Екологія – охорона природи
ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА – найбільша в історії атомної енергетики радіац. аварія, яка сталася 26 квітня 1986 р. під час проведення технол. експерименту на ЧАЕС. Внаслідок відключення системи охолодження відбулось перегрівання тепловидільних елементів (ТВЕЛів) з виділенням водню, який утворив з повітрям вибухову суміш. Стався потужний вибух, що зруйнував споруду реактора. Розплавлення ТВЕЛів призвело до загоряння графітових блоків (поглиначів нейтронів). Виник вогневий смерч, який втягнув у себе радіоакт.
Залишки зруйнованого аварією четвертого енергоблоку локалізовані у т.
Наявна інформація про розподіл, конфігурацію і склад відпрацьованого ядерного палива у окремих приміщеннях об’єкта “Укриття” не досить точна для обгрунтування прогнозу ядерної безпеки в місцях його знаходження. Надалі залишається дуже небезпечним накопичення радіоактивності у ставку-охолоджувачі ЧАЕС та в деяких водоймах зони. Станом на 1995 р. виявлено тенденцію до зменшення конц. цезію-137 у грунт, водах більшості контрольованих об’єктів зони відчуження при незначному збільшенні конц. стронцію-90 (практично вдвічі за період 1995 р.). Така сама тенденція зберігається і за даними середньорічного і питомого виносу радіонуклідів цезію і стронцію в Київське водосховище у післяаварійний період. За останніми даними (“Охорона навколишнього природного середовища в Україні. 1994-1995”. – К., 1997), сумарне забруднення заплавних територій становить: 15 000 Кі цезію-137, 10 000 Кі стронцію-90, 300 Кі плутонію. Викликає занепокоєння зростання серед населення захворювань крові (гемобластозів). Специфічність цих форм захворюваності, безумовно, свідчить про вплив забруднення радіоакт. викидами під час аварії на ЧАЕС.
Особливою проблемою є забруднення відкритих водойм і водотоків. З 340 тис. км2 водозбірної площі р. Дніпра і р. Прип’ять площа забруднення сягає майже 9 тис. км2.
За межами 30-кілометрової зони радіоакт. забруднення різного рівня (1-15 Кі/км2) зазнали 12 % площі (4,6 млн га) с.-г. угідь України. Забруднення зазнали не лише країни СНД, а й Фінляндія, Швеція, Польща (І категорія), частина територій Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Німеччини, Швейцарії, Югославії (II категорія).
У результаті виконання робіт з локалізації та захоронення радіоакт. відходів, забрудненої техніки, грунту тощо зібрано близько 40 млн м3 твердих залишків із сумарною активністю понад 200 тис. Кі.
Окремою проблемою залишається споруда “Укриття”, своєрідний саркофаг зруйнованого реактора, який і досі залишається ядерно небезпечним об’єктом.
Ч. к. завдала і продовжує завдавати непоправної шкоди екол. ситуації як у регіоні, так і в планетарному масштабі (див. дод. 10-16).