150. Слово “слово” вжито у тексті у прямому значенні.
162.1. Образ життя школяра передбачає оволодіння вмінням самостійно знаходити та обробляти інформацію.2.Мовний режим передбачає спілкування у школі як на уроках, так і після них винятково державною мовою.3.На класних зборах староста класу доповів, що мовний режим у нас виконується. 4. Деякі учні висловили думку, що давно треба вжити заходи щодо порушення норм культури мовлення, яких так багато в шкільному житті.
165.1. “Мерседес” – прекрасна Тачка (відтінок грубуватості),
166. Росіянізми: Стьопи (Степана), Колі (Миколи), Петі (Петрусі), Вані (Івана), пєшком (пішки), остановку (зупинку), двояку (двійку), шістьорку (шістку), сімьорку (сімку), слідуючій (наступній), послідний (останній), остановці (зупинці), клубніку (полуницю), восємдесят (вісімдесят), кармана (кишені), кошільок (гаманець), кольца (каблучки), цепочки (ланцюжки), лімони (лимони), сосіски (сосиски), конфєти (цукерки), жвачки (жуйки), сігарети (сигарети), сільодку (оселедець), отвйортку (викрутку), носки(шкарпетки), кучу (купу), прівєт (привіт), кароче (коротше), кометно (звичайно), ладно (добре), резко (різко), успокойся (заспокойся), не щитається (не рахується), воопще (взагалі).
167. Насєлєніє (населення), “врем’я спрашиваю” (питаю, котра година), посовєтуваться (порадитися), здєлаю (зроблю), шо (що), куда твоє дело (куди тобі), мненіє (думка), собаки-іщейки (собаки-нишпорки), “согражданє” (співгромадяни), “женщіни” (жінки), “мужчіни” (чоловіки), “панімаєм толька па-рускі” (розуміємо тільки російською).
168. Братани (чоловіки), кайф (насолода), лягаві, мусори (міліціянти), дур (наркотики), житуха (життя).
170. У нашій столиці спіймали одного підозрілого, який Київ чомусь називав дивно і підозріло – Київ. І взагалі, говорив якоюсь не такою мовою, як усі в столиці. Його й схопили спостережливі активісти “Комітету спасіння Батьківщини” – прямо на вулиці, як він рота розкрив. Доставили куди треба. Там перевірили. Затриманий і справді говорив нетутешньою, не інтернаціональною мовою братства народів. Запросили мовознавців, які будь-кому язика розв’яжуть. Випадок, як сказав один із тих мовознавців, важкий. Хохол! Натуральний!
Газети наступного дня з жахом повідомили, що в Києві викрили типа, “зараженого вірусом зоологічного націоналізму”, який вперто “розмовляв рідною мовою”. Скільки раніше виловили цих націоналістів, а за півстоліття так усіх і не виловили!
172. 1. Велика частка відповідальності за засміченість мовлення лежить на самих школярах. 2. Наше покоління вибрало “Пепсі”, що відмінно втамовує спрагу, але не вибрало суржик, який замулює джерело мови. 3. Від висловлювань деяких учнів наша вчителька трохи не втрачає свідомість. 4. Суржик – то серйозна перешкода на шляху до вивчення літературної мови. 5. Гарне прищеплення проти суржику – читання протягом року українських літературних журналів, які наш клас передплатив.
173. Табу – 1. У первісних народів – релігійна заборона певних дій, слів, порушення якої спричиняє тяжкі покарання. 2. Будь-яка заборона; те, чого варто уникати.
Шарм – привабливість, чарівність.
175. 1. Дерибаном. 2. Лохотрона.3.Мажор. 4. Западло. 5. Задовбала. Мають відтінок згрубілості.
177. Виробничо-професійна лексика:
1.Складальні каси, бджолині щільники, шрифти, курсив, цицеро та петит.2. Коробка передач, двигун, хрестовина, кардан. 3. Дзеркало заднього виду, газонути, руль, витиснути зчеплення, виключити запалення. 4. Оркестр, скрипка, кларнет, барабан, тромбон, труба, форшлаги, фіоритури.
Курсив – друкарський шрифт з нахилом основних штрихів приблизно на 15° та округленими формами штрихів та їх поєднань, який дещо нагадує рукописний.
Цицеро – типографський шрифт, кегль якого дорівнює 12 пунктам (-4,51мм).
Петит – типографський шрифт, кегль якого дорівнює 8 пунктам.
Кардан (подвійна педаль) – устрій із арсеналу метальних барабанщиків.
Форшлаг – муз., прикрашання, яке полягає у програванні перед основним звуком дуже короткого додаткового звука.
Фіоритура – загальне позначення мелодичних і вокальних прикрашань; орнаментальний пасаж, який прикрашає мелодію.
178. 1. Дозвольте, Григорію Олексійовичу, відвідати ваші уроки, (комами виділене звертання). Навчіть мене, як Писати конспекти, як правильно Перевіряти зошити, як Об’єднувати актуалізацію, новий матеріал і опитування, (перші три коми стоять між частинами складного речення, четверта кома стоїть між однорідними додатками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком) 2. Багато країн переходить на Сухе фільтрування, це так (кома між частинами складного безсполучникового речення). На Заході застосовують Мішкові або рукавні фільтри зі спеціальної Матерії, вона мусить бути особливої міцності (кома між частинами складного безсполучникового речення). Продукти сухого очищення до того ж можна переробляти, Брикетувати, в цьому також є своя перевага (перша кома стоїть між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, друга кома стоїть між частинами складного безсполучникового речення) 3. Мерщій до льоху, де лежать живці Кандиль-китайки, бери також Ренети (перша кома стоїть між частинами складнопідрядного речення, друга кома стоїть між однорідними підметами, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). Ніж у кишені, вправність у руці – за рік по тому ж в лісі ви ідете (кома І тире між частинами складного безсполучникового речення). 4. Я щойно вчора прибився до Гавані твого імені з далекого плавання лівим Бортом з одним Веслом рівно до Ватерлінії твоїх зіниць. 5. І раптом наказ: “Повернути? Вест?” (двокрапка і лапки при прямій мові).
179.1. Синуси, тангенси, астрономія, метеорологія, космологія. 2. Біохімія, молекулярна біологія, генна інженерія. З. Козацької республіки, вітаміну, інтегралах. 4. Зореліт, хвильові коливання, капітан, вахтовий, амплітуда коливань, асиметрична, перевантаження, загоряння електронної навігаційної системи, екіпажу, розгерметизація, біороботів, пластир, автономне живлення.
182. 1. Розчленування предмета на складові частини (ознаки, сторони, властивості, відношення) з метою їх всебічного вивчення – аналіз. 2. Здатність технічних та інших пристроїв або систем пристосовуватись до змінюваних умов навколишнього середовища або до своїх внутрішніх змін, що приводить до підвищення ефективності їх функціонування – адаптація. 3. Оболонка земної кулі, в якій існує або існувало життя – біосфера. 4. Поіменований набір інформації, що зберігається на носії інформації – файл.5. Особливе, унікальне, неповторне явище у своїй цілісності, в єдності з його сутністю – феномен.
Р. в.: аналізу, адаптації, біосфери, файлу, феномену.
183. 1. У нас такі вже соромливі Гени, що Йван Пулюй ікс-променя приборкав, а люд віками ходить до РЕНтгена (В. Бровченко). 2. Неначе трієри, Кібермашини були забиті Формулами вщерть (Б. Олійник). 3. Крізь надгусту Речовину НейтриноПроходить з такою ж легкістю, як і крізь порожнечу Космосу (С. Красавін). 4. А запах! Збуджує слиновидільні Залози та шлункову Секрецію! Смачний Біфштекс. І Фрі засмажено в міру, до комашиного Хрусту. Наче жука розкушуєш (Ю. Обжелян).5.Один мудрагель написав про цю споруду: “Будівлі трохи шкодить надмірна Монументальність і гіпертрофований ордер, позбавлений будь-якого Текстонічного сенсу” (П. Загребельний). 6. При Стресах обов’язково виділяються внутрішні Стимулятори. Коли виводять із Деліріума, використовують певні Синтезовані препарати. На часі – проблема Рекреації! (Ю. Обжелян).
184. Віддієслівні іменники: погляд, ліцензування, суд.
Терміни: погляди, інформація, органи державної влади, кордони, стаття, держава, ліцензування, радіомовні, телевізійні, кінематографічні підприємства, свободи, обов’язки, відповідальність, формальності, санкції, закон, демократичний, суспільство, інтереси, національна та громадська безпека, територіальна цілісність, заворушення, злочин, мораль, репутація, конфіденційна, суд.
187. Офіційно-ділова лексика: трибуна, звіт, відзвітується, ревізія, хлібороб, розтрати, заборгованості, вродили, збори, взяти слово, повідомити, головування, бригадир, мати слово.
188. Ділова лексика: пакове, конфлікт, претензій, форс-мажорних, звітувати, інцидент, дозвілля, інформувати, зарекомендувати себе, ухил, домінувати.
189. Ділова лексика: конференція, нарада, інстанція, суддя, догана, засвоюватися, санітарна норма, вентиляційні лабораторії, фіксувати, реформи, бланк, печатка, підпис.
1.За вільнодумство і норовливість не раз йому перепадало від обережненьких, не раз його розпікали на конференціях, нарадах і в інстанціях, а потім найбільший суддя – час – підтримував його, з чоловіка знімали суворі й прості догани, тільки ніхто ніколи не вибачався за них перед ним (М. Стельмах). 2. Дим із труб – це розпечений газ із пилюкою, невидима оком пилинка – вона твій найбільший ворог!3.Вона добре летить і легко засвоюється організмом. 4. Є закон про допустиму санітарну норму пилюки в повітрі, але хто його дотримується? 5. На кожнім заводі є вентиляційні лабораторії, які з року в рік тільки фіксують порушення санітарних норм… 6. Хіба ж це не самообдурювання? (О. Гончар). 7. Сушитимуть голови мудрі нащадки, чому в нас реформи чудні: міняються вивіски, бланки, печатки, а підписи – ні? (В. Скомаровський).
190. Виділені слова не є часто вживаними.
Бойки – етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат (Бойківщина) від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході.
Гміна – у Польщі в 1815-1954 рр. низова сільська адміністративно-територіальна одиниця, яка об’єднувала низку общин.
Дримба – щипковий інструмент, який використовується в гуцульському музичному побуті.
Чир – прісноводна риба з роду сигів:. Кучери – завите волосся на голові.
Звори – ерозійні форми рельєфу: зсуви, осипання, ритвини, балки.
Картопляники – картопляні оладки.
Деруни – картопляні млинці.
Шарварок – додаткова до панщини феодальна повинність щодо будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.
Гемба – місце, де формується продукція чи надаються послуги.
193. По віршах Василя Мисевича, мов під сонцем по росяному лузі, розкидано самоцвіти діалектних слів, які він вживає ощадливо, щоб не затуманити змісту. Власне й для незвичного слуху вони у контексті впереваж зрозумілі: “голубка дітям накрапку (гілці) мужиче”, “погляньте: із лісу виходять ласкавці (квіти) рожево-бліді, наче небо в степу”, “цятки неба, бриндушки (квіти) хмільні”, “впало яблуко враз на тонку, як волічка (нитка), стеблинку”, “на співучих коверцях (килимках) трави”, “ось верба приміряє цурканку (кожушок-безрукавку)”.
194. Маржина – худоба; рижаки – рижики; трускавки – суниці; чічка – квітка; струмовиння – струмок; гостинець – узбіччя; ганджу – вади; газдині – хазяйки; тайстра – вишита сорочка; квапно – поспіхом.
196. Терміни: ядро, в середньому, функціонування, пристосована, історичні обставини, консерватизм, функції, накопичення, збереження, поширення, комунікативна, мисле – формуюча, пізнавальна, культуроносна, консолідаційна.
197. Десниця – права рука.
Бунчук – древко з шаром чи вістрям на верхньому кінці, з кінським хвостом і двома срібними кистями, які були символом влади козацьких отаманів, українських чи польських гетьманів, турецького паші.
Патериця – знак недоторканності грецьких і римських гінців.
Корогва – 1. Військовий прапор, військовий клейнод в Україні 15-18 століття, символ влади гетьмана України, кошового отамана Запорозької Січі, полковника, сотника. Має вигляд полотнища (переважно прямокутного) з держаком-корогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі. 2. Церковний прапор з біблійними зображеннями. Складається з полотнища і держака-корогвища з навершям у вигляді хреста. Інколи церковні корогви виготовлялися з тонкої металевої бляхи, прикрашеної малюнком.3.Назва військового кінного підрозділу у польсько-литовському та козацькому військах у 16-18 століттях.
Січ – суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці XV ст. – першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця.
Семиряжка – 1. Домоткане грубе нефарбоване сукно; сірячина. 2. Верхній селянський одяг із такого сукна.
Соломаха – козацька каша.
Жупан – різновид верхнього одягу.
Прасно – завжди.
Корзно – князівська мантія або плащ, який накидався зверху і застібався здебільшого на правому плечі запонкою з петлицями.
Ошую – ліворуч.
Одесную – праворуч.
199. Куафюра – зачіска, кав’яр – ікра (риб’яча), каламар – чорнильниця, скриптура – зошит, перебендя – балакун (базікало).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)