Актуальне членування ❤️ Довідник з української мови

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

Актуальне членування

Термін “актуальне членування речення” пов’язаний із комунікативним аспектом будови речення, з реченням як висловленням. Реченню як висловленню властиве Актуальне членування – смислове членування, пов’язане з відповідним контекстом або ситуацією. Актуальне членування відповідає комунікативному завданню, тобто орієнтоване на актуальну (важливу в даний момент) інформацію. Отже, актуальне членування речення стосується лише мовлення і відбиває природу мовленнєвих актів. Відповідно

до свого комунікативного завдання речення розчленовується на дві частини: тему (дане) і рему (нове). Тема – це вихідна частина висловлення, його основа, те, що в даній ситуації є відомим. Рема – головний зміст повідомлення, ядро висловлення, те нове, що повідомляють про першу частину (тему). Наприклад: У нашу бібліотеку (основа висловлення, тема) Надійшли нові книги (ядро висловлення, рема); Ми дісталися будинку. У ньому (тема) горіло світло (рема). Така будова речення забезпечує зв’язність тексту, постійне збагачення змісту й розвиток думки. Кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі

попереднього, вбираючи його частину, а з другого – містить нову інформацію.

Тема менш значуща, ніж рема. Тема служить для зв’язку речень у тексті. Рема ж забезпечує подальше розгортання думки. Тому не кожне речення членується на тему й рему. Трапляються речення, усі компоненти якого стосуються реми. Це переважно речення, що констатують факти: Настала весна. Почалися канікули.

Автором теорії актуального членування речення став у 20-30 роках XX століття чеський лінгвіст В. Матезіус.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Актуальне членування - Довідник з української мови

Схожі записи:

Присвійні, вказівні та означальні займенники, їх відмінювання – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Присвійні, вказівні та означальні займенники, їх відмінювання Присвійні, вказівні та означальні займенники відмінюються за родами, числами і відмінками, як і прикметники. Присвійні...
Поділ дієслів на дієвідміни – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Поділ дієслів на дієвідміни За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього для дієслів доконаного виду) дієслова поділяються...
Позначення м’якості приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Позначення м’якості приголосних Знаком (Ь) позначається м’якість попереднього приголосного звука. Ь пишеться: 1. Після м’яких Д,...
Просторові прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Просторові прийменники Просторові прийменники становлять основний тип, тому що вони поєднуються з іменниками конкретної семантики, які формують ядро іменника як...
Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос....
МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 3. МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА Щодо своїх вихідних, базових, частин мови прислівник виступає граматично своєрідною частиною мови. Як відомо, іменникові, дієслівні і прикметникові...
Стилістика експресивних різновидів мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилістика експресивних різновидів мовлення Мовлення людини – одна з визначальних складових її Я, тому природним є те, що кожен мовець намагається (свідомо...
Цитата як спосіб передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Цитата як спосіб передачі чужої мови Цитата – це дослівний витяг із якогось тексту або точно передані...
ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА – СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК 1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ СПОЛУЧНИКА Усі спроби адекватно витлумачити статус сполучника зводяться до двох основних підходів. Перший, найбільш поширений, зокрема в традиційному...
Розділові знаки у складнопідрядному реченні – Складнопідрядне речення Складне речення Складнопідрядне речення Розділові знаки у складнопідрядному реченні Кома відділяє головне речення від підрядного: Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли (М....
СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів....
Стилістично обмежена лексика Стилістика української мови Стилістично обмежена лексика Увесь словниковий склад літературної мови (частково і діалектного мовлення) становить загальновживана лексика і лексика стилістично обмежена (не загальновживана, або...
Завдання та вправи для самоконтролю 2 УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Завдання та вправи для самоконтролю 1. Виділіть суфікси у наведених словах, поясніть їхній вплив на значення слів....
Розряди часток за значенням – Частка Службові частини мови Частка Розряди часток за значенням За роллю в реченні визначають формотворчі, заперечні та модальні частки. Назва розряду Роль у мові Приклади Формотворчі...
Тексти для диктантів – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Тексти для диктантів Нічна симфонія На обрії сонце залишило блідо-рожеве пасмо. Воно розтягнулося, наче позіхало, спливло й потягнуло...
Робота зі стилістики в початковій школі 8.3. Робота зі стилістики в початковій школі Навчаючи української мови молодших школярів, учитель розширює коло питань, конкретизуючи й поглиблюючи зміст шкільної програми. Адже структура шкільного...
Синтаксичний розбір складного речення – Складне речення Українська мова Синтаксис Складне речення Синтаксичний розбір складного речення 1. Тип речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове). 2. Сполучниковий чи безсполучниковий зв’язок, тип сполучників. 3. Види підрядних...
Називні речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Називні речення Називними називаються такі односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів або явищ. Головний член у таких...
Зразки розбору займенника – Займенник Самостійні частини мови Займенник Зразки розбору займенника Дельфіни його спостерігають. Табунам невтомних цих дітей моря вітрильник біліє, мов якийсь дивний, поволі пливучий палац. Жодного судна...
Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі В українській мові ненаголошеними голосними називаються такі, що складають ненаголошені...
Заміна прямої мови непрямою – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Заміна прямої мови непрямою Пряму мову можна замінити на непряму. Для цього треба: 1) перетворити слова автора...
Текст для диктанту – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Текст для диктанту *** Російська імператриця Катерина II любила удавати із себе покровительку філософів, підкреслювала...
Суфіксальний спосіб творення – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Суфіксальний спосіб творення Суфіксальним способом творяться дієслова переважно від основ іменників і прикметників, рідше – від числівників, займенників і вигуків. Від основ...
Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на...
Основні способи словотворення СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Основні способи словотворення Нові слова в українській мові утворюються кількома способами. І. Суфіксальний спосіб Творення слів за допомогою суфіксів, що додаються до твірних...
Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника. Засобом вираження і розрізнення значень роду, числа й відмінка прикметників служать закінчення:...
Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими Підрядні Наслідкові частини виражають наслідок дії, який логічно випливає зі змісту всієї головної...
ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше –...
Завдання та вправи для самоконтролю – приголосні УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Завдання та вправи для самоконтролю 1. Прочитайте слова, правильно вимовляючи звуки. Доберіть до них з довідки пояснення і...
Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм...
Бібліографія УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Бібліографія Бібліографія – це науковий, систематизований опис книг та інших видань із зазначенням вихідних даних (місце і...
Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 12. Антонімія фразеологічних одиниць Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні...
Написання іменників разом, окремо, через дефіс – Іменник Самостійні частини мови Іменник Написання іменників разом, окремо, через дефіс Разом пишуться іменники: – складні слова зі сполучними звуками о, е, є, и: важкоатлет, середньовіччя,...
Розділові знаки при прямій мові – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Розділові знаки при прямій мові 1. Пряма мова після слів автора: А: “П”. Старий Франчукраптом схопив порожне...
Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо:...