Розділ 3 КРОВ І ЛІМФА
§ 15. Еритроцити
Будова і функції еритроцитів. Зрілий еритроцит людини має форму двоввігнутого диска діаметром 7-8 мкм (мал. 15.1). Площа поверхні двоввігнутого диска майже вдвічі більша за площу поверхні кулі того самого об’єму. Отже, завдяки формі еритроцита поверхня газообміну між ним і плазмою крові є максимальною. Двоввігнутий еритроцит може перекручуватися в середній частині, проникаючи до капілярів діаметром у 2,5-3 мкм. Відсутність ядра полегшує деформацію клітини й дає змогу заповнити її білком гемоглобіном
Транспорт кисню і вуглекислого газу. Еритроцит може містити до 400 млн молекул гемоглобіну, що складає близько 98 % маси внутрішнього вмісту цієї клітини. У молекулі гемоглобіну (мал. 15.2) вирізняють білковий компонент глобін і пов’язані з глобіном чотири молекули іншої органічної речовини – гему. Кожна молекула гему містить один атом двовалентного Феруму, до якого може приєднатися одна молекула кисню. Отже, молекули гемоглобіну в одному еритроциті здатні приєднати 1,6 млрд молекул кисню.
У капілярах
Мал. 15.1. Еритроцит: вигляд зверху (а), поперечний розріз (б)
Мал. 15.2. Схема будови молекули гемоглобіну: 1 – глобін;
2 – гем; 3 – атом Феруму
Як до них з крові потрапляє кисень (мал. 15.3)? У клітинах тканин кисень постійно витрачається в процесах метаболізму. Його концентрація в міжклітинній речовині й клітинах менша, ніж у крові. Тому кисень, що “відщеплюється” від оксигемоглобіну, дифундує з капілярів до тканин.
Кров транспортує і вуглекислий газ, який дифундує до капілярів з тканин. Близько 5 % вуглекислого газу розчиняється в плазмі. Решта його молекул надходить до еритроцитів: одні реагують з водою цитоплазми, утворюючи вугільну кислоту, а інші приєднуються до гемоглобіну й утворюють карбгемоглобін. У капілярах легенів реакції в еритроцитах йдуть у зворотному напрямі. Еритроцити частково втрачають вуглекислий газ, який видаляється в легені. Гемоглобін, що звільнився, приєднує кисень. Темно-червона кров, яка втратила кисень у тканинах, насичується ним і стає яскраво-червоною.
У 1 л крові здорової людини міститься 45-50 млрд еритроцитів і 120-160 г гемоглобіну. У крові мешканців високогір’їв цих складових більше. У гірському повітрі менше кисню, отже, щоб забезпечити ним клітини, необхідно більше гемоглобіну і еритроцитів.
Кисневе голодування. Нестача кисню може спричинити кисневе голодування клітин, що загрожує їх загибеллю. Якщо кисень не надходить до клітин головного мозку протягом 5 хв., його робота порушується
У щільному потоці машин у вас починає боліти голова, виникає нудота. Причиною цього є чадний газ, що міститься у вихлопах автомобілів. До яких змін в організмі призводить тривала дія цієї речовини?
Чадний газ активніше за кисень зв’язується з гемоглобіном, а речовина, що утворилася, розщеплюється дуже повільно. Чадний газ займає в еритроциті місце кисню. Клітина втрачає змогу переносити кисень до тканин. Якщо довго вдихати повітря, де концентрація чадного газу складає всього 0,1 %, починається кисневе голодування клітин організму. Отруєння чадним газом може спричинити смерть.
Мал. 15.3. Транспорт вуглекислого газу та кисню еритроцитами: клітина тканини (а); еритроцит (б)
Постійний стан кисневої недостатності організму називають анемією. Одним із її чинників може бути зниження кількості еритроцитів, отже, і гемоглобіну в крові. Анемія буває спадковою, а може розвиватися через крововтрату, отруєння важкими металами, нестачу в організмі Феруму та певних вітамінів. її симптоми – блідість, часте серцебиття, задишка, порушення сну тощо.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)