115. І. Самоідентифікація – 1. Визначення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Соціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів на основі будь-яких ознак), а окремим індивідом – своєї приналежності до певної групи. 3. Політико-економічне і національно-культурне самовизначення того чи іншого народу або нації.
Інновації – 1. Нововведення. 2. екон. Комплекс заходів, спрямованих на впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів іт. ін. //
Фіксація – Дія та її результат за значенням “фіксувати” 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. 2. Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам’яті, у викладі тощо. // Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо. 3. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, увагу тощо). 4. Записувати, реєструвати. 5. Визначати, встановлювати що-небудь).
119.
Шашіль – 1. Коричневий жук завдовжки 2-3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи борошні, точать їх. 2. дерен. Те, що руйнує щось, мучить когось, викликає сумніви тощо.
124. І. 1. Вони поверталися додому одразу після того, як вщухла буря. 2. Коли зайшло сонце, швидко почало смеркатися. 3. Незабаром до мене приїде приятель і розповість про свої пригоди. 4. Коли розмова почалася, у приміщенні всі затихли.
140. Чорногуз, бусол, лелека, боцян – великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами.
Обувка, гурок (взуття) – виготовлені зі шкіри, гуми та деяких інших матеріалів вироби, здебільшого на твердій підошві, для носіння на ногах.
Кошувка (кошик) – виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., що його використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь.
143. Витягалось найкраще Лудіння, нові Крашениці, писані Кептарі, Череси і Табівки, багато набивані цвяхом, дротяні Запаски, Черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна Гугля, яку мати обережно несла на Ціпку через плече. Іван теж дістав Кресаню і довгу Дзьобню, що била його по ногах…
Лудіння – одяг, вбрання.
Кептар – хутряна безрукавка.
Черес – старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж із двох складених разом ременів так, що має всередині порожнину для грошей тощо.
Табівка – гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече.
Запаска – жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.
Черлений – темно-червоний.
Гугля – біла свита; різновид гуцульського верхнього чоловічого і жіночого одягу з білого сукна.
Ціпок – очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю; костур.
Кресаня – капелюх.
147.І. Ну, то й іди Під три чорти (геть) з моєї хати? (С. Васильченко). 2. Ну, Матюша, Катай (розкажи) напам’ять “Гуси”, покажи себе! (І. Карпенко-Карий). 3. Але я не граю на жодному Струменті (інструменті)! Толя мене колись учив [грати] наПіаніні (піаніно), але в мене не було часу! 4. Ми всі ходимо По (у) Цьому дому (домі, будинку) з Мобілами (мобільними телефонами), бо Розгубимося (загубимося) (3 тв. Є. Кононенко).
154. II (1). Звуком (іменн.) називається (дієсл.) коливальний (прикм.) рух (іменн.) тіл (іменн.) з (прийм.) наступним (прикм.) поширенням (іменн.) цих (займ.) коливальних (прикм.) рухів (іменн.) у (прийм.) навколишньому (прикм.) середовищі (іменн.).
157. II. 1) Говорячи (діеприсл.) словами (іменн.) одного (числ.) з (прийм.) найвидатніших (прикм.) лінгвістів (іменн.) нашого (займ.) століття (іменн.) А. Мейє (іменн.), першими (числ.) “розклали (дієсл.) мову (іменн.) на (прийм.) приголосні (прикм.) й (спол.) голосні (прикм.) звуки (іменн.)” давні (прикм.) греки (іменн.).
183. Широкий, сни, листок, серця, кити, село, хижак, ребро, межа, степи, земля, озеро, весло, зерно, дивак, одиниця, Дмитро, димар, середа, темніти, криниця.
185. [коз? ба?], [молод? ба?], [про? з? ба], [о? з? де], [к’і? хт? і], [н? і? хт? і], [вогза? л], [jагби?], [ски? нути], [с:у? нути], [обптеиса? ти], [обпсо? хнути], [підтт? агти?], [спиеса? ги], [сфотографува? ти], [спо? л? а], [скон? а?], [сха? ти], [надткусити], [розспиета! ти], [беи з’пе? чиі], [беизсхма? рниі], [розсхиета? ти].
186. [ми? jеіс?:а], [жу? риес?:а], [змага? jеіц?:а], [здаjе? ц?:а], [хова? jе? ц?:а], [ко? тиес?:а], [жеине? с?:а], [ж:и?
С? а], [беж:у? рний], [в’іч:и? зна], [п’ішча? ний], [доне? ч:ина], [хмеильни? ч:иена], [ждже? мом], [воур’і? ц?:а], [намаз? ся], [коро? чшиі], [у кни? з? ц? і], [у ло? з? ц? і], [с су? мом], [ж жа? лем], [ж шу? мом], [ж че? с? т? у], [ж ча? jем], [с си? ном].
187. [пор’а? д? и? іс? т?], [св’і? ж’іс? т?], [с’іл? с? к? иі], [ку? з? н? а], [мо? лод? іс? т?], [ п’іс? н? а? р], [м’іц? н? і], [г’ін? ц? і?], (сп’і? л? ни, [р’ас? н’і? ти], [посм’іхну? тис? а], [і? нш’і], [кам’ін? ц? і], [сеире? днії], [цв’іт], [к’і? с? т? ц? і], (св’а? то], [ната? лц? і], [риебалц?’і], [украjі? н? с? киі], [с? т? а? ти], [ли? с? т? а].
192. а) Спрощення приголосних передається на письмі: ремісник, обласний, вісник, тріснути, тижневий, виїзний, щасливий, міський, навмисне, корисний, плюснути, шелеснути, брязнути, хруснути, улесливий, цілісний, прослати, жалісний, кількісний, совісний, свиснути.
Б) Спрощення приголосних не передається на письмі: шістнадцятий, зап’ястний, туристський, форпостний, кістлявий, невістці, шістсот.
193. 1. Корисливе серце завжди кам’яніє. 2. Улесливий чоловік гірше гадюки. 3. Чесному всюди честь, хоч і під ланкою. 4. Заздрий від чужого щастя сохне. 5. Ранні пташки зерно клюють, а пізні слізки ллють. 6, Пізній гриб – ранній сніг,
197. І. а) подвоєння внаслідок збігу: по-буденному, ocіннього, нетлінно, схиленоколінно;
Б) подовження внаслідок асиміляції: рання, світання, гіллі.
198. І. Возз’єднати, обдарувати, беззвучний. розділити, розбризкати, віддавати. Надніпрянщина, беззбройний, беззахисний, беззаконний, беззоряний, обволочений, безземельний, роззнайомитися, віддерти.
200. Туманний, спинний, весняний, долиновий, денний, ячмінний, камінний, законний, сонний, ранній, паркановий, винний, злочинний, вогневий, осінній, змінений, віконний, балконний, льняний, глиновий, дерев’яний, пісенний, лимонний.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)