Внутрішня будова стебла. Лабораторна робота № 5. Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями

Розділ І. РОСЛИНИ

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)

УРОК 10*

Тема. Внутрішня будова стебла. Лабораторна робота № 5. Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями

Мета. Ознайомити учнів із внутрішньою будовою стебла, видами тканин, що входять до складу стебла, показати взаємозв’язок будови стебла і функцій, які воно виконує.

Основні поняття і терміни, річні кільця, деревина, луб, серцевина, первинна кора, ситоподібні трубки, судини, камбій.

Обладнання:

розпил сосни, мікропрепарат “Поперечний розріз гілки липи”, таблиці та малюнки підручника, мікроскоп, лупа.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Структура уроку

Етапи уроку	Час, хв.
1. Організаційний момент.	1
2. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для
Самостійного виконання практичного завдання.	10
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Мотивація навчальної діяльності.	3
4. Усвідомлення змісту і послідовності, застосування розвиваючих завдань і вправ, практичних дій; самостійне виконання учнями
Завдання під контролем і з допомогою вчителя.	20
5. Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи.	9
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.	1
7. Домашнє завдання.	1

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання.

Тести.

1. Стебло – це складова частина:

А) пагона;

Б) листка;

В) кореня.

2. Стебла бувають:

А) прямостоячі;

Б) прямолінійні;

В) повзучі.

3. У березки польової стебло:

А) прямостояче;

Б) витке;

В) повзуче.

4. До складу пагона належать:

А) листки і пагін;

Б) корінь і листки;

В) бруньки та листки.

5. Потовщення стебла відбувається за рахунок:

А) флоеми;

Б) камбію;

В) ситоподібних трубок.

6. Стебло росте за рахунок:

А) листка;

Б) квітки;

В) верхівкової бруньки.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснення. Сьогодні на уроці ми ознайомимося із внутрішньою будовою стебла. Виконуючи лабораторну роботу, спробуємо пов’язати функції стебла із його будовою. За допомогою мікроскопа ви зможете побачити будову тканин і клітин рослинного організму, з яких він складається.

4. Усвідомлення змісту і послідовності застосування розвиваючих завдань і вправ, практичних дій, самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя.

1. Розповідь з елементами бесіди. Демонстрація таблиці або малюнка підручника “Поперечний розріз гілки липи”.

Під корком у трирічної гілки липи містяться клітини первинної кори, а за ними, тобто ще глибше, – луб. До його складу належать ситоподібні трубки, якими переміщуються розчини органічних речовин, і товстостінні луб’яні волокна. Пригадайте, як рослина отримує органічні речовини. Виходячи з цього, скажіть, в якому напрямі рухаються ці речовини – знизу догори чи навпаки?

Деревина міститься під лубом. Камбій – твірна тканина, за рахунок якої відбувається потовщення стебел і коренів у голонасінних та дводольних рослин. Вже в перший рік життя пагона під шкірочкою закладається корковий камбій (бічна меристема), який, ділячись, утворює корок (вторинну покривну тканину). Корок надійно захищає внутрішні тканини стебла від висихання, механічних ушкоджень, проникнення хвороботворних організмів. Камбій вважають твірною тканиною, від якої залежить потовщення стебла.

Деревина – основна частина стовбура дерева. Вона утворена клітинами різної форми і величини, провідними елементами яких є судини (сукупність мертвих клітин, члеників судини, розташованих один під одним; на поперечних стінках клітин) і трахеїди (видовжені мертві тканини). Крім них, у деревині є волокна і паренхіма. Оболонки багатьох клітин потовщені й просочені речовиною, що надає їм щільності. До складу деревини належать довгі трубкоподібні судини. Цими судинами рухається вода та розчинені в ній мінеральні речовини. Який орган постачає рослину органічними та мінеральними речовинами? В якому напрямі рухаються ці речовини?

Серцевина – центральна частина стебла (рідше кореня), що складається з великих клітин з тонкими оболонками. У клітинах відкладаються поживні речовини. Зазвичай серцевину утворює пухка тканина. У деяких рослин клітини серцевини відмирають (у бузини) або зовсім руйнуються (наприклад, у злаків).

Завдяки поділу клітин камбію стебла дерев, кущів і багаторічних трав ростуть у товщину. Стебло росте у товщину теплої пори року, коли клітини камбію мають здатність до поділу. Наприкінці осені у камбію настає період спокою. Навесні, коли починається сокорух, клітини камбію знову діляться. З клітин, що виникли з камбію навесні, в деревині утворюються судини з широкими просвітами й відносно тонкими оболонками. Восени нові судини деревини стають вузько-просвітними, а їхні оболонки – товстішими.

Приріст деревини по товщині стебла за рік називають річним кільцем. Межа між річними кільцями добре помітна. За річними кільцями можна підрахувати вік спиляного дерева. (Демонстрування розпилу сосни). У тропічних рослин, які ростуть безперервно протягом року, річні кільця зовсім непомітні.

За річними кільцями можна визначити не лише вік рослини, а й сторони горизонту. Так, річні кільця ширші з південного боку дерева, а вужчі – з північного.

2. Виконання завдання практикуму. Впишіть пропущені слова у тексті.

Галузитись, необмеженим, другого, річне кільце, першого, вік рослини і сторони горизонту, верхівкової бруньки.

Стебло – орган з… (необмеженим) наростанням. Стебло росте за рахунок… (верхівкової бруньки). У процесі росту стебла можуть… (галузитись). Головне стебло називається віссю… (першого) порядку; бічні стебла, що розвинулись із пазушних бруньок – вісь… (другого) порядку.

Усі шари клітин деревини, які утворилися навесні, влітку й восени, становлять… (річне кільце). За річними кільцями можна визначити… (вік рослини і сторони горизонту).

Лабораторна робота № 5

Тема. Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями.

Мета. Ознайомитися з видами тканин, що належать до складу стебла; пов’язати будову стебла і функції, які воно виконує.

Обладнання: мікропрепарат “Поперечний розріз гілки липи”, мікроскоп, лупа.

Завдання 1. Ознайомитися з особливостями будови стебла у зв’язку з його функціями.

Розгляньте за допомогою лупи постійний мікропрепарат поперечного розрізу стебла. Знайдіть покривну тканину, кору, луб, деревину і серцевину. Зверніть увагу, що між корою і лубом, з одного боку, і деревиною, з іншого, розташовується камбій, який має вигляд тоненькою смужки. Підпишіть частини внутрішньої будови відповідно до цифр.

За допомогою мікроскопа розгляньте будову кожного шару стебла. Порівняйте побачене з відповідним малюнком на таблиці чи на малюнку підручника.

Знайдіть у лубі ситоподібні трубки (ними мінеральні речовини рухаються зверху вниз).

Уважно розгляньте в лубі клітини з потовщеними оболонками – це луб’яні волокна.

Знайдіть у деревині судини (ними мінеральні та органічні речовини рухаються знизу догори).

Порівняйте судини і ситоподібні трубки. З’ясуйте, чим вони відрізняються.

Знайдіть на мікропрепараті серцевину. Зверніть увагу на її клітини – вони великі, тонкостінні.

Розгляньте смужки (тяжі) клітин, які починаються від серцевини і закінчуються у корі. Це – серцевинні промені. Ними мінеральні та органічні речовини рухаються перпендикулярно до поверхні стебла.

Заповніть таблицю:

Характеристика складових частин стебла

Будова стебла	Функції
1. Покривна тканина
2. Кора
3. Луб А) ситоподібні трубки
4. Камбій
3. Деревина:
А) судини
5. Серцевина
6. Серцевинні промені

Зробіть висновки до уроку та лабораторної роботи за результатами виконаної роботи.

5. Звіт учнів про способи і результати виконаної роботи.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику, завершити оформлення лабораторної роботи.