Регіональна економіка
Аграрний аспект регіоналізації
Перехід аграрного сектора до ринкових відносин має супроводжуватися формуванням кількісно і якісно нових продуктивних сил у системі АПК, зміною структури виробництва, змісту та характеру зайнятості сільського населення, що значною мірою залежить від регіональних особливостей розміщення і спеціалізації аграрної сфери, процесів приватизації землі та інших засобів виробництва. Адже питання вигоди, яку суспільство отримуватиме від трансформації відносин власності і господарювання,
Та агропромислові утворення, корпорації, фермерські господарства, агрофірми тощо.
Дослідження приватизаційних
В основу методологічного підходу до визначення регіональних розмірів господарств мають бути покладені такі основні критерії: можливість конкурентоздатного, раціонального використання землі і систем машин на різній за величиною площі (або щодо поголів’я худоби); як найповніше використання трудового потенціалу; досягнення ефективної фондовіддачі, тобто одержання більшого прибутку на гривню виробничих фондів; забезпечення достатнього соціального і психологічного ефекту від ведення господарства; збалансованість попиту і пропозиції на регіональних продовольчих ринках і збільшення експортних можливостей.
Сьогодні в Українській державі немає іншого виходу, як посилювати науково обгрунтоване регулювання економічного розвитку регіонів, здійснюючи формування ринкових відносин між містом і селом за принципом еквівалентного обміну. Використовуючи методи моделювання, необхідно оптимізувати параметри виробничо-торгової діяльності агрогосподарств різних типів з параметрами промислового розвитку у кожному регіоні, сформувати високоефективну модель функціонування регіональної ринкової економіки в єдиній системі внутрішнього ринку і виходом на міжнародні ринки.
Під неослабний державний нагляд у перехідний період слід взяти передусім ті сільськогосподарські регіони, в яких порушене екологічне середовище та відбувається зниження продуктивності і культури землеробства, приросту населення, де спостерігаються надмірні міграційні потоки, особливо сезонного характеру (Карпатський регіон, Крим). У більшості регіонів Поділля, Полісся, Півдня, Заходу і Сходу порушено збалансований розвиток між сферами АПК: виробництвом засобів виробництва, аграрним сектором, переробною промисловістю, виробничою і соціальною інфраструктурою. Фундаментальні і прикладні дослідження в цьому напрямку потребують об’єднаних зусиль наукових установ різного профілю.