СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Пряма і непряма мова. Діалог
Заміна прямої мови непрямою
Пряму мову можна замінити на непряму. Для цього треба:
1) перетворити слова автора в головну частину, а пряму мову в підрядну частину складнопідрядного речення, поєднавши їх сполучниками Що, ніби (пряма мова – розповідне речення), Щоб (пряма мова – спонукальне речення), сполучними словами Хто, що, який, чий, коли, де та ін. або сполучником Чи (пряма мова – питальне речення);
2) поставити особові займенники 1-ї і 2-ї особи в формі 3-ї особи;
3) замінити
4) відповідним чином змінити й форми дієслів;
5) вилучити звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки.
Наведемо приклад заміни прямої мови непрямою при переказі тексту. Речення з непрямою мовою, а також усі необхідні заміни взяті у квадратні дужки.
Чорний кінь легко ступав біля тротуару й косував на мене темним оком. Це було велике добре око. У ньому ніби плавала золота іскринка. І ще в ньому відбивалася вулиця і я сам – крихітний, майже непомітний. Мені здавалося, що кінь ледь посміхається.
– Ну,
– Не хочу,- сказав я і глянув угору.
Мені сподобалося обличчя цієї людини: тверде, серйозне, але не
Сердите. І дуже несподіваною була його посмішка – швидка й ласкава.
– Не хочеш…- сказав він.- А прокататися хочеш?
Прокататися? Я ошелешено видихнув “угу” й навіть не встиг злякатися. Він легко зістрибнув із сідла й дужими руками зметнув мене коневі на спину.
Я опинився на чомусь твердому попереду сідла. Сидіти було далеко не так зручно, як думав. Жорстко й страшнувато. Але великі долоні міцно тримали мене за боки.
– Не боїшся?
В. Крапивін