Економіка
Основні поняття ринкової економіки
Форми власності та організаційні типи підприємств
Власність – це відносини між людьми стосовно привласнення засобів виробництва та матеріальних благ. Ці відносини реалізуються у правах володіння, користування й розпорядження об’єктами власності.
Володіння – фізичне володіння річчю, економічним благом. Це право власника охороняється законом. Законне володіння майном завжди має правову підставу (закон, договір, адміністративний акт).
Користування Полягає в праві продуктивно
Розпорядження – право змінювати присвоєння майна, управляючи ним. Воно здійснюється найчастіше шляхом
Відносини власності можна представити як два полюси, на одному з яких – приватна власність, на іншому – суспільна власність. Відносини приватної власності грунтуються на відособленому присвоєнні факторів і результатів виробництва, суспільної – на суспільному присвоєнні. У реальній дійсності в “чистому вигляді” приватна і суспільна власність зустрічаються рідко. Існують різні варіанти переплетіння рис приватного і суспільного, що втілюються на різноманітних формах власності: державної, кооперативної, пайової, акціонерної.
Суб’єктами власності можуть бути фізична особа, юридична особа, держава.
Основний напрямок розвитку відносин власності в Україні на сучасному етапі – це формування багаторівневих відносин, що включають формування всіх форм власності. Суть сучасної економічної реформи полягає в ліквідації монополії держави в усіх ланках системи відносин власності. Це проявляється в роздержавленні – перетворенні державної форми присвоєння на різноманітні інші форми господарювання.
Роздержавлення – це система заходів, спрямованих на усунення монополії держави, скорочення державного сектору й утворення багатоукладної економіки, посилення процесів саморегулювання економіки.
Приватизація – один із заходів роздержавлення, який реалізується в передачі державної власності за плату або безкоштовно в приватну власність.
Підприємство – це самостійний господарський суб’єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.
Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб’єктів господарювання), їх можна класифікувати за різними критеріями: формою власності (схема 10); формами організації; розмірами (схема 11, с. 34); сферами діяльності; видами діяльності (схема 12, с. 34).
Відповідно до форм організації підприємства виступають як: одноосібне володіння, товариство (партнерство), корпорація.
Одноосібне володіння – це організаційно-правова форма підприємства, за якою людина одноосібно володіє й управляє ним, бере на себе весь ризик збитків або отримує весь прибуток.
Переваги одноосібного володіння:
– безпосереднє керування власником;
– невеликі первинні капіталовкладення;
– власник отримує весь прибуток;
– власник може закрити підприємство, коли це необхідно.
Товариство (Партнерство) – підприємство, засноване двома чи більшою кількістю співвласників; це форма організації бізнесу, яка об’єднує за домовленістю партнерів з їх фінансовими ресурсами. До даного типу підприємств належать:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначено в документах про його заснування. Учасники товариства несуть відповідальність і ризик збитків лише в межах свого внеску.
2) Товариство з додатковою відповідальністю – товариство, статутний фонд якого також поділений на частки певних розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його борги не тільки своїми вкладами в статутний фонд, а й, у разі недостачі цих сум, належним їм майном. Проте ця відповідальність буде кратною розміру їхнього початкового внеску в статутний фонд.
3) Повне товариство – товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю й несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.
4) Командитне товариство – товариство, що має, поряд із одним або більшою кількістю учасників, котрі несуть відповідальність за зобов’язаннями всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства (вкладників). Тобто відповідальність різних учасників такого товариства неоднакова.
Корпорація (або акціонерне товариство) – форма організації бізнесу, де власником виступають акціонери (володарі акцій), керівництво здійснюється рішеннями зборів акціонерів та ради директорів, прибуток розподіляється у вигляді дивідендів на акції.
Великі підприємства, на частку яких припадає основна частина виготовленої продукції, виступають у формі корпорацій. Для їх функціонування створюється акціонерний капітал за рахунок випуску та продажу акцій. Ті, хто придбав ці акції, є акціонерами, тобто володарями акцій, власниками корпорацій.
Переваги корпорацій:
– обмежена відповідальність;
– ефективна форма залучення грошей;
– можливість у разі необхідності збільшити розміри виробництва товарів і послуг;
– впровадження нових технологій і сучасної техніки;
– досягнення конкурентоспроможності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)