300.
301. 1. Хатонько, хатинко, стежка. 2. Матусенько, матінко, мамочко. 3. Доненько, зоренько, горенько. 4. Русявенький. 5. Дрібнюсіньку. 6. Сонечко, негодонька, доленька. 7. Солодісінькі. 8. Невеличка, перепеличко, голосочок, тонесенький, милесенький. 9. Ніжках, панчішках, квіточки, оченьки.
303.
Воно йому першому дало спроможність
Побачити веселе свято весни (М. Коцюбинський).
Самісінький < сам + - ісіньк - + - ий; спроможність < с + про + могти + - н + - ість.
305. 1. Такий козарлЮГа
306. 1. Стомився вітерець – розхристаний хлопчИськО (М. Косякевич). 2. Ой вуличко та й широкая, чом травИчкА невисокая? Бо хлопчИщА побродили, парубища походили великим та й ножищами, подертими постоликами, рядняними онучИщАми! (Народна творчість). 3. До оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий. Подає не ручку – ручИщЕ (М. Стельмах). 4. От і впізнай його. Який же козарлЮгА став! Заходь, заходь, синОчкУ! (В. Минко).
307. Слова із значенням книжності: 1. Горджуся. 2. Лицарство. 3. Холуйство. 4. Вислужництво.
1. Горджуся тим, що родом я із людства, що я живу, людина між людей, (коми між частинами складнопідрядного речення, остання відокремлює уточнення). 2. У змозі Правда й Воля відродитись і лицарство козацьке пресвяте, як заговорять рідним словом діти і наша мова знову розцвіте (коми між частинами складнопідрядного речення) 3. Є в мене хліб, є в мене і до хліба (кома між частинами складного безсполучникового речення) А чим у серці спрагу втамувати? Як пекло це пройти й не спопелиться, коли вогнем з усіх усюд мете, коли холуйство, витончене й нице, ногами попирає все святе? (перші дві коми стоять між частинами складнопідрядного речення, дві інші відокремлюють однорідні означення, з’єднані неповторюваним сурядним сполучником) 4. Високе служіння мас і свій протилежний полюс – пародію: вислужництво, прислужництво, слугування… і, нарешті, службове прикриття (тире відокремлює прикладку, перших дві коми стоять між однорідними присудками, дві інших відокремлюють вставне слово). До речі, аристократи не визнавали винагороди за служіння – вони вважали: служіння має бути чистим (кома відокремлює вставне слово, тире і двокрапка стоять між частинами складного безсполучникового речення)
308. 1. Світ Божий здається таким ПреХорошим, а люди такими ПрЕдобрими (О. Кониський). 2. Уже сніги відснігували, уже дощі ПереДощили (О. Слоньовська). 3. Біжить по вулиці струмок, навколо сніг ПрИв’яв та змок (Н. Забіла). 4. В небі хмара пролітала, білий пух порозсипала (П. Воронько). 5. ПриТаїлося все, пополохалось перед з’явищем тучі грізної: вітерець ущух, – ані подиху, змовк веселий гай, – ані шелесту (М. Старицький). 6. Повітря насичене несказанною ніжністю, воноПереЛивається дорогим оксамитом (І. Сенченко). 7. Увійшла у хату бабуся, стара та ПреСтаренна, згорбилась, через силу ноги волоче і паличкою підпирається (Г. Квітка – Основ’яненко). 8. Прийде сусідка, розкаже новини, звичайно, ПрИбреше наполовину (В. Гаптар).
310. Етнографи вивели теорію трьох культур. Згідно з нею у світі на різних етапах розвитку існувала постфігуральна культура, коли діти вчаться у батьків, розуміючи, що їхній досвід багатший за їхній, поки що куценький, тому вони шанують батьків. Існує також конфігуративний тип культури, коли для дітей авторитет батьків нічого не вартий, а варті чогось лише ровесники. Це коли молодь сама по собі, а батьки не можуть докричатися до своїх чад. Існує ще профігуративна культура коли батьки вчаться в дітей (За Є. Кононенко).
311. Козацтво, товариство, стрілецтво, птаство, жіноцтво, юнацтво. Загальне значення – збірні поняття при іменникових основах. Носієм значення є суфікс.
Історичний, класичний, математичний, демократичний, комічний, географічний. Загальне значення – позначення відносних прикметників. Носієм значення є суфікс.
Вірнесенький, молодюсінький, тонюсінький, малюсінький, швидесенький. Загальне значення – позначення вищого ступеня пестливості та здрібнілості. Носієм значення є суфікс.
Картоплиння, бобовиння, гороховиння, бурячиння, гарбузиння. Загальне значення – позначення бадилля рослин. Носієм значення є суфікс.
Прекмітливий, прерозумний, премоторний, пресвітлий, преміцний. Загальне значення – вираження найвищого ступеня ознаки. Носієм значення є префікс.
Товстуватий, лисуватий, коричнюватий, злодійкуватий, ледачкуватий. Загальне значення – при іменникових основах позначення властивості (незначної), подібності, нахилу; при прикметникових основах позначення зменшення прикмети, що її показує основа прикметника. Носієм значення є суфікс.
Недобір, недогарок, недолік, недорід, недокрів’я. Загальне значення – неповнота дії, ознаки чи властивості. Носієм значення є префікс.
Вариво, меливо, плетиво, мереживо. Загальне значення – позначення матерії/ продукту праці (збірного) при дієслівних основах. Носієм значення є суфікс.
Незбагненний, незрівнянний, несказанний. Загальне значення – вказують на більшу, ніж звичайно, чи найбільшу міру якості. Носієм значення є префікс.
312. Співливий, співучий, співочий < спів. чванливий, чванькуватий, чваньковитий < чванитися. болючий, болісний < боліти. тайний, таїна, таємний, таємничий < таємниця. полум'яний, полум'янистий < полум'я. дрімливий дрімати, дрімотливий, дрімотний < дрімота. водяний < вода, водянистий < водяний. бадьорий < бадьорість, бадьористий < бадьоритися. скорбний < скоробити, скорботний < скорбота. жадний, жадливий < жадність, жадібний < жадібність. тямкий < тямити, тямовитий (тямковитий) < тяма.
Слова домовий – домашній, справедливий – праведний є паронімами, оскільки вони мають різне значення.
313. 1. Набачився ланів зелених, золотих, набачився, надихався, напився. (кома між однорідними означеннями і коми між частинами складного речення). 2. Вийду, сяду на призьбі, прислухаюся, придивляюся (коми між частинами складного речення). 3. Заслухались квіти, притихнув садок, і навіть фонтан журкотливий примовк (коми між частинами складного речення із безсполучниковим і складносурядним зв’язком). 4. Дерева розступаються, розходяться гілки (коми між частинами складно-го речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком). Немовби розсуваються густі чагарники. 5. А прізвисько прилипло, приклеїлося, невідомо яким побитом стало відоме всім (коми між однорідними присудками) 6. Розшарування, розпилення душ людських рівнозначне кінцеві світу (кома між однорідними підметами). 7. Розплелись, розсипались, розпались, наче коси, вересневі дні (перші дві коми стоять між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, інші дві коми відокремлюють порівняльний зворот)
316. 1) Слова з літерою а в корені: калач, качанистий, розбагатіти, кажан, карячкуватий, хазяйновитий, гарячкуватий, багатство;
2) слова з літерою о в корені: гончарня, корявість, перелопачений, солдатський, козакувати, гончарство, поганючий.
317. 1. Є в козака сила, є в козака правда! (Л. Забашта). 2. З монастирського подвір’я виступає хід церковний, монотонний чути спів (І. Франко). 3. Кому багато дано, тому багато не треба (О. Перлюк). 4. Чисту воду люби, що гарячу вдовольнює спрагу (М. Рильський). 5. Спалахи далекі крають небокраї, наче йде за морем бій богатирів (В. Сосюра). б. Лукина оповіла, як мати та брати присилували її вийти заміж за старого багатиря через поле та через його заможність (І. Нечуй-Левицький). 7. Не співа “на добраніч” пташина, тільки нечутно літають великі чудні кажани (Леся Українка).
318. 1. Відчуття вторинності, комплекс меншовартості треба нам із себе вигАНяти (3 газ.) 2. Коли б я був вітром буйним, я б розгОНив чорні хмари (Олександр Олесь). 3. А поки що – ні просвітку, ні дня. Світ мене ловить – ловить… догАНя! (Л. Костенко). 4. Я розгАНяю тіні хмар (Є. Будницька). 5. Вітер в небі за хмарами гОНиться (В. Симоненко). 6. ГОНить дівка парубка, а сама від нього не йде. 7. Сідлай, мила, на коня вороного та догАНяй хлопця молодого! 8. Хоч вовків гАНяй, такий в хаті рай. 9. Голод з лісу вовка гОНить. 10. Грім такий, що хоч тури гОНи, так не почують. 11. Густа каша дітей не розгОНить. 12. Охота від роботи не втікає, а її догАНяє (Народна творчість).
319. 1. Я не ломивсь ні в які двері, неправді я не бив чолом (А. Григоренко). 2. Тільки не бачать моєї муки, як в самотині ламаю руки (Л. Костенко). 3. Як я зломлюсь, не плачте по мені! (Леся Українка). 4. Гуде вітер вельми в полі, гуде, ліс ламає (В. Забіла). 5. Схопилась буря і зломила деревце бідне з корінцем (Л. Глібов). 6. Віника не переломиш, а дерево зламати можеш. 7. Як на біду, то і в киселі палець зломиш (Народна творчість). 8. Не ламай же, вітре, днів моїх колосся (В. Сосюра). 9. Хто прудко гонить, той голову зломить. Чого громада забажає, того й цар не поламає (Народна творчість).
320. [беизше??рстиї], [рож:ува??ти], [ро??жчиен], [беизси??лиї], [рож:а??риети].
322. 1. Тіні прадідів блукають, тіні ходять по землі, нам хорогви роЗГортають, нам дають свої шаблі (Олександр Олесь). 2. Страшно жити посеред калік, де ніхто роЗПрямлятись не звик, де не терплять прямої ходи, де осанка – ознака біди. Плачу я, від беЗСилля стогну, але спини своєї не гну (А. Матвійчук). 3. БеЗМірну силу чуєш у руках і весь ростеш у безмір (І. Франко). 4. Коли слава стає самоціллю, вона увінчується беЗСлав’ям (П. Осадчук). 5. РоЗПались кайдани, минула зима, роЗВіялись хмари, роЗТала пітьма (Олександр Олесь). 6. Мені великих розкошів не треба, роЗКутими дорогами іду (М. Гурець).
323. 1. Держава наша ЗБудеться і буде (Н. Диб’як). 2. ЗЧепились на смерть на землі твоїй рабство й свобода (М. Самійленко). 3. Коли народу ЗЦіпило уста, то я його словами говорила (Г. Гордасевич). 4. Хай людям принесе це слово благовісне журбу ЗЦілющую і животворний біль! (М. Рильський). 5. Нам важко стояти на СХилі крутому, та квітне бузок добровісно (П. Перебийніс). б. Ми всі ЗБратались і ЗСестрились, новим овіявши старе (М. Рильський). 7. Люблю вклонятися доземно землі, яка мене ЗРодила (А. Камінчук). 8. Ніч ЗСідається, наче кришталь (В. Стус). 9. Хороше гасло та швидко ЗГасло (В. Шульга). 9. І місяць у небі, неначе від спеки сухарик, ЗСихається (О. Слоньозська). 10. Все частіше зараз боюсь: чи не ЗСякла душа моя? (Б. Мамайсур).
324. Мала мурашка, а гори сточує. Праця й гори зрівнює. Худоба ряба зверху, а людина зсередини. Уміла рука і вночі не схибить. Зсадили з воза та прямо на лід. Добре зшиті чоботи добре й носяться. Думай звечора, а починай удосвіта. З дурнем зчепився – дурнем зробився. Копійка карбованцем зцементована. Робота сама за себе скаже. Хто знання має, той мур зламає. В голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш. Усякий зшиє, та не всякий викроїть.
325. 1. То була ПрЕЧиста Діва, на руках Дитина: ненаглядна християнству до кінця картина (П. Куліш). 2. В душі великій – прЕСвятая віра (А. Гудима). 3. Я у думках до мами прИГорнулась, і стало гарно й затишно мені (Н. Поклад.). 4. Дітям хочуть батьки прИХилити і неба, так і ти прИХилятимеш дітям своїм (С. Литвин). 5. Природа прЕКрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить (Г. Сковорода). б. А правди все ж не вдасться прИХовати, вона розірве й найміцніші грати (Є. Титикайло). 7. І прІЗвища ж у вас козацькі: Отава, Паливода (П. Загребельний).
326. Орфограма – написання префіксів пре-, при-.
327. Вареничок, варяниченька, возичок, куточок, смичечок, кінчик, горщичок, горщечок, бриличок, капелюшечок, ліжечко, дядечко, вуєчко, подушечка, копієчка, кошичок, хлопчичок, мужичок, п’яниченька, полковничок, молодиченька, рукавичечка, мурашничок, краєчок, Марієчка, гаєчка, лушпаєчка, балалаєчна, віконечко, яєчко, словечко, крилечко, ліжечко, пляшечка, сироїжечка, Марієчка, хазяєчка.
328. Кантата – І. Великий урочистий музичний твір, що його виконують солісти і хор у супроводі оркестру. 2. Старовинний ліричний вірш, написаний з приводу якої-небудь урочистої події; ода.
Плеяда – група видатних діячів певної епохи, які пов’язані спільністю поглядів, завдань, напряму; група людей за якою-небудь спільною ознакою.
329. Яка пшеничка, така паляничка. Там криниченька, де водиченька. У новому глечичку вода завжди прохолодна. Темної ночі і маленький вогничок як сонце. Хто змайструє глечичок, той припасує до нього й кришечку. Добрий борщичок, та малий горщичок. Не лупиш яєчко – розказуй, а як облупив – не показуй. Без стовпчиків і тин не стоятиме. Що покладеш в годівничечку, те візьмеш у дійничечку. Де роботяща молодичка, там чиста світличка. Свої гуси здаються лебедичками. Чабан без палички і в хаті не ходить. Аби рот не гуляв, заткни вареничком. Де суничничок, там і ягідки. Паляниця – хлібові сестричка. Із копієчок гривні складаються.
360. Слова з орфограмою літери е, є, и в суфіксах – ичк-, – ичок-, – ечк – (-єчк-): паличка, язичок, гапличок, блюдечку, ложечки, копієчку, яєчко.
Чародійна паличка – без будь-яких затрат праці, дуже легко.
Брати язичок на гапличок-замовкати.
Підносити на блюдечку – давати можливість кому-небудь мати щось без будь-яких затрат, зусиль.
Годувати з ложечки – надмірно опікати.
361. ГурткОВа робота, м’язОВа напруга, легенЕВа вена, гвинтОВий прес, силіціЄВа мікросхема, толЕВа покрівля, толОВа шашка, тюлЕВа гардина, матчЕВий рахунок, топазОВе кольє, бурштИНові сережки, грушЕВий узвар, Ревеневе варення, насіннЄВий фонд, плечОВий та вінцЕВий суглоби, тигрОВа акула, Багатоківшевий екскаватор, поплавцЕВий датчик, Тилове місто, фланелЕВий костюм, коренЕВа система.
362. 1 . Шуме ялиновий, світе калиновий, бродить моя пісня в шелесті діброви (В. Сосюра). 2. Магнолії відносяться до родини магнолієвих (3 підруч.). 3. Принеси мені, вітре, хоч стеблину соломи з материнського поля на свинцевий Гудзонів причал (Б. Олійник). 4. Наче тікаючи від полинової долі, сіє пурга, засіваючи в нашому полі (Є. Гуцало). 5. Заліта лиш пісня в ночі полинові.
363. 1. Думки очисти від шкаралупці, чіпке лушпиння обдери і словом-зерном говори з людьми про суще і грядуще (О. Довгий). 2. Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе насіння, щоб знов відтворити свій квіт у майбутньому (Олесь Гончар). 3. З баговиння, з болотного шумовиння проросли і зацвіли красиві квіти (О. Довгий). 4. Я, мов Чахлик Невмирущий, не зачах: ще згрібаю до багаття хворостиння (В. Черепков). 5. Бережися, Гуллівере! У країні ліліпутів хоч маленьке все, що є, та цупкі павучі пута ліліпутиння снує… (П. Перебийніс). 6. Уміння – головне спасіння. З хотіння – хоч крихта, а з сидіння – саме скніння. На всяке хотіння май терпіння (Народна творчість). 7. А хто від життя очікує падіння, той сам упаде з ганьбою (М. Стельмах).
Авторський неологізм: ліліпутиння < ліліпут 4 + - инн (я).
364. Бурячиння, горошиння, бобиння, картоплиння, лопушиння, соняшничиння, шарудіння, насіння, носіння.
365. Власні назви: житомирський – Житомирщина, львівський – Львівщина, кролевецький – Кролевеччина, корсунський – Корсунщина, угорський – Угорщина, німецький – Німеччина, брацлавський – Брацлавщина, вінницький – Вінниччина, рівненський – Рівненщина, Берестейській – Берестейщина, галицький – Галичина.
Загальні назви: козацький – козаччина, кріпацький – кріпаччина, панський – панщина, солдатський – солдатчина, панський – панщина, віск – вощина.
366. 1. Гуцульщино (гуцульський; ск // щ)! Яких дібрати слів по Коцюбинськім для краси твоєї? (М. Рильський). 2. Франківщино (франківський; ск // щ)! 3. Моя висока земле! (Д. Павличко). 4. По Вінниччині (вінницький; к // ч) мандрували ми (М. Рильський). 5. В світлий день шляхи твої, Сумщино (сумський; ск // щ)! (М. Гурець). 6. Ні, без Донеччини (донецький) навіки зів’яли б всі мої пісні! (В. Сосюра). 7. На зламі 80-90-х років минулого століття виникли незалежні держави Україна та Словаччина (словацький; к // ч) (А. Ковач). 8. Люблю тебе, слов’янщино (слов’янський; ск / /щ) зелена (Д. Павличко). 9. В якійсь далекій стороні… В Німеччині (німецький; к // ч)… в Туреччині (турецький, к // ч)… Та ні!… Таку ледачу пам’ять маю, що й не згадаю (Л. Глібов). 10. А святую батьківщину (батьківський; ск // щ) оддав Мороз сину, нехай веде в стару хату любую дружину (П. Куліш). 11. Ти в горі, нужді б’єшся, мов риба у саку, працюєш, тачку тягнеш, мов панщину (панський; ск // щ) важку (І. Франко). 12. Обізвалась у ліщині (лісний; с // шч) старая Сова: “А що ж, – каже, – на цім світі усяке бува” (Л. Глібов). 13. Придбай вощину (віск; ск // щ) штучну. Інвентар відремонтуй і сітку зший лицеву (Є. Гуцало).
368. Хмельниччина < хмельницький, коліївщина < коліївський, обломовщина < обломов, хлестаковщина < хлестаков, маніловщина < манілов, сталінщина < сталін.
Хмельниччина – традиційна історична назва повстання та історичного періоду 1648-1676 років під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава “Військо Запорозьке” на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.
Коліївщина – велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України в 1768 р. проти польсько – шляхетського гніту.
Обломовщина – байдужість, безвольність; стан бездіяльності й лінощів. Від прізвища літературного персонажа Обломова з однойменного роману російського письменника І. О. Гончарова.
Хлестаковщина – нестримне фразерство, брехня, безсоромне вихваляння у поєднанні з межовою несерйозністю. Від прізвища головного героя твору М. Гоголя “Ревізор”. Маніловщина – бездіяльне, відірване від реальної дійсності ставлення до життя; добродушне мрійництво.
Сталінщина – політичний бандитизм.
369. І. ОдеСькИй, париЗькИй, прилуЦькИй, остроЗькИй, риЗьКий, владивостоЦькИй, овруЦькИй, волЗькИй, буЗькИй, черкаСькИй, кагарлиЦькИй, виборзЬкИй, запоріЗькИй, страсбурЗькИй, криворіЗькИй, кременчуЦькИй, вернигородиСькЙ, шліссельбурЗькИй, бангладешСькИй, гамбурЗькИй, лейпциЗькИй, цюрихСькИй, чикаЗькИй, кавкаЗькИй, карабаСьКий, сиваСькИй, данійСьКий.
ІІ. КозаЦькИй, чеСькИй, чуваСькИй, німецЬкИй, туреЦькИй, латиСькИй, бунтівниЦькИй, варяЗькИй, невольниЦькИй, басмаЦькИй, дворушниЦькИй, архіпелаЗькИй, казахСькИй, таджиЦькИй, братСькИй, лаборантСьКий.
370. і. Таке п’янке повітря, як воля запорозьких (запорожець) козаків (М. Федунець). 2. Не засліпиш сріблом-злотом козацького (козак) ока (П. Куліш). 3. Не боюся я вовка із лісу, хоч не маю стрілецького (стрілець) хисту (І. Франко). 4. Повростали половецькі (половець) зорі у мою густу слов’янську (слов’яни) кров (Є. Гуцало). 5. В мужицькій (мужик) хаті більший з люб і злад, чим в орденах царевих преподобій (А. Малишко). 6. Поліська (Полісся) діброво, почуй моє слово! (О. Ковальчук). 7. Чумак черкаський (Черкаси), каневський (Канев), брацлавський (Брацлава) іде по сіль степами до лиману (П. Куліш). 8. Кролевецькі (Кролевець), глухівські (Глухів), путивльські (Путивль) хай шумлять нескорені ліси (М. Гурець). 9. ВПаризькій (Париж) окрузі живуть мої друзі (П. Воронько). 10. Людські (людина) обличчя міняться в очах (М. Рильський). 11. Стежки сирітські (сирота) половіють житом (А. Малишко). 12. Волоський (волох) горіх – південне горіхове дерево, а також плід такого дерева (Зі словника). 13. Твори М. Коцюбинського перекладені французькою (француз), німецькою (німець), шведською (швед), чеською (чех), польською і російською мовами (З підручника).
371. Жіноцтво, робітництво, парубоцтво, боягузтво, людство, дитинство. учительство, рабовласництво, чиновництво, виробництво, свідоцтво, ворожбитство, меценатство, школярство, шахрайство, браконьєрство.
372. Козацьке молодецтво, декоративне мистецтво, Кирило-Мефодіївське братство, ідеї просвітництва, українське перекладацтво, Січове стрілецтво, монументальне будівництво, кримінальне слідство, перспективи буряківництва, хутрове звіроводство та кролівництво, іноземне представництво.
373. 1. З появою Запорозької Січі нерозривно понизане формування козацтва як окремої суспільної верстви, стану зі своїм устроєм, звичаями, побутом (3 підручн.). 2. Ішло вояцтво, братерство ратних діл, і сходило із пагорба на діл (М. Бажан). 3. Не знаю, чи ворожки й ворожбити зуміли те пророцтво розкусити (В. Симоненко). 4. Невмируще в віках побратимство. (Є. Гуцало). 5. Рабовласництво було заборонено в США в 1863 р, на Кубі – 1886 р, в Бразилії – 1888 р. (З підручника). 6. З дрібного птаства вибирайте гуску (Народна творчість).
374. Енциклопедист – людина, яка має енциклопедичні знання.
Мемуарист – автор мемуарів.
Слова з орфограмами у суфіксах і префіксах: львівських, облетіла, змушені, стрільці, прощання, зворушлива, відлітають, перелечу, крилонька, Віденському, Львівському, Краківському, підхорунжий, кресленнями, військової, стрільців, упроваджено, створених, стрілецьких, невмирущі, переживав, неподалік.
376. 1. Милування собою, самозакоханість – нарцисизм. 2. Двомовність – білінгвізм. 3. Напрям і метод у мистецтві, що ставить за мету правдиве відтворення дійсності в її типових рисах – реалізм. 4. Безапеляційне визнання порядків, пасивнеє, пристосовницьке прийняття певних стандартів, норм і правил – пацифізм. 5. Форма співжиття організмів різних видів, за якої один з них живе за рахунок іншого – паразитизм. 6. Політика переможеної у війні держави, спрямована на підготовку нової війни з метою повернення втрачених територій або позицій – реваншизм.
377. З суфіксами – ір (- їр): сувенір, конвоїр, якір, банкір, шарнір, нівелір, клавір, гарнір, бузувір.
З суфіксом – иp: мундир, орієнтир, ефір, кірасир, пунктир, пасажир, монастир, дебошир, бомбардир, ранжир, батир, еліксир, балансир.
378. 1. Псалтир – книга псалмів (3і словника). 2. А кущ калини – як орієнтир між нашим і не нашими світами (М. Гриценко). 3. Округ пальця окрутивши гурт, наші учорашні конвоїри нас до незалежності ведуть (Б. Олійник). 4. Суворий командоре, ти зверни на градус від незрушного маршруту (П. Перебийніс). 5. Дорожні пробки, які створювались у Лондоні великим скупченням кінного транспорту, викликали справедливі нарікання пасажирів, що й призвело до будівництва першої в світі лінії метро в 1860 році (3 газети). 6. Так і ти, поете, слухай голоси життя людського! Хаос ліній, дим шукання в панцир мислі одягни (М. Рильський). 7. Тихше, тихше: сплять вампіри, упилися кров’ю звірі (Олександр Олесь). Найперший тенісний турнір на траві відбувся 1877 року в Уїмблдоні (Англія) (З календаря). 8. Нову я зірку засвічу, вона сіятиме, жадана, привітом дальнім крізь ефір (В. Сосюра). 9. Біля каси такий незворушний касир зафіксовану мить відбиває, мов чеки (Л. Костенко). 10. Літак не бере пасажирів на борт, бо хмари закрили наш аеропорт (А. Качан). 11. Кефір і квас виготовляють із застосуванням молочнокислих бактерій (3 газети).
379. Честь мундира – гідність особи як представника певної організації.
Як на шарнірах – легко, вільно.
Брати на буксир – допомагати кому-небудь досягати кращих успіхів у роботі, навчанні.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)