Тема 7. ТИП ХОРДОВІ
§ 34. Клас Кісткові риби: спосіб життя, будова тіла і скелет
Кісткові риби походять від хрящових риб і живуть як у морській, так і у прісній воді. Клас налічує понад 20 000 видів. Це найчисленніший за видами клас хребетних тварин. До нього належать добре відомі тобі щука, окунь, карась, осетер, оселедець, лосось, камбала тощо.
Розглянемо спосіб життя, будову тіла і скелет кісткових риб на прикладі представника звичайного виду озер і річок – річкового окуня.
Спосіб життя. Річковий окунь живе в будь-якій прісній або
Молоді окуні живляться личинками комах, рачками, червами і дрібними п’явками. Дорослі окуні (завбільшки до 10 см) – хижаки, вони поїдають дрібну рибу. Живуть окуні зграйками, влаштовуючи колективні полювання.
Будова тіла. Тіло окуня складається з трьох відділів, що плавно переходять один в одний: голова, тулуб і хвіст (мал. 90). На передній частині голови є великий ротовий
На черевному боці тіла, біля хвоста, розташовані анальний, сечовипускальний і статевий отвори. Тулуб переходить у хвіст, який закінчується хвостовим плавцем, що складається з двох рівних частин: верхньої і нижньої. Плавці окуня – це шкірні складки, натягнуті на кісткові плавцеві промені. Вони бувають парні й непарні. Парні (грудні й черевні) плавці є відповідно передніми і задніми кінцівками риби. На спині розташовані два непарних плавці. Один з них цупкий, колючий, з гострими твердими кісточками, якими легко поранитися, інший – м’який.
Мал. 90. Зовнішня будова окуня:
1 – рот; 2 – зяброва кришка; 3 – черевні плавці; 4 – грудні плавці;
5 – анальний плавець; 6 – хвостовий плавець; 7 – спинні плавці.
Кожен з плавців виконує певну функцію. Хвостовий плавець – це головний орган руху; грудні й черевні підтримують стан рівноваги; анальний та спинний – допомагають розсікати воду і надають тілу окуня стійкості у воді. Цупкий спинний плавець виконує ще й захисну функцію.
Покриви тіла. Тіло окуня ззовні вкрите лускою – напівпрозорими кістковими пластинками із зубчастими краями, що розташовані рядами і налягають одна на одну своїми краями, наче черепиця на даху. Кожна лусочка одним кінцем заглиблена в спеціальний шкіряний мішок. Луска складається з концентричних кілець, які щороку наростають шарами від центру до краю. Скільки кілець має луска – стільки років рибі. (Чи не правда, нагадує річні кільця дерева?)
Забарвлення тіла окуня змінюється залежно від середовища існування. Риба, що живе у водоймах з піщаним дном, має жовте забарвлення, та, що живе серед водоростей,- оливково-зеленкувате, а на тиховодді – темно-оливкове. Якщо окуня пересадити з темної сажалки в біле емальоване відро, можна спостерігати, як його забарвлення поступово стає світлішим. Це явище пов’язане зі змінами розмірів відповідних шкірних клітин, що контролюються нервовою системою.
Опорно-рухова система. Скелет окуня, що формується з кісток, складається, як і в акули, з трьох відділів (мал. 91).
Осьовий скелет окуня – хребет – представлений кістковими хребцями, які рухомо з’єднуються один з одним. Хребет поділяється на тулубову і хвостову частини. Кожен хребець складається з тіла та дуг. Верхні дуги, зрощені між собою, утворюють порожнину, в якій міститься спинний мозок. До нижніх дуг хребців тулубової частини приєднуються ребра. Кількість хребців в окуня коливається від 70 до 80.
Скелет голови – череп – складається з багатьох кісток і поділяється на два відділи: мозковий і зяброво-щелепний.
Скелет кінцівок (плавців) – це кісткові промені, що підтримують плавальну перетинку в натягнутому стані. Крім того, спеціальні кістки фіксують кінцівки у тілі риби.
Мал. 91. Скелет окуня. Будова хребця:
– череп; 2 – зяброва кришка; 3 – кістки, що фіксують кінцівки; 4 – кісткові промені плавців; 5 – ребра; 6 – хребет; 7 – тіло хребця; 8 – порожнина, в якій міститься спинний мозок; 9 – дуги хребця.
– Найпримітивніші кісткові риби не мають кісткового хребта. У них зберігається хорда, на якій лише формуються тіла хрящових хребців. Хорду осетрів вважають делікатесом і використовують як начинку для пирогів. Чи ти чув про пироги з визигою? Якщо ні, то це не дивно: осетри в річках України, на жаль, стали рідкістю.
Мускулатура окуня поділяється на три відділи відповідно до відділів скелета: м’язи тулуба і хвоста; м’язи голови і зябрових кришок; м’язи кінцівок.
Особливого розвитку набули два великих поздовжніх м’язи, що лежать по боках тіла і тягнуться уздовж всього тулуба. Вони мають сегментарну будову. Головним чином завдяки само цим м’язам риба рухається.
Кісткові риби, на відміну від хрящових, мають м’язи, які рухають зяброві кришки.
Плавальний міхур – це виріст кишечнику, що має вигляд мішка, заповненого сумішшю газів. Він допомагає рибі триматися в товщі води і не тонути (адже повітря легше за воду). Збільшуючи або зменшуючи об’єм плавального міхура, риба стає легшою або важчою, завдяки чому може підніматися до поверхні води чи опускатися на глибину. Зміна об’єму міхура відбувається внаслідок виділення кров’ю крізь кровоносні судини газів або, навпаки, поглинання газу.
Форма і розміри плавального міхура в риб різняться. В одних він нагадує довгастий мішок, в інших – має перетяжку, що розділяє його на дві частини. В окуня плавальний міхур втратив зв’язок з кишечником й існує відокремлено. А у добре відомих тобі коропа, ляща, плітки він з’єднаний з кишечником.
– Побутує вислів “німий як риба”. А чи справді риби безголосі? Виявляється, якщо скористатися спеціальними приладами, то можна почути “мову риб”. Звуки видають чи то зуби, чи то зяброві кришки, а, може, вони є наслідком тертя стінок плавального міхура – невідомо. Ці звуки нагадують скрегіт незмащених механізмів, гарчання, тихий стогін, пташине щебетання, кудкудакання тощо.
За способом життя окунь – типова кісткова риба, яка має лускатий покрив шкіри, парні й непарні плавці, що натягнуті на плавцеві промені, кістковий скелет, зяброві кришки і плавальний міхур.