Політологічний словник
Артикуляція політики – механізм (комплекс способів) поширення панування, реалізації управління та організації соціальних відносин. Політика артикулюється та артикулює, оскільки займає певне місце у різних видах практики та в процесах і водночас це місце відведено політиці тією ж практикою і тими ж процесами. Складовою цього механізму є спосіб артикуляції політики. Його можна подати як певний тип засобів (знаряддя праці, алфавіт, рушниця), які є об’єктом особливої форми присвоєння (відповідно приватна власність,
А. п. здійснюється такими основними способами: руйнацією, виробництвом, комунікацією, управлінням. Першим способом справді є руйнація. Війна раніше досягла розвинених форм, ніж мир. Минуле і сучасність не дають підстав відмовляти способу руйнації у статусі способів
Другий тип способів артикуляції політики – способи виробництва. Кожному типу способів виробництва відповідає конкретно-історичний тип артикуляції політики. Сучасному капіталістичному способу виробництва в розвинених країнах відповідає, як правило, соціально-ліберальний спосіб артикуляції політики, яка зумовлюється станом і динамікою ринкової економіки.
В умовах становлення постіндустріального суспільства дедалі помітніше домінують способи комунікації. Телебачення та світова мережа Інтернет відкрили нові можливості для артикуляції політики. На зміну індустріальній економіці йде економіка знань, що можливо за наявності сучасних засобів комунікації та розвиненого інтелекту населення країни.
Головатий М. Ф. Мистецтво політичної діяльності. – К., МАУП, 2002; Кола Д. Политическая социология. – М., 2001.
В. Храмов
(2 votes, average: 4,50 out of 5)