Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ

§ 2. Свобода – фундамент практики

Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя

В історії філософії склався напрям, що вбачає основну сутнісну ознаку людини в її діяльності. Відповідні погляди отримали назву активізму (від лат. “активує” – “дієвий”). Корені активізму можна знайти як в античній традиції, так і у філософії доби Відродження і Реформації. У цьому контексті варто згадати гуманістів і релігійних діячів, передусім Коллюччо Салютатті, Леона Баттисту

Альберті, Леонардо Бруні, Джаноццо Манетті, Еразма Роттердамського, Мартина Лютера, Жана Кальвіна. Відомо, що перші з них утверджували ідеал людини – творця, яка не лише подібна до Бога, а й є його суперником, конкурентом (Манетті). Протестантські версії християнства, особливо кальвінізм, наголошують на важливості успішної людської діяльності як

Свідчення спасіння. У добу Нового часу природничо-науковий вимір активізму розробляли серед іншого англійські емпірики, особливо Френсіс Бекон і Джон Локк, а також просвітники. Німецька класична філософія має неперевершені зразки активізму у вигляді філософських

вчень І. Канта та І. Фіхте. Саме вони утверджують ідею, що людина може бути вільна лише у діяльності. У філософії посткласичної доби найяскравішим представником активізму є Фрідріх Ніцше.

Якщо Кант і Фіхте, по суті, одностайні у розумінні волі як психологічного рушія людської діяльності та бачать її як сферу застосування практичного розуму, то Ф. Ніцше, трансформувавши вчення А. Шопенгауера про волю як сутність світу у знамените вчення про волю до влади як суттєву ознаку надлюдини, що перебуває “потойбіч добра і зла”, поставив проблему визначення понять “воля” і “сваволя”, а також їхнього окреслення.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя - Довідник з філософії

Схожі записи:

Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 3. Уявлення про діалектичний метод Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Попри стрімке примноження конкретних наукових методів...
Про функції філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Про функції філософії Функції філософії поділяються залежно...
Соціальні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Соціальні витоки філософування Виникненню філософії як нового типу світогляду і...
Аксіологічна версія Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 2. Найголовніші версії соціальної філософії Аксіологічна версія Термін “аксіологія” (від грец. axios – цінний, logos – поняття, вчення)...
Ступені розвитку уявлень про ноосферу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ступені розвитку уявлень про ноосферу Можна сказати, що теорії ноосфери і глобальних проблем певною мірою протилежні одна одній....
Феноменологічна філософія про світ людського життя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Феноменологічна філософія про світ людського життя Феноменологія...
Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Головна праця Гегеля, де...
Культура і людина Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і людина Розглядаючи цю підсистему буття, потрібно враховувати три рівні співвідношень культури...
Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках екзистенційно-комунікативних. Усвідомлення наріжного антропологічного принципу...
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...
Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Становлення та...
Екзистенціальне переживання людини Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Екзистенціальне переживання людини Екзистенціалізм як впливова філософська...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування...
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
Філософія освіти Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія освіти Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії стає філософія освіти. Взаємодія між...
Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Релігійно зорієнтована (регульована) свідомість у світлі...
Про зміст терміна філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Про зміст терміна філософія Термін “філософія” з’явився в...
Культура серед світових реалій Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій У найширшому, філософському розумінні, культура за своїм масштабом постає співмірною з основними формами...