ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК ❤️ Довідник з української мови

ПРИЙМЕННИК

2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ

Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці. З погляду внутрішньої позиції прийменник може виступати в трьох позиціях: присубстантивній, післядієслівній і принумеральній. Своє типове використання й функціональне призначення прийменник реалізує тільки в присубстантивній позиції, коли виступає як аналітична

синтаксична морфема, що переводить субстантив в аналітичний прислівник. Прийменниково-відмінкова форма своїми позиційними і семантичними характеристиками дублює синтетичні обставинні прислівники, пор.: Будинок побудували в лісі і Будинок побудували внизу (вгорі, далеко, близько, неподалік і т. д.); Люди прокинулися під ранок і Люди прокинулися вранці (вдосвіта).

Прийменники в складі прийменниково-відмінкової (адвербіалізованої) сполуки різняться ступенем семантичного навантаження: одні з них його мають, в інших семантика цілком нейтралізована, пор., з одного боку, вийти з кімнати, приїхати

до замку, рухатися в напрямку села, бігти слідом за автомашиною, і з другого,- сидіти внизу, відбуватися вдень, штовхнути зозла.

Післядієслівна (постфіксна) позиція прийменника є вторинною, не типовою для нього. Будучи відокремленим від субстантива, він втрачає семантичне навантаження, перетворюючись на формальний елемент, що зрощується з дієсловом і функціонує як постфікс, виражаючи об’єктні відношення, пор.: “їхня мова була така світла й чиста, як річкова вода,- залишалося тільки перенести її на папір” (з газ.); “І співав він пісню, пісню лебедину, Про озера сині, про красу степів, про велике сонце, про вітри і хмари, І далеко нісся лебединий спів” (О. Олесь).

Причислівникова позиція прийменників також належить до вторинних, нетипових. Відірвані від субстантива, вони модифікують кількісне значення числівника, стаючи синонімами форм приблизно, більше, менше й под. У причислівниковій позиції вживаються лише певні прийменники, серед них: до, біля, близько, з, понад, коло, за, під, напр.: “У цій країні вперше перейшли від ручного до напівавтоматизованого виробництва. На початку XIX століття Швейцарія випускала до ста тисяч годинників на рік” (журн.); “В одному переказі оповідається, що близько 450 тисяч років тому на Землю прибула перша група астронавтів, очолювана героєм на ім’я Енкі” (журн.); “Сьогодні з – поміж більш як 110 народів України 30 – це тюркомовні, і їх понад мільйон” (з газ.).

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК - Довідник з української мови

Схожі записи:

Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного...
Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням,...
Завдання та вправи для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Завдання та вправи для самоконтролю 1. Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні, а які...
Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний,...
Зразок розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Зразок розбору конструкції з прямою мовою 1. “У вигляді мови,- сказав Олесь Гончар,...
Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим...
Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на...
Безособові дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Безособові дієслова Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі...
Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними Підрядні Порівняльні частини пояснюють зміст головної частини шляхом порівняння чи зіставлення зі змістом...
Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця...
Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома,...
Написання часток окремо і через дефіс – Частка Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються...
Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”),...
Розділові знаки при прямій мові – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Розділові знаки при прямій мові Умовні позначення: – слова автора; – власне пряма мова. У котре доводиться переконуватися в слушності мудрості Андре...
Зразки відмінювання множинних іменників – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Зразки відмінювання множинних іменників Відм. Приклади Н. Діт-И Сход-И Ножиц-І Грош-І Р. Діт-Ей Сход-Ів Ножиць Грош-Ей Д. Діт-Ям Сход-Ам Ножиц-Ям Грош-Ам Зн....
Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення...
Правопис складних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис складних слів Разом пишуться: 1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать...
Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не...
Правопис прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Правопис прикметників Під час написання прикметників трапляються значні труднощі, пов’язані зі специфікою їх вимови, словотвору і формотворення. Правопис...
Питання для самоконтролю – приголосні УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Питання для самоконтролю 1. Назвіть правила, коли для пом’якшення приголосних ставиться м’який знак. 2. Коли м’який знак не...
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Синтаксис – це розділ науки про мову, що вивчає будову та лексико-граматичне значення словосполучень і речень. Пунктуація – це сукупність правил про...
Я, Ю, Є пишуться УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Я, Ю, Є пишуться: 1. На початку слова й після голосного для позначення звукосполучень Й + а, й...
Дидактичні основи навчання рідної мови Дидактичні основи навчання рідної мови В основі навчання рідної мови в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, що зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання,...
Робота із словниками 6.6. Робота із словниками Програми середньої школи передбачають роботу зі словниками як невід’ємний компонент збагачення лексичного запасу учнів. Словники все більше стають важливими довідниками, що...
Речення двоскладні й односкладні – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Речення двоскладні й односкладні У залежності від складу граматичної основи прості речення розподіляються на Двоскладні й односкладні. У двоскладних реченнях є...
Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді,...
Зворотний займенник себе – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Зворотний займенник Себе Зворотний займенник Себе вказує на відношення до діючої особи. Він не має форм називного відмінка, роду і числа. У...
Особові закінчення дієслів наказового способу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Особові закінчення дієслів наказового способу 2 особа однини 1 особа множини 2 особа множини 3 особа Однини 3 особа Множини Уч-И Уч-Імо...
Синтаксичний розбір речення з прямою мовою – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Синтаксичний розбір речення з прямою мовою Послідовність розбору 1. Указати, що дане речення є реченням із прямою...
Професійні слова. Терміни Лексикологія Професійні слова. Терміни В українській мові є групи слів, які трапляються переважно в мові людей певних професій: камбуз, кок, рея, кубрик, бак, такелаж, зюйд...
Слова з конкретним і абстрактним значенням Лексикологія Слова з конкретним і абстрактним значенням Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, явищами і діями, які сприймаються за допомогою органів чуття,...
Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика...
Морфологічний розбір іменника – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Морфологічний розбір іменника 1. Початкова форма (називний відмінок однини). 2. Морфологічні ознаки: – назва, загальна, власна; – істота, неістота; –...
Українська абетка – Фонетика Українська мова Фонетика Українська абетка Аа Бб Вв Гг Гг Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр...
Неозначені займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Неозначені займенники Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де – (дехто, деякий), Аби – (абихто, абичий),...