Філософія світ людини
Ноосфера і “проблема людини”
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства”
Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан землі і людства, в якому немає глобальних проблем. Ось чому суттєвим є питання про співвідношення теорії ноосфери і теорії глобальних проблем.
Ці дві теорії стоять начебто поряд. І для цього є підстави. Уявлення про ноосферу формувалися переважно в 20-30-ті роки XX століття. Глобальні проблеми в цілому, їх поява й усвідомлення
Заснований він був 1968 року з ініціативи О. Кінга – директора організації з економічного співробітництва й розвитку (Париж). На той час глобальні
Важливо, що вони переглянули глобальну систему, в якій живе людина. Ця система, за уявленнями Печчеї, складається з двох компонентів: екосистеми і системи людства. Перша – це природа, друга утворює структуру з людини, суспільства і техніки. А в цілому глобальна система подана у співвідношенні: природа – людина – суспільство – техніка. Підкреслюється, що кілька десятиліть тому світ людини можна було схарактеризувати трьома взаємозв’язаними елементами: природа, сама людина і суспільство. “Тепер в цю людську систему владно увійшов четвертий і потенційно некерований елемент – заснована на науці техніка”. Далі вчений пише, що техніка набула статусу домінуючого і практично незалежного елемента. “Попередня рівновага виявилася безповоротно порушеною… Людина вже не в змозі не лише контролювати ці процеси, але навіть просто усвідомити й оцінити наслідки всього того, що відбувається. Техніка, отже, перетворилася в абсолютно некерований, анархічний фактор… Техніка, створена людиною, стала головним фактором змін на землі”. З приводу цього А. Печчеї висловлює побоювання щодо можливості трагічного кінця для людської цивілізації.
Якщо порівняти “глобальну систему” В. І. Вернадського з відповідною системою А. Печчеї, то у першого вона має такий вигляд: природа – людина – суспільство – наукова думка як планетне явище; у другого ж останній елемент – техніка. Саме техніка створила основну проблему – екологічну. Йдеться не просто про техніку, а про науково-технічну революцію, яка за часів В. І. Вернадського лише починалась, і здавалося, що застосування науки вирішить найважливіші життєві проблеми. Як бачимо, між теорією ноосфери і теорією глобальних проблем є і відмінності, що грунтуються на об’єктивних факторах розвитку. До цього можна додати й надмірну віру в силу знання, бо воно ще сприймалося як позитивне явище, суперечності його ще належною мірою не розкрилися.
Найсуттєвіша відмінність двох розглядуваних теорій полягає в тому, що теорія ноосфери уявлялася як новий етап історії, на якому будуть розв’язані всі основні проблеми людства, як глобальна гармонія у стосунках між людьми й у ставленні їх до природи – і все це на основі досягнень наукового знання. Теорія ж глобальних проблем постала на тому історичному етапі, коли цілком визріли найзагальніші протиріччя між людьми, особливо в їхньому ставленні до природи, – і виникла загроза загибелі людства. Багато з цих проблем за часів В. І. Вернадського були в зародковому стані, і багато які з них з’явилися внаслідок того самого наукового знання, яке вважалося панацеєю від усіх лих. Так, на основі знання здійснилася НТР, що призвело до екологічної проблеми і дуже ймовірної екологічної катастрофи.