Криза політична ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Криза політична (від грецьк. krisis – перелом, важке перехідне становище, результат) – особливий стан у розвитку і функціонуванні політичної системи суспільства, і насамперед її державних структур, який характеризується нестабільністю, розбалансованістю діяльності політичних інститутів, зниженням рівня керованості всіма сферами життя суспільства, наростанням соціально-політичної активності мас. К. п. у своєму розвитку проходить такі етапи: передкризовий стан суспільства або його політичної системи, коли соціальні

суперечності вже неможливо розв’язати шляхом компромісів; виникнення кризи, що означає нездатність влади вирішувати проблеми політичними методами, характерними для нормального функціонування політичної системи; розвиток і загострення кризи – виявляються в розпаді існуючих політичних структур, що веде до анархії або розмивання центру влади. Загострення кризи може стати початком її розв’язання шляхом уникнення конфліктних ситуацій, а також подальшим її розвитком, що супроводжується наростанням можливості політичної катастрофи. Зазвичай К. п. є поворотним пунктом у розвитку суспільства

і з цього боку вона має позитивний вимір, даючи початок новому етапові в розвитку суспільства і його політичної системи. К. п., як правило, є похідною від суперечностей і конфліктів у соціально-економічній, культурній, національно-етнічній сферах життєдіяльності, не розв’язаних внаслідок різних причин звичайними методами політичного управління суспільством. Важливого значення у цьому зв’язку набуває типологія суперечностей суспільства, розвитку і пов’язаних з ними конфліктів, які призводять до криз. Такі суперечності можна поділити на функціональні, структурні і системні. Перша група суперечностей зводиться до функціонального розладу суспільно-політичних механізмів суспільства, невідповідності форм і методів діяльності інститутів державних органів влади зміненим зовнішнім і внутрішнім умовам життя. Для подолання цих суперечностей зазвичай досить реформ зі зміни й удосконалення існуючих механізмів. Як правило, такі суперечності не потребують зміни форм державного ладу. Коли ж влада неспроможна реформувати суспільство, функціональні суперечності можуть перетворюватися в структурні, тобто спричинюватися до подальшого поглиблення К. п. Розвиток структурних суперечностей означає, що форми державного ладу не відповідають соціально-економічним та іншим умовам життя суспільства. Починається структурна криза влади, її легітимності. Об’єктивно це означає, що на цьому етапі можливості розвитку в рамках цієї організації вичерпано і визріли умови для переходу на нову якісну стадію. Структурні суперечності переростають у кризу, яка у політиці виражається повною або частковою втратою правлячими колами можливості справитися з суперечностями, вирішувати проблеми суспільства. Структурні кризи супроводжуються бурхливими соціальними потрясіннями, але можуть протікати і досить мирно. Для того аби їх розв’язати, необхідні структурні реформи в політиці, економіці та інших сферах суспільного життя. Ці реформи означають глибокі перетворення політичних, економічних і соціальних взаємовідносин, якісне оновлення політичної системи суспільства. Саме так відбувалася еволюція буржуазних країн від стадії вільної конкуренції до державно-монополістичного етапу і далі – через неоконсервативну революцію – до сучасних форм постіндустріального розвитку. Системні суперечності означають, що основні елементи суспільства зайшли у взаємну невідповідність, що їх вже неможливо подолати в рамках існуючої політичної системи. Вони вирішуються тільки через зміни – революційним або ненасильницьким шляхом. Системна К. п. – це прихований або явний параліч державно-політичної структури, втрата правлячими колами стратегічної ініціативи розвитку суспільства. Зазвичай на цій стадії К. п. виникає революційна ситуація, відбувається повна втрата владою своєї легітимності; у політичну боротьбу вступають нові соціальні суб’єкти політичного процесу. Породжуються К. п. найчастіше відставанням держави й інших політичних інститутів від усвідомлення назріваючих або вже назрілих проблем суспільства.

Алисова Л. Н. Взаимодействие политических партий как фактор реформирования общества. – М., 1997; Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997; Рябов С. Г. Політологія: словник понять і термінів. – К., 2001; Политологическая энциклопедия – М., 2003; Конституція України. – К., 1996.

А. Кудряченко

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Криза політична - Довідник з політології

Схожі записи:

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ЕПІСТЕМОЛОГІЯ – вчення про істинне, достеменне знання, теорія пізнання; виявляє умови отримання вірогідних та істинних знань....
Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ....
Біженці Політологічний словник Біженці – статус осіб, який згідно з міжнародним правом, насамперед з Конвенцією ООН (1951) Про статус біженців та Протоколом до неї (1967), виникає...
Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють...
Алмонд Габріель Політологічний словник Алмонд Габріель (нар. 1911) – американський політолог, спеціаліст у галузі загальнотеоретичної і порівняльної політології. Відомий найперше своїми працями з теорії політичної системи і...
Праві і ліві у політиці Політологічний словник Праві і ліві у політиці – дві крайні, протилежні сторони (зони) у великому спектрі політичних сил: консервативно-охоронна і перетворювально-радикальна. Походження терміна пов’язують з...
Політичні сили Політологічний словник Політичні сили – організовані суб’єкти соціальної та політичної діяльності, що здійснюють вплив на хід політичного процесу. Поняття П. с. близьке до поняття “суб’єкт...
Геополітичне становище Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 1. Геополітичне становище Епохальність подій і явищ кінця XX ст. виявилася в тому, що сталися кардинальні...
Дарендорф Ральф Густав Політологічний словник Дарендорф Ральф Густав (нар. 1927) – німецький соціолог та політичний діяч. У своїх працях “Клас та класовий конфлікт в індустріальному суспільстві” (1957) та...
Аполітичність Політологічний словник Аполітичність (аполітизм, від грецьк. а – заперечення і politike – мистецтво управляти державою) – суспільний феномен, який історично виникає внаслідок негативного або індиферентного...
Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
Жіночий рух Політологічний словник Жіночий рух – соціальні рухи (від перших, що виникли у XVIII ст. до сучасних) за політичну, соціальну, культурну рівність жінок з чоловіками. Фактично...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Короткі висновки У країнах СНД поряд із загальними рисами – становленням владних структур і...
Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 5. Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність Слід сказати, що й тепер,...
Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність....
Депутатський мандат Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також...
ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ Короткі висновки 1. Найзагальнішою і такою, яку поділяють усі наукові школи, методологічною формулою геополітики...
Нейтралітет Політологічний словник Нейтралітет – позиція безсторонності, зайнята треті ми державами стосовно воюючих сторін і визнана воюючими сторонами, причому така позиція створює права й обов’язки у...
Україна – держави Центральної та Східної Європи Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 4. Україна – держави Центральної та Східної Європи Паралельно з європейським і євроатлантичним розвивався й регіональний...
ОПОРТУНІЗ ОПОРТУНІЗМ – політичний курс, який характеризується пристосовництвом, безпринципністю, угодовством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології....
Виборча система Політологічний словник Виборча система – сукупність певних правил і прийомів, які регламентують процес формування органів влади шляхом голосування в процесі виборів. М. Головатий...
Політична безпека Політологічний словник Політична безпека – комплекс заходів, спрямованих на збереження конституційно легітимізованого політичного ладу тієї чи іншої держави, забезпечення державотворення і конструктивної політики. Сутність П....
Центрально-азійські країни. Особливості моделі суспільного ладу Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 4. Центрально-азійські країни. Особливості моделі суспільного ладу Центрально-азійські республіки – Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан,...
Лідерство політичне Політологічний словник Лідерство політичне – 1) механізм групової інтеграції, який об’єднує дії навколо особи чи певного угруповання, які відіграють роль керівника; 2) процес взаємодії угруповання...
Депортація Політологічний словник Депортація (від лат. deportatio – вивезення) – вигнання, заслання, висилка; насильницьке переселення цілих народів, етнічних груп, їхніх частин або окремих представників з їхньої...
Мандатна комісія Політологічний словник Мандатна комісія – одна з постійних або тимчасових комісій у парламентах ряду країн, яка створюється на початку роботи першої сесії. До компетенції М....
Місто-держава Політологічний словник Місто-держава – держава, територія якої обмежується лише одним містом, а в окремих випадках ближніми областями; самостійні держави, форма соціально-економічної і політичної організації суспільства...
Тенета влади Політологічний словник Тенета влади (snare of power) – в переносному значенні свого роду сітка, павутина, пастка влади, у яку неважко заманити недосвідчених, але активних, рухливих...
Глобальні проблеми сучасності Політологічний словник Глобальні проблеми сучасності (від фр. Global – загальний та лат. globus (terrae) – земна куля) – це складна система взаємозалежних всеохоплюючих (глобальних), усвідомлюваних...
Політична система й середовище – ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 2. Політична система й середовище Політична система залежить від середовища, в якому вона функціонує й розвивається. Ідеться...
Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
Нунцій Папи Римського Політологічний словник Нунцій Папи Римського (від лат. nuntius – вісник) (папський легат)- представник Святого Престолу в ранзі посла. Н. функціонує в країні своєї акредитації як...
Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та...
Залізний закон олігархії Політологічний словник “Залізний закон олігархії” – сформульований німецьким соціологом Робертом Міхельсом (1876-1936) постулат, відповідно до якого існування суспільства нерозривно пов’язане з утворенням громадських організацій і...
Елітаризм Політологічний словник Елітаризм – соціально-філософська і політологічна течія, яка об’єднує різні погляди на еліти: консервативні, ліберальні, демократичні, тоталітаристські та ін. Усі ці течії виходять з...