Фази розвитку популяції ❤️ Довідник з екології

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ

Основні поняття і терміни: динаміка популяцій, фази розвитку (росту, спаду і рівноваги); типи динаміки (відносно спокійний, сезонний, багаторічний); типи росту чисельності (показниковий, логістичний, циклічний, стабільний); моновольтинні і полівольтинні види, гомеостаз, дисперсія, рівноважні і опортуністичні популяції.

7.1. Фази розвитку популяції

Популяція як надорганізмова біологічна система не може залишатися незмінною, піддаючись впливу загальнобіологічних закономірностей

розвитку, внутрішньопопуляційних і міжпопуляційних стосунків, впливу антропогенного і абіотичних факторів.

Під динамікою популяції розуміють зміни її чисельності і щільності, вікової структури і темпів росту, які відбуваються в часі та в просторі. Вивчення ходу розвитку популяції окремих видів в різних умовах території ареалу має важливе теоретичне і практичне значення для пізнання біологічних властивостей виду, шляхів його використання, відтворення ресурсів і охорони генофонду. На особливу увагу заслуговує вивчення впливу антропогенного фактору і визначення експлуатаційних норм

популяції.

У розвитку кожної популяції можна виділити три фази: росту, спаду і рівноваги (рис. 7.1).

Тривалість популяційних фаз у різних видів різна. Наприклад, у білої миші: ріст – 160 тижнів (21,3%), спад – 213 тижнів (28,3%), рівновага – 379 тижнів (50,4%).

Фази розвитку популяції

Рис. 7.1. Зміна чисельності особин при інтродукції невеликої популяції у нове сприятливе середовище

(наприклад, популяція кролика в Австралії).

Фаза росту характеризується приростом чисельності особин і високою швидкістю її росту. Швидкість росту трактують як число особин, на яке зросла популяція за досліджуваний період. Її можна визначити за формулою:

Фази розвитку популяції

Де V – швидкість росту чисельності популяції,

N0 – кількість особин на момент початку досліду,

N1 – кількість особин на кінець досліду,

T – час періоду досліджень.

Оскільки в різні роки, в різний час, в різні періоди життя популяції швидкість її росту неоднакова, більш об’єктивним параметром оцінки динаміки чисельності є Темп росту чисельності популяції, що визначається як Середній приріст числа особин (∆ N ), Властивий даній популяції за рік чи інший період часу (∆t), встановлений на основі кількарічних спостережень.

Необхідно також враховувати біологічний період відтворення, що є важливою ознакою виду. Адже різні види організмів в різному віці досягають статевої зрілості і дають різну кількість нащадків, що є особливістю виду. Чим оптимальніші умови для розмноження і виживання потомства, тим більшим буде приріст чисельності популяції.

Фаза спаду темпів росту Популяції характеризується зниженням чисельності особин протягом певного часу. Така фаза є теж неодмінною умовою динаміки популяції і одним із показників її стану в певний період розвитку. Спад може бути пов’язаний як з біологічними особливостями виду, етапом життєвого циклу його особин, співвідношенням смертності і народжуваності, чисельністю хижаків і паразитів, так і з ємністю середовища та його несприятливими умовами.

Фаза рівноваги популяції – це період, коли середня чисельність популяції залишається на одному рівні. Вона наступає тоді, коли смертність і народжуваність зрівноважуються, а умови середовища залишаються досить стабільними. Такий період у молодих прогресуючих популяціях наступає тоді, коли вона досягає оптимальної чисельності, щільності та структури і не піддається різкому впливу біотичних і абіотичних факторів.

Досить тривалою фаза рівноваги може бути у сформованих стабільних популяціях, в яких злагоджено діють механізми саморегуляції, що забезпечують гомеостаз.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фази розвитку популяції - Довідник з екології

Схожі записи:

ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ – горизонтально відокремлена частина біосфери з різко відмінними умовами довкілля....
ІХТІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІХТІОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає будову тіла, спосіб життя, систематику, індивід, еволюц. розвиток та геогр. поширення риб. І. пов’язана з...
ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ Екологія – охорона природи ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ – продукти радіоакт. розпаду, які випадають на поверхню Землі у вигляді пилу або з атм. опадами....
БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів...
ПРИРІСТ РІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси)...
АСОЦІОН Екологія – охорона природи АСОЦІОН – синузіальна одиниця, що відповідає асоціації і складається з консоціонів....
ПЕРЕЛЬОТИ Екологія – охорона природи ПЕРЕЛЬОТИ – масові переміщення літаючих організмів (птахів, кажанів, деяких комах) у райони, зазвичай віддалені від місць їх попереднього перебування, смугою, в...
БАНКА Екологія – охорона природи БАНКА – окремо розміщена мілина в океані (морі). Розрізняють вулканічні, тектонічні, коралові, наносні та ін. Б. Нерідко Б. є районами інтенсивного...
ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – привнесення в повітря або утворення в ньому фіз. агентів, хім. речовин або організмів, які несприятливо впливають на середовище...
ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в...
БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове...
ЕФЕМЕРОЇДИ Екологія – охорона природи ЕФЕМЕРОЇДИ – багаторічні трав’янисті рослини з коротким періодом вегетації і тривалим періодом спокою, під час якого вони зберігаються у вигляді бульб,...
ЕВРИГАЛИ Екологія – охорона природи ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність...
НЕОФІТ Екологія – охорона природи НЕОФІТ – занесена іноземна рослина, що ввійшла до складу місцевої флори історично нещодавно і трапляється як в агроценозах (бур’яни), так і...
ПОТІК РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи ПОТІК РЕЧОВИНИ – переміщення речовини у формі хім. елементів та їхніх сполук у піраміді біомас від продуцентів до редуцентів (через консументи...
СМЕРЧ Екологія – охорона природи СМЕРЧ, торнадо – атм. вихор значної енергії, який спускається з грозової хмари і досягає поверхні Землі. Його діаметр (видовженої лійки, що...
ЮВЕНІЛИ Екологія – охорона природи ЮВЕНІЛИ – рослини у ранні фази онтогенезу, до формування органів розмноження....
АГРОАСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОАСОЦІАЦІЯ – угруповання культурних рослин (агроценозів), що характеризується однаковим складом та подібними екол. умовами....
ДЕКУМБАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕКУМБАЦІЯ – зникнення верхнього ярусу при зміні фітоценозів....
ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ – 1) чинник, що визначається фіз. особливостями геосфер Землі; 2) чинник, зумовлений фіз. особливостями певної ділянки поверхні або глибин...
ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або...
ОАЗИС Екологія – охорона природи ОАЗИС – територія в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності прир. або штучного зрошення (річковими, артезіанським чи грунт, водами) різко виділяється серед...
ТЕРМОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри...
БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН – див. Метод захисту рослин біологічний....
ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на...
СОРАМЕНЬ Екологія – охорона природи СОРАМЕНЬ – хвойний ліс (з ялиною, смерекою або кедровою сосною) на перехідних, відносно родючих багатих грунтах....
ГРОЗА Екологія – охорона природи ГРОЗА – атмосферне явище, складовою якого є електричні розряди між землею та хмарами, які супроводжуються громом....
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ – прямий та опосередкований інформаційний взаємовплив організмів, що належать до різних видів, який супроводжується обміном речовиною та перетворенням енергії....
ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва;...
БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ – див. Активність грунту біологічна....
АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ – екосистема із штучно створеним біотичним угрупованням для отримання с.-г. продукції. Характеризується нестійкістю, нездатністю до тривалого існування без підтримування людиною....
ПАНТАНАЛЬ Екологія – охорона природи ПАНТАНАЛЬ – низинне болото, що пересихає в посушливий період року в Пд. Америці....
ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві...
ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років...
ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ – заг. рівень вмісту та швидкість надходження забруднювальних речовин у довкілля....