Довідник з біології
ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я
АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ
БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ СЛУХУ
Слух – це вид чутливості, забезпечуючи сприйняття звукових коливань. Користуючись слухом, люди можуть визначати напрям звуку і за ним – джерело звуку; без нього неможливо звукове і мовне спілкування між людьми. Значення слуху велике також для розвитку мови і психічного розвитку людини. Людина сприймає звуки з частотою від 16 до 20 000 коливань за секунду. Слуховий аналізатор складається з периферичної частини – органу
Вухо (auris) – орган слуху складається з трьох частин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
Зовнішнє вухо (auris externa) представлено вушною раковиною, зовнішнім слуховим проходом, барабанною перетинкою.
Вушна раковина (auricula) складається з хряща, покритого шкірою. У зовнішньому слуховому проході (трубка завдовжки до 30 мм) є особливі залози, які виділяють сірку. Ця липка речовина затримує пил і мікроорганізми, які потрапляють у зовнішній слуховий прохід. Пружна,
Рис. 114. Схема будови вуха: 1 – зовнішній слуховий прохід; 2 – барабанна перетинка; 3 – порожнина середнього вуха; 4 – молоточок; 5 – коваделко; 6 – стремінце; 7 – півкруглі канали; 8 – завитка; 9 – євстахієва (слухова) труба.
Середнє вухо (auris media) починається за барабанною перетинкою. Воно складається з барабанної порожнини (cavum tympani) об’ємом близько 1 см3 і розташованих у порожнині слухових кісточок. Барабанна порожнина через слухову (Євстахієву ) трубу (tuba audita) сполучається з носоглоткою. Слухова труба служить для вирівнювання тиску по обидва боки барабанної перетинки. Три слухові кісточки (молоточок, коваделко і стремінце) сполучені між собою. Коливання барабанної перетинки передаються молоточку, від нього через коваделко – стремінцю, від стремінця – у внутрішнє вухо. Ці кісточки зменшують амплітуду і збільшують силу звуку. На внутрішній стінці барабанної порожнини, яка відділяє середнє вухо від внутрішнього, є два отвори: круглий і овальний, затягнуті перетинкою. Стремінце закриває овальний отвір, який веде у внутрішнє вухо.
Внутрішнє вухо (auris intera) розташовано в піраміді скроневої кістки. Функцію слуху виконує завитка (cochlea) – спіральний закручений в 2,75 обороту кістковий канал. У каналі завитка розташований перетинчастий лабіринт, заповнений ендолімфою. Простір між кістковим і перетинковим каналами заповнений перилімфою.
Рис. 115. Поперечний розріз завитка:
1 – основна мембрана; 2 – волокна слухового нерва; З – стінка кісткового каналу завитки; 4 – чутливі клітини (рецептори); 5 – канал завитки; 6 – підтримуючі клітини.
У перетинковому каналі знаходиться звукосприймаючий апарат – спіральний орган. Він складається з основної мембрани з рецепторними клітинами і покривної мембрани.
Основна мембрана розділяє перетинковий лабіринт і складається з волокон різної довжини, розташованих упоперек ходу завитка. У вершини завитка знаходяться найдовші волокна, а біля основи – найкоротші. На мембрані розташовані звукові рецепторні клітини подовженої форми. Один кінець клітини фіксований на мембрані, а інший закінчується декількома волосками. Від фіксованого кінця рецепторних (волоскових) клітин відходять волокна слухового нерва. Волоски омиваються ендолімфою і можуть стикатися з нависаючою над ними покривною мембраною.
Внутрішнє вухо виконує також функцію регуляції положення тіла в просторі, що забезпечується вестибулярним апаратом.