Словосполучення
Пряма мова
Заміна прямої мови непрямою
Непряма мова – це складнопідрядні речення, головна частина яких містить слова автора, а підрядна – чуже висловлювання.
Непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками та сполучними словами що, ніби, щоб, чи, хто, що, який, чий, де та ін.
Непряма мова в лапки не береться.
Пряму мову можна замінити непрямою. Порівняйте:
Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький говорив: “З природних якостей, властивих справжньому українцеві,
ЗВЕРНИ УВАГУ
Іноді в діалозі слова автора не вказуються. Якщо репліки діалогу без слів автора записуються в рядок, то вони беруться в лапки й відділяються одна від одної тире:
“Прошу вибачити, незнав, що в цьому домі є така…” – “Яка така?” – “Ну, така, така… панна Олена…” – “Олена?” – “Хіба я не вгадав?” – “Ха-ха! А от і не Олена!” – “Ну тоді ти, напевно, Наталя?”
Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький говорив, що з природних якостей, властивих справжньому українцеві, запорожці відзначились умінням майстерно розповідати, вміли підмічати смішні риси в інших і передавати їх у жартівливому, але ні для кого не образливому тоні (непряма мова).
“Я не зношу людського лиха та вбожества! Я мушу тому запобігти!” – промовив Кармель до матері (За Марком Вовчком) (пряма мова).
Кармель промовив до матері, що він не зносить людського лиха та вбожества і мусить тому запобігти (непряма мова).