Агрегування інтересів ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Агрегування інтересів (від англ. aggregation – збирання) – функція політичних систем та інститутів у трансформації різноманітних вимог соціальних груп в офіційні рішення. А. і. найчастіше здійснюється політичними партіями і відбувається у формі узагальнення й узгодження претензій і пропозицій, перетворення їх у певну політичну позицію і надання їй вигляду політичної заяви, декларації, платформи, програми. Означена функція є важливим етапом і засобом гармонізації соціальних відмінностей і відповідно способом

забезпечення стабільності в суспільстві. Вона здійснюється на різних рівнях – на рівні окремих політичних організацій і на рівні суспільства в цілому. Зокрема, американський політолог Г. Алмонд зараховує А. і. до вихідних функцій політичної системи і ставить в один ряд з функціями політичної соціалізації, політичного рекрутування. артикуляції інтересів і політичної комунікації.

А. і. властиве для всіх політичних режимів, однак в умовах тоталітаризму воно здійснюється більш конфіденційно й технологічно спрощено, оскільки на політичному рівні спектр інтересів вкрай обмежений, а кількість суб’єктів

А. і. є незначною. Натомість в умовах демократії воно здійснюється більш публічно і досконало – у формі конкуренції багатьох суб’єктів. В американській політологічній традиції заведено взаємопов’язувати А. і. з артикуляцією інтересів у єдиному механізмі реалізації влади (Г. Алмонд, Г. Пауелл та ін.). У розвинених політичних системах склались специфічні інститути, що виконують роль сполучної ланки між широким спектром артикульованих інтересів і остаточним прийняттям рішення. Основними серед них є політична партія і державна бюрократія. Реалізація А. і. шляхом простої неформальної взаємодії заінтересованих суб’єктів практично неможлива. Саме тому цю функцію і здійснюють переважно політичні партії, котрі, власне, виникають там і тоді, де і коли розмаїття артикульованих інтересів стає занадто великим, що властиве для нинішнього етапу становлення модернізованої політичної системи в Україні. Щодо проблеми А. і. цей етап знаменує перехід від мітингової, стихійної демократії до демократії соціально-правового суспільства, передбачає всебічне і своєчасне виявлення політичної свободи соціальних суб’єктів, адекватної наявним соціально-економічним, політичним і соціокультурним реаліям України.

Політологічний енциклопедичний словник. – К„ 1997.

В. Храмов

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Агрегування інтересів - Довідник з політології

Схожі записи:

Які основні принципи лібералізму? 26 Які основні принципи лібералізму? Хто дав їм теоретичне обгрунтування? Лібералізм (лат. liberalis – вільний) – політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу,...
Відкритих дверей політика Політологічний словник Відкритих дверей політика – комплекс різноманітних соціально-економічних, суспільно-політичних заходів, які спрямовані на розвиток вільного доступу на внутрішній ринок держави зарубіжних капіталів, технологій, інвестицій....
Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у...
НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ – відносини між різними соціально-етнічними спільнотами, з одного боку, й урядами, державними і політичними організаціями, установами – з іншого....
Рухи альтернативні Політологічний словник Рухи альтернативні – громадські рухи, що протистоять підходам традиційних організацій (державні, політичних партій, профспілок тощо) у вирішенні глобальних, регіональних, місцевих питань і проблем...
Етнічна психологія Політологічний словник Етнічна психологія – наука, що вивчає психологічні особливості індивіда або групи, які безпосередньо пов’язані з етнічною або культурною належністю і виявляються на свідомому...
Президентсько-парламентські республіки Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 3. Президентсько-парламентські республіки У Республіці Болгарія (територія – 110,9 тис. кв. км; населення...
Нувориш Політологічний словник Нувориш (від фр. nouveau riche – новий багач) – людина, яка швидко розбагатіла з сумнівних джерел доходів, зайнявши відповідне місце у вищих сферах...
Номінація Політологічний словник Номінація (лат. nominatio, від nomino – називаю) – висування кандидата на виборну посаду. М. Головатий...
Мондіалізм Політологічний словник Мондіалізм (від фр. monde – світ) – концепція, що обгрунтовує ідею, необхідність і шляхи створення всесвітньої держави. Як громадський рух М. сформував у...
Дебати політичні Політологічний словник Дебати політичні (від фр. débat – обговорення, дискусія, спір) – форма обговорення, дискусії в роботі парламенту, з’їзду, конференції, політичної партії, мітингу, у засобах...
Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом...
Мажоритарна виборча система Політологічний словник Мажоритарна виборча система (фр. majorité – більшість) – один із різновидів виборчих систем. Особливістю М. в. с. є голосування по одномандатному виборчому округу...
Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама...
Нагорна Лариса Панасівна Політологічний словник Нагорна Лариса Панасівна (14.06.1932, м. Київ) – дослідник політичної історії України, етнополітолог. Доктор історичних наук (1975), професор, лауреат премії ім. Д. Мануїльського (1987)....
Відродження української політичної думки Політологічний словник Відродження української політичної думки – процес, що розгорнувся на українських землях з 20-30-х років XIX ст. Українська нація, розділена між двох імперій –...
Меритократія Політологічний словник Меритократія (від лат. meritus – гідний і грецьк. kratos – влада; букв. – влада найбільш обдарованих) – одна з елітарних концепцій у західній...
Віко Джамбаттиста Віко Джамбаттиста Віко Джамбаттиста (1668-1744) – відомий італійський філософ, суспільствознавець. Вважається засновником філософії історії і психології народів. За визначенням Я. Колера, Віко Джамбаттиста наперед відчував...
Нові ліві Політологічний словник Нові ліві – загальний термін для визначення групи радикальних мислителів, які з кінця 1950-х і до початку 1970-х років прагнули реанімувати соціалістичну думку....
Варзаріван Михайлович Політологічний словник Варзаріван Михайлович (нар. 1937) – філософ, політолог, етнолог, педагог, кандидат філософських наук (1975), доцент (1980), доктор політичних наук (1995), професор (1990), член –...
Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за...
Етнополітологія Політологічний словник Етнополітологія – наука, яка вивчає політичну суб’єктність (шляхи і способи участі у політичному житті суспільства) етнонаціональних утворень (етносів, націй, національних (етнічних) меншин тощо);...
Центральна Рада (Українська Центральна Рада, УЦР) Політологічний словник Центральна Рада (Українська Центральна Рада, УЦР) – перший державний орган у новітній історії українського народу, який виступив ініціатором національного відродження України. УЦР упродовж...
ЛЮМПЕНИ ЛЮМПЕНИ – декласовані й деморалізовані верстви населення, які опинилися на “дні” суспільства й нездатні до самостійного організованого руху, хоча висувають завищені соціальні вимоги й претензії....
СЕПАРАТИЗМ СЕПАРАТИЗМ – 1) прагнення національних меншин до відокремлення, національно-державної автономії; 2) діяльність фракції, партії, політичного угруповання тощо....
Авантюризм політичний Політологічний словник Авантюризм політичний (від фр. aventure – пригода) – політичні наміри й дії, що спираються на інтригу, віру в щасливу долю й обман, спрямовані...
Маркузе Герберт Політологічний словник Маркузе Герберт (Herbert Marcuse) (1898 – 1979) – німецько-американський філософ і соціолог, представник франкфуртської школи неомарксизму. Докторську дисертацію захистив у Фрайбурзькому університеті. Деякий...
Що таке етнос? 8. Що таке етнос? Г. Гегель писав, що поняттям слово стає лише тоді, коли воно рефлексивно опановане суспільною свідомістю. У 80-х роках XVIII ст. німецький...
Що таке соціальна справедливість? 5 Що таке соціальна справедливість? Чи є відмінність між старими і новими підходами щодо соціальної справедливості в Україні? Трансформація українського суспільства, що розпочалася в 90-х...
Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах,...
Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва...
Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
Куріальна виборча система Політологічний словник Куріальна виборча система (від лат. curialis – такий, що належить до курії – певної соціальної групи (прошарку, стану, класу)) – виборча система, що...
Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії....
Входження у владу Політологічний словник Входження у владу (entry into power) – момент, процедура, процес вступу у владну посаду, початок виконання владних обов’язків, освоєння кола повноважень, звикання до...