Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 1
РОЛЬ ТРАНСПОРТУ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА І ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ
1.5. ЄДИНА ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА
Мережа шляхів сполучення – це сукупність усіх шляхів, що з’єднують населені пункти країни чи окремого регіону. Транспортна мережа є одним із найважливіших елементів кожного виду транспорту, що характеризує рівень потенційної транспортної забезпеченості держави або окремої її території. Густота мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів визначають значною
Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. Зокрема, галузева структура народного
Залізничні магістралі з’єднують в одне ціле окремі райони країни з різною спеціалізацією господарства, внутрішні території з портами й іншими країнами, великі промислові центри з сільськогосподарськими зонами і місцями відпочинку та лікування. Залізнична мережа України включає шість залізниць: Львівська, Південно-Західна, Донецька, Одеська, Придніпровська, Південна. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 22,3 тис. км, з них електрифіковано – 9,1 тис. км (41% від загальної довжини). Характеристика залізничних шляхів сполучення наведена в таблиці 1.2.
Найбільшу експлуатаційну довжину залізничних колій загального користування мають Донецька (7,3%), Дніпропетровська (7%) і Харківська (6,8%) області, найменшу – Чернівецька, що складає 1,9% від їх загальної довжини.
При середній густині залізничної мережі 37 км/тис. км2 території найвищими показниками виділяються промислово розвинуті Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська та Тернопільська області, а також Львівська, Закарпатська, Чернівецька і Вінницька, де висока густота залізниць обумовлена насамперед їх вигідним прикордонним розташуванням та галузевою структурою господарства. У цих областях густота залізниць коливається від 41 до 61 км/тис. км2 території.
Довжина автошляхів загального користування становила у 2000 р. 169,5 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 163,8 тис. км (табл. 1.3).
Серед доріг з твердим покриттям 8% займають дороги державного та 92% місцевого значення. Довжина автомобільних доріг загального користування з цементобетонним та асфальтобетонним покриттям становить 3,5% до загальної довжини доріг з твердим покриттям, з чорним гравійним і чорним шосе – 43%.
З 1990 до 2000 р. довжина автомобільних доріг загального користування зросла на 1,7 тис. км, а з твердим покриттям – на 6,6 тис. км. Найбільша кількість шляхів з твердим покриттям у Дніпропетровській та Харківській областях, найменша – в Чернівецькій. Автомобільні дороги з твердим покриттям першої категорії займають – 1,3%, другої -7,8, третьої – 17,7, четвертої – 65,6, п’ятої – 7,5%. В 2000 р. підприємствами та організаціями всіх форм власності введено в дію 294 км доріг загального користування з твердим покриттям. Довжина вулиць у містах і селищах міського типу у 1997 р. становила 87,3 тис. км.
Середня густота доріг з твердим покриттям в Україні складає 271 км/тис. км2. Найбільш високі показники мають західні області – 300 км/тис. км2 і нижче. Лише в Донецькій, Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим цей показник сягає 300 км/тис. км2 і вище.
У сільській місцевості важливе значення мають автошляхи місцевого і внутрішньогосподарського підпорядкування. Загальна довжина доріг з твердим покриттям місцевого значення складає 150,8 тис. км, майже 30% яких не мають твердого покриття і в період несприятливих погодних умов стають непридатними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, зокрема галузі АПК, несуть великі матеріальні збитки.
Щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. У міждержавних зв’язках необхідне будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом.
Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загального користування становить 2,4 тис. км, густота – 4 км шляхів на 1000 км2 території.
Довжина магістральних трубопроводів загального користування в 2000 р. становила 43,2 тис. км, з яких 35 тис. км – газопроводи.
Транспортні системи країн Європи та СНД мають високі показники розвитку всіх видів транспорту. Транспортна мережа України поки що значно менша, ніж в розвинутих західноєвропейських країнах. Так у Франції та Німеччині, площа і кількість населення яких приблизно співпадає з Україною, довжина автомобільних доріг відносно нижча в 4,8 і
З рази. За якістю доріг та рівнем сучасного їх обслуговування західноєвропейські країни в десятки разів переважають Україну.
Показник довжини залізничних колій в Україні можна порівняти з Польщею – відповідно 22,5 та 23,2 тис. км.
Найвищий показник серед країн Європи має Німеччина – 38,1 тис. км, серед країн Східної Європи – Польща – 23,2 тис. км. Довжина електрифікованих залізничних колій в усіх країнах Європи зростає відповідно до протяжності залізничних колій, що пов’язане з розвитком європейських транспортних коридорів та пріоритетністю залізничного транспорту як екологічно чистого виду.
Найбільша густота залізничних колій (кілометрів на 10 тис. мешканців) спостерігається у країнах Східної Європи – Чехії, Угорщині, Словаччині. Україна має близькі значення до Болгарії, Румунії, а серед країн СНД – до Молдови та Вірменії.
Густота залізничних колій загального користування на 1 тис. км2 найвища у Чехії, Німеччині, Угорщини. Україна має найнижчий показник серед країн Європи, але найвищий – серед країн СНД.
Показник довжини автомобільних доріг України на кінець 1998 р. був четвертим після Франції, Німеччини та Польщі, причому він в шість разів менший, ніж у Франції. За період 1990-1998 рр. довжина автошляхів у Франції зросла на 170, в Україні – на 0,7 тис. км (падіння виробництва та інерційна переорієнтація транспортних потоків не зумовлювали розвиток перевезень в Україні). Густота автошляхів в Україні в розрахунку на 1 тис. км2 наднизька порівняно з країнами Європи. Серед країн СНД Білорусь та Грузія мають вищий показник. У розрахунку на 10 тис. мешканців співвідносні показники з Україною мають Угорщина, Румунія, Словаччина та країни СНД – Росія, Грузія, Молдова.