Історія економічних вчень
КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
З ім’ям Д. Рікардо пов’язують створення теорії ренти. Як обгрунтовує він процес утворення ренти?
Рікардо показав несправедливість тверджень фізіократів, начебто рента (чистий продукт) є даром природи. Він звернув увагу й на неточність у трактуванні А. Сміта, який припускав, що частина доходу, отриманого в землеробстві, зобов’язана походженням силам природи. Природа, доводить Рікардо, не бере участі у створенні ренти і не визначає рівняцін. Джерелом ренти є не
Вартість хліба й іншої сільськогосподарської продукції визначається витратами праці на відносно гірших ділянках землі. Це регулююча ціна. За нею продається продукція (однакової якості), одержувана й на інших, середніх і кращих, землях. На землях більш родючих утвориться надлишок продукції, що і стає джерелом рентного доходу власників землі.
Земельні ділянки мають неоднакову продуктивність. Тому витрати на виробництво центнера зерна також неоднакові: найвищі – на гірших ділянках. Оскільки зерно
Власники гірших ділянок ренти не одержують. Тут ціна збігається з витратами.
Отже, передумови утворення ренти:
– обмеженість землі за збереження попиту на сільськогосподарські продукти;
– ціна на хліб не може зменшитися нижче рівня витрат на гірших землях;
– ренту одержують власники кращих ділянок землі.
Земельна рента – плата за фактор виробництва (це, свого роду, незароблений дохід). За відсутності земельних власників ренту одержує фермер.
Рента створюється не в результаті “щедрості” природи, а в результаті її “бідності”, нестачі багатих і родючих ділянок землі. Потреби в сільськогосподарських продуктах зростають (що пов’язано зі збільшенням чисельності населення), і в сільськогосподарський обіг залучають усе нові й нові землі. Ціна продуктів, вироблених на цих землях, неминуче підвищується, у підсумку зростає рента.
Механізм утворення і присвоєння ренти пов’язаний з тим, що земля є власністю її власників. “Ціна хліба анітрошки не знизилася б, навіть якби землевласники відмовилися від усієї своєї ренти”. У цьому разі рента дісталася б фермерам, а витрати на виробництво хліба і ціна хліба збереглися б на колишньому рівні.
Теорія ренти Рікардо мала (особливо для того часу) практичне значення. Обгрунтовані ним положення були спрямовані проти встановлення високих мит на хліб. Згодом ця категорія зазнала певної трансформації і стала розглядатися у більш широкому плані як додатковий дохід, утворений не тільки в сільськогосподарському виробництві.