Екологія – охорона природи
ЗАКОН ОПТИМАЛЬНОСТІ – з макс. ефективністю будь-яка система функціонує в деяких просторово-часових межах (або: жодна система не може звужуватися чи розширюватися безмежно). Згідно з фундаментальним положенням теорії систем, розмір будь-якої системи повинен відповідати її функціям. Напр., розмір ссавця не може бути меншим чи більшим за ті розміри, за яких він здатний народжувати живих малят і вигодовувати їх своїм молоком. Розміри жодного цілісного організму не можуть перевищувати критичні, які підтримують сталість його енергетики (у тварин вони залежать від наявності достатньої кількості їжі, у рослин – визначаються швидкістю засвоєння та передання поживних речовин). 3. о. тісно пов’язаний із законом збільшення розмірів (росту) та маси (ваги) організмів у філоген. гілці (Копа і Денера) та із законом збіднення різновидів живої речовини в острівних її згущеннях (Г. Ф. Хільмі).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)ЗАКОН ОПТИМАЛЬНОСТІ - Довідник з екології
Схожі записи:
ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс...
ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – зона (зі смугами чагарників, дерев, проїздами та ін.) між пром. підприємствами, комунальними та ін. спорудами і заселеною територією,...
ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО – ОСЕРЕДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення...
КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні...
РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ – один із видів природозаповідних територій, які існують самостійно або входять до складу природозаповідного об’єкта, де виключене будь-яке втручання...
ЗООПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова...
ВИД СИНАНТРОПНИЙ Екологія – охорона природи ВИД СИНАНТРОПНИЙ – рослина або тварина, пристосована до існування в трансформованому людиною середовищі....
ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем вікова....
АТМОСФЕРА Екологія – охорона природи АТМОСФЕРА – позасистемна одиниця тиску. Норм., або фіз., А.: 1 атм = – 101 325 Па = 760 мм рт. ст....
ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в...
ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ – ліси тропічних широт земної кулі. Залежно від ступеня зволоженості, виваженості та тривалості сухого сезону розрізняють: тропічний дощовий...
ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту...
СОЛЬФАТАРИ Екологія – охорона природи СОЛЬФАТАРИ – виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню, з тріщин на схилах та в кратері вулканів....
ВІДПЛИВ Екологія – охорона природи ВІДПЛИВ – періодичне зниження рівня океанів і відкритих морів, що супроводжується менш помітними коливаннями атм. тиску і деформацією твердого тіла Землі....
БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії...
ГЕРПЕТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо)....
ТОЧКА РОСИ Екологія – охорона природи ТОЧКА РОСИ – т-ра, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, за сталого тиску досягає стану насичення....
ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені...
ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що...
МУЛЬЧУВАННЯ Екологія – охорона природи МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту різними матеріалами (мульчею – соломою, перегноєм, мульч-папером тощо) для боротьби з бур’янами та захисту грунту від...
САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи АКУСТИКА БІОЦЕНОЗІВ – звукові коливання, що виникають в основному внаслідок руху повітря (вітер). До цього додаються різноманітні звуки, які подають тварини,...
ГІПОЛІМНІОН Екологія – охорона природи ГІПОЛІМНІОН – холодний (здебільшого до +4 °С), збіднений на кисень шар води в озері або ін. водоймі, який лежить нижче зони...
АКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною....
ГДС Екологія – охорона природи ГДС – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
БІОЦИД Екологія – охорона природи БІОЦИД – повне знищення життя та екосистем на значних територіях....
МІЛИНА Екологія – охорона природи МІЛИНА, обмілина, мілководдя – 1) нагромадження наносів на дні водойми або водотоку, що спричинює зменшення глибини води аж до виходу наносів...
ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА – шар літосфери, в межах якого хім. властивості підземних вод за однією чи кількома ознаками (властивостями) однорідні або змінюються...
Підсумок розділу 3 – ЕКОЛОГІЧНА НІША ПОПУЛЯЦІЙ ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГІЧНА НІША ПОПУЛЯЦІЙ Підсумок розділу 3. Кожному виду і кожній його популяції властиві свої вимоги до умов навколишнього середовища та...
АЛЬВАРИ Екологія – охорона природи АЛЬВАРИ – угіддя з малопотужними грунтами на карбонатних породах, із залишками лісів та пасовищами в прибалтійських країнах....
ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА Екологія – охорона природи ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА – межа поділу між земною корою та мантією Землі. Встановлена за відносно різкою зміною швидкості поширення поздовжніх сейсмічних хвиль...
ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності...