Тема. Головні та другорядні однорідні члени речення. (Вправи 74-79).
Мета. Продовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити визначати однорідні члени речення.
Розвивати мовлення, вчити складати речення з однорідними членами.
Виховувати повагу до народних традицій.
Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.
Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від
II. Перевірка домашнього завдання.
А) Учні називають граматичну основу виписаного речення; визначають кількість присудків і якою частиною мови вони виражені; висловлюють свої припущення, з якою метою автор використовує декілька присудків.
Б) Ті учні, які записали свої висловлювання, зачитують їх уголос.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Читання епіграфа до уроку.
Повідомляється під музичний супровід народної пісні.
“Вийся, віночку, гладко…” (З народного).
2. Бесіда.
– Як віночок в’ється із квіточок, так ми будемо визначати, як слова вплітаються в речення.
– Знайдіть головні члени речення. (Дівоньки йдуть, зів’ють.)
– Так, у цьому реченні два присудки, а чим же є всі інші слова? (Другорядними членами речення.)
3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 75).
– Розгляньте написання слів. Що спільного у їхньому записі? (Вживання апострофа.)
– Зверніть увагу на те, що букви, між якими є апостроф, не з’єднуються між собою. Запишіть ці слова, дотримуючись правіш каліграфії.
4. Робота з другорядними однорідними членами речення.
1) Списування.
– Спишіть поетичні рядки Тараса Шевченка: “Заквітчай голову дівочу лілеями та тим рясним червоним маком…”.
– Чим поет загадує заквітчати голову дівчини? (Лілеями та маком.)
– З яким словом у реченні пов’язані ці слова? (Заквітчай.)
– Поставте питання від слова заквітчай до слова лілеями, а потім до слова маком. Що ви помітили? (Обидва слова відповідають на одне і те ж питання.)
2) Читання правила.
– Прочитайте правило на с. 39.
– Що ви дізналися про однорідні члени речення1
– Як їх відшукати у реченні?
3) Виконання вправ 76, 77.
– Прочитайте речення із вправи 76.
– Чим вони відрізняються? До яких членів речення їх можна віднести – до головних чи другорядних?
– Як це визначити?
– Запишіть речення із другорядними членами, підкресліть головні члени речення.
– Прочитайте і порівняйте речення у вправі 77.
– Чим вони подібні? Чим відрізняються?
– Якими членами речення є однорідні члени речення у першому реченні, а якими – у другому?
– Запишіть друге речення і підкресліть однорідні члени речення.
– Прочитайте правило. Які ж члени речення можуть бути однорідними?
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Виконання вправи 78 з використанням матеріалів диска.
– Познайомтеся із повідомленням із досліджень українського етнографа Олекси Воропая.
Діти читають самостійно текст “Вийся, віночку, гладко…” (с. 40).
– У яких видах творчості українці досягай високої майстерності?
– Розгляньте портрет дівчини з картини Миколи Рачкова “Дівчина-українка”. Які квіти можна впізнати у її вінку?
– Як прикрашає вінок голову дівчини? Що він нагадує?
– Які кольори використав автор?
– Знайдіть у тексті речення з однорідними головними членами. (Останнє речення тексту.)
– Які це члени речення? (Присудки.)
– Поясніть правопис виділених слів. (Подовжений м’який звук на письмі позначається двома однаковими буквами.)
– Побудуйте звукову модель слова плетення.
4. Робота в зошиті.
VI. Підсумок уроку.
– Що ви дізналися про члени речення? (Членів речення, що відносяться до одного слова і відповідають на те ж саме питання, може бути декілька.)
– Як називають такі члени речення? (Однорідними.)
– Які члени речення можуть бути однорідними? (Будь-які – і головні, і другорядні.)
VII. Домашнє завдання.
1. Вправа 79 (побудувати схему до кожного речення, поширити друге речення однорідними підметами і записати).
2. Для тих, хто хоче знати більше: дізнатися, чи використовували вінки інші народи і в яких випадках.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(2 votes, average: 4,00 out of 5)