СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ
§ 33. Звертання, його роль, місце в реченні, способи вираження
ПОЯСНЕННЯ
Звертання – слово чи група слів, що називають того, до кого звернена мова.
Поділяють на:
– власне звертання – звертання до особи;
– риторичні звертання – виявлення душевного стану, думок, почуттів мовця.
Звертання не виступає членом речення і виділяється комами або знаком оклику.
380. 1. Ходімо, дон Гонзаго, я полину, як біла хвиля, у хибкий танець… 2. Жуане, гляньте от сей білий плащ, одежа командорська.
ПП пр. сп. дії непр. займ. ім. ім.
383. Я серце Навіки Віддав тобі, моя мати, Вкраїно! (речення розпов., окличне, просте, двоскл., пошир., повне, ускл. зверт.).
ПП займ. прикм. ПДП місця місця прикм. прикм. ім.
І Ти, моя єдиная, Встанеш
Розпов., оклич., просте, двоскл., пошир., повне, ускл. зверт., однор. чл. реч.)
Виг. ім. займ. займ. СІП непр.
О земле ти моя, Нема рідніш За тебе, (реч. розпов., неокл., просте, односкл.,
Безособ., пошир., повне, ускл, зверт.)