Класи ❤️ Економічний словник

Класи – великі суспільні групи, які посідають відповідне місце в економічній, соціальній, політичній, правовій, ідеологічній та інших підсистемах суспільних відносин. Місце К. в економічній системі визначає її структура, зокрема такі її підсистеми, як продуктивні сили, техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності і господарський механізм. Поява К. зумовлена виникненням приватної власності на засоби виробництва (з розпадом первіснообщинного ладу), виробництвом додаткового продукту. За рабовласницького

способу виробництва з’являються купці – професіонали, К. купців, лихварський капітал. Водночас виникають К. рабовласників, рабів, дрібних власників. За феодалізму основними К. були феодали і селяни – кріпаки. К. капіталістів і найманих працівників формується у процесі первісного нагромадження капіталу. Якщо у попередніх експлуататорських формаціях К. формувалися здебільшого залежно від їх відношення до землі (як основного засобу виробництва), то за капіталізму (на нижчій його стадії) вони утворюються і розвиваються насамперед щодо їх відношення до знарядь праці, власності на фабрики і

заводи, створеного продукту. Комплексна характеристика К. передбачає з’ясування їх місця в кожній із підсистем, цілісної економічної системи, їх місце в межах продуктивних сил визначається насамперед роллю К. у процесі праці. Більшість видів праці в розвинених країнах світу з відтворення всієї сукупності продуктивних сил здійснюють К. найманих працівників. К. капіталістів монополізував переважно підприємницьку та управлінську діяльність. Оскільки до цього К. належить насамперед дрібна, середня і велика буржуазія, то управлінською діяльністю на підприємствах, в організаціях і установах зайняті переважно дрібні та середні верстви панівного К., з-поміж яких виділяють відповідні ланки управлінського персоналу, або менеджерів. Водночас вища ланка менеджерів у наймогутніших монополіях ( в т. ч. олігополіях) у США входять до вищих верств монополістичної буржуазії. У США їх налічується близько 10 тис. осіб (див. Менеджер). На підприємствах дрібнотоварної форми власності (в дрібних фермерських господарствах, торговельних організаціях, ремісничих майстернях та ін.) їхні власники поєднують фізичну та управлінську діяльність. Але не наймаючи робочої сили і не привласнюючи результатів чужої праці, вони не стають капіталістами. Особливістю останніх десятиліть XX – початку XXI ст. у розвинених країнах світу стало часткове залучення до управління осіб найманої праці здебільшого в межах функцій нижньої ланки менеджерів, передусім у автономних бригадах. Якщо в докапіталістичних експлуататорських формаціях розумова праця була прерогативою панівних К., то в умовах НТР наймані працівники з середньою і, особливо, вищою освітою та кваліфікацією зайняті переважно розумовою працею. Місце К. у відносинах економічної власності визначається наявністю чи відсутністю власності К. на кожний з елементів продуктивних сил і передусім – на засоби виробництва. К. капіталістів є власником усіх елементів системи продуктивних сил, крім робочої сили найманих працівників. Залежно від того, скільки елементів цієї системи і якою мірою привласнює відповідний прошарок К. капіталістів, формується їхній статус як вищої, середньої або нижчої ланки панівного К., а також наявної в їхніх руках влади. Що стосується дрібних акціонерів, то вони привласнюють незначну частку створеної ними акціонерної власності, це не дає підстав відносити їх до нижчих верств К. капіталістів. Вони займають проміжне становище між верхніми верствами К. найманих працівників і нижчими верствами К. капіталістів. Найманий працівник як власник певної частини акцій перетворюється на дрібного капіталіста, якщо при створенні венчурного підприємства наймає таку кількість додаткової робочої сили, використання якої дасть змогу привласнити необхідну для його утримання частку додаткового продукту. Це свідчить про певну рухомість граней між К. найманих працівників і К. капіталістів. Домінує у господарському механізмі велика монополістична буржуазія, яка впливає на державне регулювання, його форми й методи через розробку законопроектів об’єднаннями підприємців (до якого входять насамперед власники найбільших капіталів) та їх подання до урядових структур, підкуп чиновників державного апарату та ін. Такий вплив на макрорівневі ланки господарського механізму здійснюють політики, більшість яких – економічно панівний К. У соціальній структурі будь-якого суспільства (крім первіснообщинного) виділяють два основні К. (наприклад, раби і рабовласники) і неосновні К., а також соціальні групи, верстви, прошарки. Проміжною ланкою між двома основними К. є середній клас. У США до К. капіталістів 2001 належали передусім близько 5 млн мільйонерів, в т. ч. 266 міліардерів, які привласнювали майже 50% національного багатства. Водночас західні соціологи визнають існування у США робітничого класу, частка якого становить тут бл. 30% (див. Робітничий клас). Щодо соціальної структури українського суспільства, то в 90-х XX – на початку XXI ст. у процесі первісного нагромадження капіталу відбувалося інтенсивне становлення К. капіталістів. Водночас зростало зубожіння основної маси працездатного населення. Якщо у США панує 400 найбільших багатіїв, то в Україні 20 кланових сімей зосередили в своїх руках майже 80% національного багатства. Замість К. західні науковці проголошують здебільшого існування “страт”, ознаками яких є рід занять, розмір доходу, престиж, манери, смаки, навички тощо, і налічують 8 таких страт у розвинених країнах світу. Між стратами існують відмінності, їм властива висока мобільність, що забезпечує перехід з однієї страти до іншої. Розрізняють мобільність вертикальну (за якої у сфері економіки простий робітник може стати мільйонером) та горизонтальну (за якої економічне становище людини не змінюється, але вона може перейти з одного місця роботи на інше). Автори таких тверджень нехтують відносинами власності на засоби виробництва; намагаються звести поодинокі явища (наприклад, перетворення найманого працівника на мільйонера) до загальних закономірностей; підмінюють другорядними ознаками (наприклад, престиж, манери тощо) основні, вирішальні та ін.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Класи - Економічний словник

Схожі записи:

Лізинг фінансовий Лізинг фінансовий – лізинговий договір, в якому передбачено виплату впродовж терміну дії договору суми, яка дорівнює повній амортизації устаткування та частки прибутків від його використання,...
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) – фонд для надання кредитів країнам ЄС з метою валютної інтеграції у межах Європейської валютної системи. Створений 1973. Метою діяльності...
Закон Ешбі Закон Ешбі – сформульований спеціалістом теорії систем Р. Ешбі закон необхідної різноманітності, згідно з яким для досягнення стійкого наміченого результату різноманітність системи, яка управляє, повинна...
Управління підприємством Управління підприємством (управление предприятием) – сукупність методів і прийомів керівництва колективом людей, усіма ланками підприємства для організації і координації їх діяльності в процесі виробництва....
Код бухгалтерського рахунка Код бухгалтерського рахунка – умовне цифрове позначення рахунка; використовується замість словесного позначення для полегшення бухгалтерських записів. Серед рахунків бухгалтерського обліку синтетичні рахунки мають серійний спосіб...
Господарство Господарство – 1) виробнича одиниця; 2) виробництво, економіка; 3) сукупність створених людьми засобів, які використовуються для виробництва товарів і послуг та поліпшення умов і засобів...
Чистий прибуток на акцію звичайну Чистий прибуток на акцію звичайну – чистий прибуток за винятком привілейованих дивідендів, поділений на середньозважену кількість звичайних акцій (їх еквівалентів) з обігу....
Агент-делькредере Агент-делькредере (агент-делькредере) – біржовий агент, який за спеціальну винагороду здійснює певні комерційні операції, що забезпечують реалізацію товару та оплату за послуги....
Електронна пошта Електронна пошта – система обміну повідомленнями між користувачами обчислювальних машин, в якій комп’ютер (підключений до громадської або телефонної системи за допомогою модема) виконує функції збереження...
Інвентаризаційний курс Інвентаризаційний курс – курс, за яким валютні цінності (золото, валюта, цінні папери та ін.) враховують у балансі....
Оборотні засоби Оборотні засоби – грошові кошти підприємств, фірм, компаній, які авансуються в об’єкти, що використовуються в межах одного відтворювального циклу або в короткотерміновому періоді (до одного...
Активи позаоборотні Активи позаоборотні – вилучені підприємством з господарського обороту власні кошти, не відображені в бухгалтерському балансі: поточні вилучення оборотних засобів, основні засоби, передані філіалам та підрозділам...
Венчурне підприємництво Венчурне підприємництво (венчурное предпринимательство) – діяльність, спрямована на впровадження ризикових проектів для одержання прибутків і підприємницького та засновницького доходів, шляхом організації компанії, котра займається впровадженням...
Потенційна конкуренція Потенційна конкуренція (потенциальная конкуренция) – можливість вступу в певну галузь нових фірм, які можуть вплинути на рівень прибутковості вже існуючих....
Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад...
Нижчий товар Нижчий товар – товар, попит і споживання на який зменшуються із зростанням його кількості, а також із збільшенням споживчих витрат, і зміщуються до товарів вищої...
Свобода договору Свобода договору – найважливіший принцип договірного права, який означає, що сторони договору на власний розсуд вирішують питання про укладання договору та його зміст....
Диференційований тариф Диференційований тариф – митний тариф, який дає можливість надавати перевагу певним товарам або не пропускати їх залежно від того, в якій країні вони виготовлені....
Периферія Периферія – місцевість, місцеві установи та організації, які знаходяться на значній відстані від центру....
План-прогноз План-прогноз – план, який базується на науково обгрунтованих довготермінових передбаченнях розвитку економічної системи загалом та окремих її елементів....
Страхова справа Страхова справа – сукупність документально охоплених основними суб’єктами матеріалів, необхідних для виплати страхової компенсації, відповідної страхової суми, а також надання страхових послуг тощо....
Закон зростання екологічних потреб Закон зростання екологічних потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням інтенсивності праці (насамперед розумової), нервових, психічних та емоційних навантажень...
Резерви державні Резерви державні – створювані державою запаси найважливіших видів зерна, продуктів, устаткування, палива, сировини, матеріалів....
Демонополізація Демонополізація – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на обмеження і послаблення монополістичних тенденцій в економіці та посилення і розвиток конкуренції. Втілюються в...
Індекс демократизації Індекс демократизації – синтетичний показник, який визначає рівень демократизації суспільства як середній між показниками політичного процесу, розвитку громадянського суспільства, незалежної преси, державного управління. І. д.,...
Курс валюти завищений Курс валюти завищений – валютний курс, який визначають на підставі співвідношення між внутрішніми і зовнішніми цінами на окремі групи товарів, сукупність яких є лише часткою...
Тактика переговорів Тактика переговорів – схема проведення переговорів у вигляді заздалегідь розробленої послідовності питань, що розглядаються, бажаного їх подання для досягнення конкретної мети....
Етапи життєвого циклу товару Етапи життєвого циклу товару (этапы жизненного цикла товара) – етапи періоду існування товару: створення, виведення на ринок, зростання, зрілість, занепад....
Проектно-кошторисна документація Проектно-кошторисна документація – нормативно встановлений пакет документів, які обгрунтовують доцільність проекту, його сутність і можливість реалізації....
Декларація про доходи Декларація про доходи – повідомлення, представлене громадянами до податкових органів, про фактично отримані ними за календарний рік доходи, а також витрати, пов’язані з отриманням цих...
Депозитні операції комерційних банків Депозитні операції комерційних банків – пасивні операції з грошовими вкладами фізичних або юридичних осіб, за які банки виплачують вкладникам певний відсоток. У розвинених країнах світу...
Відходи підприємства повертальні Відходи підприємства повертальні – відходи, які використовуються на самому підприємстві або реалізуються за його межами....
Трудомісткість Трудомісткість – витрати праці, робочого часу на виробництво одиниці продукції, обернено пропорційна продуктивності праці....
Кредитні обмеження Кредитні обмеження – адміністративні або законодавчі заходи центральних банків щодо забезпечення обсягів кредитування та інших умов кредиту. К. о. поділяють на прямі та непрямі. Прямі...
Самофінансування Самофінансування – метод господарювання, який означає покриття за рахунок власних доходів всіх видатків діяльності підприємств як при простому, так і при розширеному відтворенні. С. є...