Гімн державний ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Гімн державний (від грецьк. hymnos – похвальна пісня) – урочистий, величавий музично-пісенний твір, виконання якого пов’язано зі святковими публічними урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами, політичними подіями, церковно-культовими ритуалами тощо. Г. д. – вияв усенародної єдності й форма прилюдної маніфестації національних почуттів. Нарівні з Державним гербом і Державним прапором Г. д. символізує державу, виражає державницьку ідею, соціальний ідеал народу, прославляє Батьківщину,

її історію та героїв. Оскільки Г. д. розраховані на загальне сприйняття й виконання, їм притаманна образність тексту, широка урочиста мелодія, розмірений (здебільшого маршовий) ритм. Г. д. належить значна роль у суспільно-політичному житті як засобам масової агітації, згуртування людей та виховання в них патріотичних почуттів. Своїм корінням гімни сягають глибокої давнини. Початково їх використовували для прославлення богів та героїв. Значного розвитку досягло творення гімнів в античній Греції. Після утвердження християнства широкого розвитку набули релігійні гімни. В Україні гімни були знані

ще в ХVІІ-ХVІІІ ст., але як форма урочистого та офіційного гімн з’явився лише в XIX ст. Історія українського народу багато віків розвивалася в умовах бездержавності, жорсткого національного та соціального гноблення. Та жив невмирущий дух народу, його сподівання на краще життя, незалежну державу. Свої прагнення та надії український народ втілював у музичній та пісенній творчості, в літературних творах видатних поетів. А коли наставав час відродження та розбудови державності України, ці здобутки ставали основою для створення Г. д. Моральними постулатами, національними гімнами стали для українського народу “Заповіт” Т. Г. Шевченка, “Гімн” (“Вічний революціонер”) та “Не пора…” І. Франка. В різні роки до тексту цих творів зверталися українські композитори M. Аркас, M. Лисенко, M. Вербицький, В. Заремба, К. Стеценко, Я. Степовий, М. Леонтович, Л. Ревуцький, П. Демуцький, М. Вериківський. Загальновизнаними національними гімнами та гімнами окремих державних утворень на різних етапах української історії були “Дай, Боже, в добрий час”, “Мир вам, браття”, “Боже великий єдиний, нам Україну храни”, “Я русин бив, єсьм і буду” та “Підкарпатські русини”. Свої два гімни “За тебе, Україно” та “Для тебе, Україно, живем” мали українські емігранти в Америці й Канаді. Власний партійний гімн має й Організація українських націоналістів -“Зародились ми великої години”. Справжнім символом відродження державності України став знаменитий “Запорізький марш” у музичній обробці В. Гуцала. Найвідомішим національним гімном України є “Ще не вмерла Україна”, мелодія якого в умовах сучасної незалежності стала офіційним Державним гімном України. Виникнення цього гімну (спочатку як поетичного твору, а згодом як пісні) пов’язане із посиленням національно-визвольного руху на українських землях у другій половині XIX ст. Автор пісні – видатний учений, основоположник вітчизняної науково обгрунтованої етнографії Павло Чубинський. Особливо популярним був гімн “Ще не вмерла Україна” у роки встановлення влади УНР та ЗУНР, однак спеціального закону, який монополізував би його як єдиний державний гімн, не було. УСРР і УРСР (1917-1944 pp.) формально теж не мали державного гімну. Його функцію виконував, як і в усьому СРСР, партійний гімн “Інтернаціонал”. Радянське політичне керівництво відмовилося від національних символів, що склалися в Україні історично. Воно керувалося при цьому виключно ідеологічними міркуваннями – інтернаціоналізм у розумінні більшовицької партії відкидав ідею батьківщини, а історичні традиції були принесені в жертву ідеї всесвітньої пролетарської революції. Таку концепцію відображав державний гімн УРСР “Живи, Україно, прекрасна і сильна” (текст М. Бажана і П. Тичини, музика авторського колективу під керівництвом О. Лебединця), офіційно затверджений в 1945 p. у зв’язку з виходом УРСР на міжнародну арену. Після прийняття Конституції У PCP 1978 p. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 березня 1978 р. було затверджено останню редакцію цього гімну. 15 січня 1992 р. на засіданні Президії Верховної Ради України розглядалося питання про Державний гімн України. Вирішено було затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якого є М. Вербицький. Що стосується слів гімну, то було запропоновано залишити текст П. Чубинського із змінами, в якому перший рядок повинен звучати “Ще не вмерла України ні слава, ні воля!”. Але така пропозиція через прийнятий Закон не була зреалізована. Згодом було утворено спеціальну Комісію з підготовки та проведення конкурсу на кращий текст державного гімну України. У процесі конкурсу до Комісії надійшло 784 проекти, які пройшли фахову експертизу. Розглянувши результати конкурсу, Комісія констатувала, що серед поданих проектів текстів не виявлено таких, які могли б стати основою державного гімну. Разом з тим до Комісії надійшло понад 500 пропозицій щодо затвердження історичного тексту П. Чубинського “Ще не вмерла Україна…” з певними змінами в тексті. Міністерство культури та мистецтв підготувало відповідний законопроект, який було розглянуто і схвалено на засіданні Кабінету Міністрів 14 червня 2000 р., підтримано Президентом України та внесено на розгляд Верховної Ради. Це питання обговорювалося на тематичній нараді під головуванням В. Литвина, на засіданнях комітетів Верховної Ради та її фракцій. Було досягнуто спільної думки, що історичний текст П. Чубинського є яскравим уособленням ідеї незалежності України і цілком відтворює форму й зміст самовизначення української нації з її героїчним і водночас драматичним минулим. Це уособлення вдало поєднується через сучасне з майбутнім нашої країни. Разом з тим було визнано за доцільне замість слів “Ще не вмерла Україна…” використовувати “Ще не вмерла України…” як варіант, що відповідає сучасним історичним умовам. Після обговорення на засіданні Верховної Ради 6 березня 2003 р. було прийнято Закон, підписаний Президентом. Стаття 1 Закону проголошує: Державним гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплета та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: “Ще не вмерла України

І слава, і воля,

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу,

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду”.

Вівчарик М. М., Капелюшний В. П. Українська нація: витоки, становлення і сьогодення: Навч. посіб. – К., 2003; Державна символіка України: Навч. посіб. – К., 2004; Конституція України. – К., 1996.

А. Тороп

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Гімн державний - Довідник з політології

Схожі записи:

Духовенство України Політологічний словник Духовенство України – служителі культу, які діють у межах України і належать до однієї з конфесій, що діють на її території. Д. У....
Види виборчих систем Політологічний словник Види виборчих систем – це сукупність правил і процедур проведення виборів, встановлених законодавством певної країни, а також способи визначення їх результатів. Виборчі системи...
Надзвичайний стан Політологічний словник Надзвичайний стан – особливий правовий стан державі, який запроваджується на певний період у зв’язку з винятковими обставинами і допускає застосування особливих заходів для...
Жіноче питання Політологічний словник Жіноче питання – певне, специфічне коло проблем, які безпосередньо пов’язані зі статевою та іншою нерівністю жінок у суспільстві, державі, і дискусії, які ведуться...
Дільниця виборча Політологічний словник Дільниця виборча – місце, де здійснюється голосування на виборах. Виборча дільниця може розглядатись як територія, на якій проживають виборці, приписані (внесені) до списку...
Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН) Політологічний словник Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН) (англ. International Political Science Association – IPSA) – громадсько-політична організація, створена в 1949 p. під егідою ЮНЕСКО з...
Влада грошей Політологічний словник Влада грошей (power of money) – вплив фінансових коштів, капіталу, його власників на політику, різні сфери життя суспільства, суспільні відносини, їх особливості і...
Етнополітнчні конфлікти (динаміка і типологія) Політологічний словник Етнополітнчні конфлікти (динаміка і типологія) – для будь-якого Е. к. характерна стадіальна динаміка розвитку. Перша, передконфліктна стадія (виникнення гострих суперечностей) є латентною (прихованою)...
Юрисдикція конституційного суду Політологічний словник Юрисдикція конституційного суду – вищий судовий контроль за дотриманням норм конституції державними органами і громадськими організаціями в демократичних державах. Конституційно-правові суперечності, неузгодженості можуть...
Великодержавний шовінізм Політологічний словник Великодержавний шовінізм (від фр. chauvinisme – від імені капрала наполеонівської армії, якому приписують фразу: Французи кращі за всіх, всі гірші за французів) –...
Шантаж Політологічний словник Шантаж (фр. chantage, англ. blackmail) – 1) неблаговидна, непристойна дія, розрахована загроза на розкриття суті діяння, розголос будь-якої компрометуючої інформації з метою отримати...
Локаут Політологічний словник Локаут (англ. lock-out, букв, зачиняти двері перед будь-ким) – звільнення з ініціативи роботодавця працівників у зв’язку з колективним трудовим спором і оголошенням ними...
Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що...
Закон дванадцяти таблиць Політологічний словник Закон дванадцяти таблиць – одна з найдавніших пам’яток писемності, перше свідчення римського права. Текст було написано на камені в 451-450 рр. до н....
Поділ влади Політологічний словник Поділ влади – один з основних принципів демократичного політичного режиму, ефективного функціонування політичної системи в цілому, держави зокрема. Принцип П. в. як концепцію...
Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія Політологічний словник Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія – державні телерадіоорганізації, що ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах мовлення і підзвітні Верховній Раді України та Президенту України. Загальнонаціональний...
Глоболюція Політологічний словник Глоболюція – зміна політичного режиму в державі, здійснена за визначального політичного та економічного втручання інших держав, міжнародних організацій та органів, транснаціональних корпорацій. Г....
ІННОВАЦІЯ ПОЛІТИЧНА ІННОВАЦІЯ ПОЛІТИЧНА – процес створення та впровадження нових форм організації влади, управління....
Саміт Політологічний словник Саміт (summit) – зустріч на високому рівні (глави держав, прем’єри, спікери парламентів тощо); переговори, що проводяться на високому рівні. М. Головатий...
Еволюціонізм Політологічний словник Еволюціонізм – наукова школа (теорія) з вивчення сутності культури, яка грунтується на уявленнях про еволюційно-прогресивний характер історико-культурного процесу. О. Антонюк...
Ескалація Політологічний словник Ескалація – термін, яким позначається розвиток політичного конфлікту вглиб (по вертикалі). Е. передбачає посилення інтенсивності (збільшення кількості і частоти) чи ворожості (поступовий перехід...
Веймарська республіка Політологічний словник Веймарська республіка – буржуазно-демократична республіка, що існувала в Німеччині з часу прийняття Веймарської конституції 1919 р. до встановлення фашистської диктатури у 1933 р....
Князєв Володимир Миколайович Політологічний словник Князєв Володимир Миколайович (нар. 1946)- український філософ. Заслужений діяч науки і техніки України. Працює проректором Української Академії державного управління при Президентові України. Має...
Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. –...
Стагнація політична Політологічний словник Стагнація політична (від лат. stagnum – стояча вода) – явища застою, згортання перетворень, розпаду політичних інститутів, структур політичного життя, що означають припинення політичного...
Експлуатація Політологічний словник Експлуатація (від фр. exploitation – привласнення чужої праці) – безплатне привласнення власниками засобів виробництва і життєвих засобів, продукту (додаткового, а нерідко і частини...
Криза влади Політологічний словник Криза влади (англ. crisis of power, від грецьк. krisis – рішення, результат, поворотний пункт) – 1) різкий поворот у розвитку влади і її...
Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки,...
Соціал-демократія Політологічний словник Соціал-демократія – сучасна впливова політична течія лівого спрямування, охоплює всі континенти світу. Виникла як інтернаціональна партія масового робітничого руху кінця XIX ст. (Другий...
Росія в системі геополітичних відносин Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ 1. Росія в системі геополітичних відносин У сучасному світі не тільки США, а й кожна країна посідає...
Лібералізм Політологічний словник Лібералізм (від лат. liberalis – вільний) – політична ідеологія, яка базується на вимогах забезпечення свободи особистості, громадянських та політичних прав індивіда, дотримання принципів...
Ільїн Іван Олександрович Політологічний словник Ільїн Іван Олександрович (1883-1954) – російський мислитель, політолог, правник, теоретик релігії і культури, публіцист. Після закінчення Московського університету викладав у ньому, був репресований,...
МОНІТОРИНГ ПОЛІТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПОЛІТИЧНИЙ – процес спостереження, дослідження перебігу політичних процесів, попередження їх небажаного розвитку й прогнозування політичних ситуацій, можливого їх негативного повороту....
Роялізм Політологічний словник Роялізм (фр. royalisme, від roi – король) – політична течія в Західній Європі, яка грунтується на прихильності до монархії. У Росії – монархізм....
Абдукція Політологічний словник Абдукція (від лат. abductio – виведення) – процедура і результат виведень, складений з висловлювань, беззаперечних і допустимих посилок, а також принцип або процес...