Політологічний словник
Ідеальполітика (від нім. Idealpolitik) – альтернатива силової концепції “політичного реалізму” (нім. Realpolitik). Її могутньою гілкою є лібералізм, що сягає корінням кантіанської ідеї про мирну взаємодію і наближення “вічного миру” завдяки моральному удосконаленню. Інтенсивне оформлення І. в цілісну систему відбувалося після Першої світової війни, з результатів якої багато політиків і дослідників переконалися в катастрофічній уразливості силових механізмів у міжнародних відносинах, які сповідували представники
Концепція І. виявилася уразливою через багато чинників. Політика, що базується тільки на ідеалах і моральних переконаннях без підкріплення політикою, а в ряді випадків і воєнною силою, уразлива неефективністю; повне підпорядкування політики етиці веде до ірраціоналізму, не відповідає внутрішньо притаманним законам політики; нехтування понять “інтереси” і “сила” під приводом боротьби з гіпертрофованим тлумаченням, як правило, призводить до інших крайнощів – до відриву від конкретних реалій міжнародного життя; політика в ім’я ідеалів, і продиктована ідеалами, може призводити і часто призводила до лицемірства; глобальне втручання під гаслом “в ім’я ідеалів” без вироблення чітких критеріїв вибору у певних ситуаціях може трансформуватися в національний ізоляціонізм тощо.
Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997; Моргентау Г. Международная политика // Антология мировой политической мысли: В 5 т. Т. 4. – М., 1997; Теория международных отношений на рубеже столетий / Ред. К. Бус и С. Смит. – М., 2002; Капто А. С. Энциклопедия мира. – М., 2002.
А. Кудряченко
(1 votes, average: 5,00 out of 5)