мають закінчення – ей: очей, гостей, коней, плечей (і пліч).
131. Попрацюйте в парах. Знайдіть помилки у вживанні відмінкових форм іменників. Відредаговані речення запишіть.
1. Мій брат – студент інститута. 2. На горіху голуби звили гніздо. 3. У вас є таблетки від кашля? 4. Останнім часом учені зробили багато відкрить. 5. Не ходіть по газонам.
132. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви і ставлячи подані в дужках слова у родовому відмінку множини.
1. Закони вод, (вітер), і хмар, і світла о..крились нам у ті далекі дні (В. Сосюра). 2. Де взять м..лодій, (слово) і (звук) для всіх пісень (гай) і луків і шуму хвиль річних? (Олександр Олесь). 3. Ро..прягайте, хлопці, (кінь) та й лягайте споч..вать (Нар. творчість). 4. В довгу, темную нічку невидну не стулю ні на хвильку (око) (Леся Українка).
МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ
ЗАПОРІЖЖЯ
1. Чи відомо вам щось про заснування й походження назви міста 3апоріжжя?
2. Пригадайте з історії, що ви знаете про запорозьких козаків.
Важко жилося українцям, і передусім – селянам-кріпакам. Вони тікали в пониззя Дніпра, на вільні землі, оселялися вздовж Дніпра-Славути, поблизу дніпрових порогів.
Запоріжжя. Козацькі могили на острові Хортиця
Пониззя Дніпра і його притоки були багаті на. рибу. У плавнях і лісах водилося безліч диких тварин.
Втікачів називали козаками. Слово козак – тюркське й означає “утікач, вершник, вільна людина”. Тут утікачі випасали худобу, сіяли хліб, промишляли дикого звіра, ловили рибу. Час від часу неминуче стикалися з татарами і турками.
Для захисту від їхніх нападів почали будувати дерев’яні городці, або січі. Пізніше вони об’єдналися в одну січ, розташовану за дніпровими порогами, – Запорозьку Січ.
Коли за дніпровими порогами виникло місто, його назвали Запоріжжям (Із довідника).
1. Що означає слово козак?
2. З яких верств населення походить козацтво?
3. Підготуйтеся до докладного усного переказу тексту.
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
СКЛАДНИЙ ПЛАН ТЕКСТУ
1. Що таке текст?
2. Які ознаки тексту вам відомі?
3. З яких частин складається текст?
133. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту.
КОЗАКИ З ДНА МОРЯ
“Поява на морі чотирьох козацьких човнів наводила на Константинополь більший жах, ніж поява чуми”, – писав французькому королевіЛюдовику XIII його посол у Константинополі.
Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі, їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами галер. Слово чайка походить від тюркських чаїк-каїку що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад дванадцять метрів завдовжки й до п’яти – завширшки. На кожну сідало кілька десятків веслярів. Розсікаючи воду, чайка летіла., мов на крилах.
Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки шикувались у формі півмісяця, щоб турки не змогли втекти.
Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць. Потім із шаблями в руках вдиралися на палубу галери, починався рукопашний бій, і протистояти козакам ніхто не міг.
Бували випадки, коли козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога, який нічого не міг зрозуміти. Він навіть не підозрював, що це насуваються човни із запорожцями. Серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з’являлися із дна моря.
Переповідають про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клали баласт для занурення у воду. У висунуту над поверхнею моря трубу стерновий вів спостереження. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, щоб не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидали, човен несподівано зринав на поверхню. Знову козаки з’являлися ніби із самісінького дна моря.
Історія козацького флоту – історія доблесті, кмітливості й винахідливості, якими завжди відзначалися у своїх ратних діяннях запорожці (За М. Слабошпицьким).
II. Розгляньте малюнок на с. 67. Якому абзацу в тексті відповідає ілюстрація? Складіть письмовий опис козацької чайки у науковому стилі.
Щоб докладно переказати текст, використовують складний план. Для цього ділять текст на головні частини, у яких потім визначають другорядні. До головних і другорядних частин добирають заголовки. Зазвичай пункти складного плану (назви основних частин) позначають цифрами, а підпункти (назви другорядних частин) – малими буквами алфавіту.
134. І. Розгляньте і доповніть складний план тексту “Козаки з дна моря”.
1. Свідчення французького посла в Константинополі.
2. Козаки – умілі морські воїни:
А) тюркське походження слова чайка;
Б) вигляд козацьких суден;
В) завдяки десятку веслярів чайки летіли, мов на крилах.
А) чайки шикувалися у формі півмісяця;
3. …:
Б) невпинний прицільний вогонь із рушниць;
В) рукопашний бій на палубі галери;
Г) вороже судно йде на дно.
4. … .
5. Своєрідний підводний човен запорожців:
А) … ;
Б) … ;
В) … ;
Г) … .
6. Історія козацького флоту.
II. Визначте, до якого типу мовлення належить текст. Свою думку обгрунтуйте. Підготуйтеся до докладного усного переказу тексту за доопрацьованим складним планом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)