Біфуркація політична

Політологічний словник

Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим терміном поведінку складних систем у станах та умовах, далеких від рівноваги. Поняття Б. запозичене з теорії динамічних систем, тобто науки, яка дала нову концепцію хаосу як досить складної і важкопрогнозованої форми порядку, за якої система набуває вигляду “фазово-просторового” графіка всіх її можливих сукупних станів. Біфуркація (вибух)

відбувається тоді, коли система переходить у новий стан, у новий динамічний режим. Настає біфуркація тоді, коли відбувається порушення балансу між внутрішніми системами, які структурують, стабілізують систему, і зовнішніми, які становлять її середовище. Найяскравішою і найпотужнішою Б. п. виявилася у 1991 p., коли порогових величин досягла і розпалася на окремі неосистеми величезна система (СРСР, так званий соціалістичний табір).

Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф. М. Рудича: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти. – К., 2002.

М. Головатий




Біфуркація політична