МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ДІЄСЛОВО
Цей розділ – про частину мови, сама назва якої говорить: діє слово. Називаючи динамічну ознаку, дієслово відтворює світ у русі.
Тексти вправ розкривають тему “Я – особистість”.
Кожен із вас – це окремий світ.
Пізнаючи й удосконалюючи себе, ви пізнаєте й удосконалюєте людство.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ДІЄСЛОВО”
Форми дієслова
– Неозначена (інфінітив) (читати)
– Особові (читаю, читаєш, читає, читаємо)
– Дієприкметник (прочитаний)
– Дієприслівник
– Безособові на -но, -то (прочитано)
– Вид доконаний, недоконаний
– Час теперішній, минулий, майбутній
– Дієвідміна – I, II
– Спосіб дійсний, умовний, наказовий
– Безособові дієслова (вечоріє, трапилося)
& 4 Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
37
1. Прочитайте уривок із твору Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”.
Випишіть дієслова.
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
2. Визначте особу, число, дієвідміну виписаних дієслів.
3. Поясніть написання виділених слів.
Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?
Синтаксична роль дієслова
Форми дієслова | Член речення | Приклади |
1. Неозначена форма (інфінітив) що робити? Що зробити? | Підмет, Присудок, Додаток, Означення, Обставина | Лиш Боротись – Значить жить (І. Франко). Нас просили Не кричати. Жага знань і бажання Поділитися ними визначали життєве кредо Григорія Сковороди. Семикласники дружно вийшли Садити дерева в міському парку. |
2. Особові дієслова Що роблю? Що зробив? Що зробимо? | Присудок | Одлунала далека пісня. Гамірливий вечір Замовк (В. Симоненко). |
3. Дієприкметник Який? Яка? Яке? Які? | Означення, Присудок | Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський). Дорога Заасфальтована. |
4. Дієприслівник Що роблячи? Що зробивши? | Обставина | Загуркотів мотор, і легкий човен стрімко помчав проти течії, Залишаючи за собою високий гребінь спіненої води (С. Хаврусь). |
5. Безособові дієслова Що робиться? Що зроблено? | Присудок | Дощить. Йому Таланило в усьому. |
38
1. Спишіть текст. Визначте синтаксичну роль дієслів.
Відкриття свого внутрішнього світу – подія, яка не лише радісно хвилює, а й тривожить. “Внутрішнє Я” може не збігатися із “зовнішньою” поведінкою, оцінюючи, контролюючи цю поведінку. Не випадково скарги на слабку волю – найпоширеніша форма підліткової самокритики.
Ось як про себе пише дівчинка-підліток: “Я у своєму уявленні – це ніби дві істоти: “Я зовнішня” і “Я внутрішня”. Перша зазвичай чинить так, як їй наказує друга, яка приймає рішення, розмірковує, щось доводить. Іноді “Я зовнішня” вступає в жорстоку боротьбу з “Я внутрішньою”. Наприклад, захочеться “Я зовнішній” пококетувати, зробити щось таке, яке аж ніяк не потрібно робити, а так хочеться. А зсередини їй кричать: “Ні! Ні! Не можна!” І як я рада, коли “внутрішні” шальки терезів переважують, бо “внутрішній” істоті довіряю більше!” (За І. Коном).
2. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення виділених слів.
39
Прочитайте текст. Випишіть десять дієслів (на вибір). Поставте до дієслів питання й за ними визначте форму дієслова.
Якось надвечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов син з аркушем паперу. З надто офіційним виглядом хлопець подав аркуш мамі. Витерши руки, вона почала читати: “Рахунок за мою працю: замітання подвір’я – 5 грн; порядок у кімнаті – 10 грн; догляд за сестричкою -15 грн; за дві найвищі оцінки в школі – 10 грн; за те, що виношу сміття щовечора, – 7 грн. Разом – 47 грн”.
Мама закінчила читати, поглянула на сина й замислилася. Вона взяла ручку і на зворотному боці аркуша написала: “За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців, – 0 грн; за всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти хворів, – 0 грн; за всі сльози, що витирала з твоїх очей, – 0 грн; за всі сніданки, обіди, підвечірки й вечері та канапки до школи – 0 грн; за життя, присвячене тобі щодня, – 0 грн. Разом – 0 грн”.
Після цього мама, лагідно усміхаючись, подала аркуш синові. Хлопець прочитав написане й почервонів. Він перегорнув аркуш і на своєму рахунку написав: “Сплачено”. Потім обійняв маму і, ховаючи обличчя, притулився до неї.
Коли в особистих і родинних стосунках починаються розрахунки, усе закінчується недобре. Любов не припускає розрахунку, інакше її просто немає (За Б. Ферреро).
Добірні зерна мови
Хоч з лиця води напийся – дуже гарний/гарна, вродливий/вродлива.
Яся. Чому, бабусю, коли про когось кажуть “гарна” чи “гарний”, то іноді додають “хоч з лиця воду пий”? Водою, зрозуміло, умиваються, але хіба можна з лиця воду пити?
Бабуся. Звичайно п’ють воду з чистого джерела, криниці. Чиста, прозора вода уособлює красу, вроду. У чистій, спокійній воді, як у дзеркалі, відбивається образ людини. Тільки про гарних, вродливих кажуть, що з їхнього лиця можна воду пити.
Дмитрии. Є ще й таке прислів’я: “Подивись у воду на свою вроду”.
Бабуся. У давніх віруваннях українців вода займала особливе місце: з чистою водою завжди пов’язували і красу, і здоров’я. Тому здорову, сильну людину характеризують так: дужий, як вода.
40
Розгляньте фрагменти словників, поданих наприкінці підручника. У яких словниках найбільше дієслів? У яких формах? Яку інформацію про дієслова ви отримали зі словників?
41
1. Випишіть усі форми дієслова.
Мальований, малиновий, аналізувати, білявка, єднаючи, існування, каламутний, віриш, кухоль, лагідний, лагодити, асфальтований, декламуватиму, учорашній, урізноманітнений, несучи, адресований, досягнення, досягнути, саджали, освітлення, освітлений, бавитися, освітити, освіта, юрмитися.
2. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв кожного дієслова зможете скласти продовження висловлювання Сенеки: “Найсильніший той, хто…”
42
1. Прочитайте перелік якостей, притаманних людині. Які з них стосуються вас? Чому?
Товариський, мовчазний, веселий, поступливий, чуйний, відвертий, спокійний, самокритичний, довірливий, рішучий, терпеливий, упевнений, немарнослівний, самітник, балакучий, грубий, неуважний, цілеспрямований, дбайливий, гордий, вимогливий, безкомплексний, сором’язливий.
2. Утворіть і запишіть до поданих слів спільнокореневі дієслова.
43
Прочитайте текст. Складіть два вітання своїм рідним чи друзям (з будь-якого приводу – на ваш розсуд) зі словами бажати, зичити.
Бажати – зичити (висловлювати побажання про здійснення чого-небудь).
Яке слово вибрати, коли хочемо з якоїсь нагоди привітати рідних і друзів? Як правильніше сказати чи написати українською – бажаю щастя чи зичу щастя? Обидва вислови можна вживати без застережень.
Наприклад: Чого сам собі не зичиш, другому не бажай (Народна творчість). Зичу радості, успіхів! Бажаю (зичу) щасливого Нового року! Бажаю (зичу) Вам здоров’я, щастя, успіхів, усіляких гараздів!
На уроці математики вчитель пише на дошці “2 : 2” і питає:
– Що це?
– Нічия! – дружно кричать усі учні.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)