Розділ 2 ОПОРА І РУХ
Спробуйте з’ясувати, скільки різних рухів ви робите протягом дня. Виявиться, що їх сотні. Усі вони – результат роботи вашої опорно-рухової системи. Які її компоненти відповідають за рухи? Яким є механізм їх здійснення?
На ці запитання ви знайдете відповідь у розділі “Опора і рух”. Ви також дізнаєтеся про будову й функції скелета і м’язів; про будову кісткової тканини і розвиток кісток; про механізм скорочення м’язів і причини їх стомлення.
§ 9. Функції й будова опорно-рухової
Функції опорно-рухової системи. Розглянемо, як діють кістки й м’язи, коли ви, наприклад, згинаєте і розгинаєте руку в лікті.
У такому русі скелет і м’язи працюють разом як важіль. Важіль – це стрижень, який обертається навколо точки опори під дією сили, що прикладена до нього. Саме з таких елементів складається система, що згинає й розгинає руку в лікті (мал. 9.1). Кістки передпліччя є стрижнем, у ліктьовому суглобі розміщується точка опори, передпліччя й кисть є об’єктами, які необхідно перемістити. Сили, що змушують стрижень-передпліччя підніматися й опускатися, виникають
М’язи, які забезпечують протилежні рухи, називають антагоністами. Чому участь м’язів-антагоністів у протилежних рухах є обов’язковою? Річ у тому, що м’яз може переміщувати кістку лише під час скорочення: він може підтягти кістки одна до одної, а відштовхнути не може. Тому протилежні рухи й виконуються за допомогою згиначів і розгиначів.
Проте функція кісток та м’язів не обмежується рухами. Скелет слугує міцним каркасом, що сприяє збереженню форми тіла. Він є опорою для всіх органів: внутрішні органи прикріплені до скелета сполучною тканиною, немов підвішені до нього. Дії опорно-рухової системи запобігають порушенням стійкості тіла, утримують його у вертикальному положенні. Опорно-рухова система захищає внутрішні органи. Череп і хребет оберігають головний і спинний мозок, грудна клітка – серце й легені, м’язи живота – органи черевної порожнини.
Мал. 9.1. Під час руху м’язи і кістки працюють як важіль: 1 – важіль;
2 – кістки передпліччя; 3 – ліктьовий суглоб; 4 – біцепс, що скорочується; 5 – трицепс, що скорочується
Мал. 9.2. Компоненти опорно-рухової системи: 1 – кістки; 2 – м’язи;
3 – сухожилля; 4 – зв’язки
Компоненти опорно-рухової системи. Для здійснення рухів необхідна спільна робота м’язів і кісток. Аби вона стала можливою, м’язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожиль, а зв’язки утримують кістки разом у суглобі (мал. 9.2). Щоб унаслідок тертя кістки в суглобі не руйнувалися, їх поверхні покриті хрящем.
У складі опорно-рухової системи розрізняють сполучну тканину кількох видів (мал. 9.3). Кісткова тканина утворює кістки, хрящова – хрящі, а зв’язки і сухожилля – волокниста сполучна тканина.
У скелеті людини налічується близько 200 кісток, і кожна має певні форму, розміри й місце розташування. Залежно від форми і розмірів вирізняють декілька типів кісток: трубчасті (кістки стегна, плеча), плоскі (грудина, ребра), короткі губчасті (зап’ясток, передплесно). Класифікують кістки і за місцем розташування в скелеті: розрізняють кістки черепа, кінцівок, хребта, плечового пояса тощо.
Мал. 9.3. Сполучні тканини опорно-рухової системи: кісткова (а); хрящова (б); волокниста (в): 1 – клітини; 2 – міжклітинна речовина
Основа м’язів – посмугована м’язова тканина, яка здатна скорочуватися. Завдяки цій її властивості працюють м’язи, забезпечуючи рухи. У тілі дорослої людини налічується близько 400 скелетних м’язів, що складають до 40 % його маси. М’язи розрізняють за місцем їх розміщення в тілі (м’язи голови, тулуба, кінцівок тощо), а також за формою. М’язи кінцівок подовжені, веретеноподібної форми, а м’язи тулуба зазвичай великі й плоскі. Ці відмінності у формі м’язів пов’язані з особливостями їх функції. Довгі тонкі м’язи, що прикріплюються до кісток тонкими сухожиллями, забезпечують швидкі точні рухи, як, скажімо, м’язи пальців кисті. Короткі широкі м’язи, наприклад у ділянках таза та хребта, прикріплені до кісток товстими сухожиллями. Ці м’язи можуть витримувати великі навантаження, але розмах рухів, які здійснюються за їх допомогою, невеликий.