Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

§ 2. Філософські проблеми періодизації історії

Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу

Найвідомішими зараз є формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу. Проблема періодизації історії за формаціями та цивілізаціями активно обговорюється в літературі понад сторіччя. Авторство теорії суспільно-економічних формацій належить Кардові Марксові (1818 – 1883). Термін “формація” був запозичений з геології, де ним позначається

нашарування геологічних відкладень визначеного періоду. Початок філософського вчення про формації закладено в Марксовій книзі “Німецька ідеологія” (написано її у 1845 – 46 рр. разом з Ф. Енгельсом). Автори “Німецької ідеології” виокремили структуру суспільства, що охоплює продуктивні сили – виробничі відносини – політичну надбудову – форми суспільної свідомості. У цій роботі була також подана періодизація історичного процесу.

Основні стадії історичного розвитку людського суспільства – це форми власності, що послідовно змінюють одна одну:

1) племінна; 2) антична; 3) феодальна;

4) буржуазна; 5) майбутня комуністична.

Уже тут помітні основи майбутньої формаційної періодизації історії суспільства, а в розгорнутому вигляді вчення про соціально-економічні формації було розроблено до кінця 50-х років XIX століття і сформульовано в роботі “Критика політичної економії”. Відзначимо, що повний термін “суспільна економічна формація” разом з визначенням цього поняття вперше трапляється в передмові до роботи К. Маркса “До критики політичної економії” (1859).

Насамперед К. Маркс виділив економічний базис – виробничі відносини, головними, визначальними у яких є відносини власності. Базис визначає політичну надбудову, яка повинна йому цілком відповідати; головним її елементом, на думку К. Маркса, є держава.

Отже, теорія К. Маркса допомогла поглянути на структуру суспільства як на систему, та на етапи його розвитку, що, з одного боку, будуть для будь-якого народу обов’язковими, а з іншого боку – кожне суспільство на кожному конкретному етапі матиме подібну структуру.

Сьогодні ставлення до Марксової теорії суспільно-економічних формацій суперечливе. Можна поставити, принаймні, кілька питань. Перше з них здається дуже простим: скільки усього суспільно-економічних формацій? Традиційний радянський підхід у дусі “ленінізму” полягає у тому, що формацій п’ять – первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і комуністична (охоплює дві фази – соціалізм і комунізм). Згадаємо перелік етапів розвитку суспільства, поданий у “Німецькій ідеології”, де, крім інших, названий античний спосіб виробництва. Чи відповідає він рабовласницькій суспільно-економічної формації? Що таке названий в одній з робіт К. Маркса “азійський спосіб виробництва”? Відповідає він античному чи феодальному способу виробництва, або є інакшим, можливо, шостим за рахунком? Чи не є соціалізм окремою суспільно-економічною формацією? А комуністичне суспільство – чи не утопічна мрія, властива тією чи іншою мірою знедоленим верствам суспільства протягом усієї класової історії людства?

Зараз більшість філософів визнала, що теорія суспільно-економічних формацій – західноєвропейський феномен, у сучасних умовах не здатний пояснити багато реалій і тому такий, що не виконує своїх евристичних функцій.

Теорія формацій споконвічно грунтується на положеннях, узятих за істину без доказів: прогрес як основна форма руху і формаційність як основний спосіб розгортання прогресу; формаційність як жорстко послідовна стадіальність; однорідність складу формацій; примат матеріального виробництва; виробничі відносини як базис суспільства; “клас” як основна одиниця суспільства і суб’єкт історії.

Жоден з названих основних теоретичних пунктів, покладених в основу теорії формацій, не є зараз беззаперечним. Теорія суспільно-економічних формацій не тільки заснована на теоретичних висновках середини XIX ст., але й через це не може пояснити багато протиріч, які виникли пізніше: існування поряд із зонами прогресивного (висхідного) розвитку зон відсталості, стагнації й глухих кутів; перетворення держави – у тій чи іншій формі – у важливий чинник суспільних виробничих відносин; видозміну і модифікацію класів; виникнення нової ієрархії цінностей із пріоритетом загальнолюдських цінностей над класовими.

На закінчення аналізу теорії суспільно-економічних формацій необхідно відзначити: К. Маркс не претендував на те, щоб його теорію зробили такою, якій підкоряється весь розвиток суспільства на всій планеті. “Глобалізація” його поглядів відбулася пізніше, завдяки інтерпретаторам марксизму.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу - Довідник з філософії

Схожі записи:

Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Філософія світ людини Мова як домівка буття Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Що значить для людського буття здатність до мови? У відповіді...
Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха....
Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних...
Ідеї гуманізму і Реформації у творах діячів братського руху та вченого гуртка друкарні Кисво-Печерської лаври Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VI ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) Ідеї гуманізму і Реформації у творах...
Екстерналізм – інтерналізм Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Екстерналізм – інтерналізм Як відбувається розвиток науки: зумовлений він внутрішньою логікою розвитку чи зовнішніми соціально-культурними чинниками?...
Версії антропогенезу Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Версії антропогенезу Однією з головних проблем вирішення людської загадковості є питання...
Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ...
Міф та міфологічний світогляд Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Міф та міфологічний світогляд Міф – це форма існування духу, яка відповідала...
Відмінності між філософування і філософією Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Відмінності між філософування і філософією Філософування – це особистісна життєва...
Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Відмітна особливість класичних філософсько-антропологічних уявлень – чимдалі повніше усвідомлення того, що людину не вивчити, зводячи її...
Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Спільним для всіх різновидів гносеологічних учень матеріалістичної, ідеалістичної, інших орієнтацій є поняття...
Екзистенціальне переживання людини Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Екзистенціальне переживання людини Екзистенціалізм як впливова філософська...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування...
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
Філософія освіти Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія освіти Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії стає філософія освіти. Взаємодія між...
Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Багатомірність людського буття та сутності людини Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі...
Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Це наводить на роздуми щодо “проблеми людини”....
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...