Філософія посбіник
Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
§ 2. Культура серед світових реалій
Культура і природа
Відношення культура/природа можна простежити за такими рівнями:
– практичне відношення, що виражається у праці;
Відношення культура/природа змінюється також у контексті історії культури та у кожному типі культури.
Практичне відношення культури і природи призводить до все ширшого перетворення натури в культуру. У результаті культура постає як перетворення натури людиною, практично-духовне відношення, яке складається
– духовно-теоретичне відношення, що формується через пізнання законів природи у відповідних природничих науках.
Під сферами вияву відношень природа/культура розуміють:
– перетворення “у другу природу” навколишнього матеріального світу унаслідок відповідних дій культури;
– зіткнення і протиборство природи і культури в самій людині як природній і водночас культурній істоті;
– створення людською уявою в ході
Отже, предмети матеріальної культури залишаються – природними саме тому, що матеріальні водночас виявляються і надприродну ми, оскільки одухотворені творчою думкою людини, її ейдосом. Ця двостороння природно-культурна реальність характеризує не лише “окультурювання” природного середовища, а й природи людини як біологічної істоти. У стосунках людини з природою історично склався спектр відносин, на одній стороні якого формується обожнювання природи, поклоніння їй, на іншій – прагнення нав’язати їй людську волю.
Зустріч природних і культурних чинників в антропогенезі і продовження їхньої роботи в онтогенезі, в індивідуальному розвитку кожної конкретної людини, знаходить широку варіативність у межах індивідуального існування на різних етапах історії, у різних соціокультурних системах.
Загалом, в історичній типології культури можна простежити закономірний характер змін у системі культура/природа, що породжуються внутрішньою логікою розвитку культури:
– первісний етап історії, коли людство відчуває себе органічною частиною природи, розчинене в ній органічно і духовно;
– другий етап, пов’язаний із зародженням цивілізації і формуванням двох протилежних позицій: натуралістичної, що виражається в поклонінні культури натурі, в пантеїстичному ототожненні Бога з природою, у трактуванні мистецтва як наслідування природі, та сциєнтичної, що виражається завоюваннями європейського науково-технічного прогресу у ХVІ-ХХІ ст.;
– третій етап може скластися в майбутньому на основі гармонійних відносин природи/культури, що будуть характеризувати цивілізацію постіндустріального типу. Саме таке врівноваження може поліпшити ситуацію з екологічною кризою, врятувати людство як продукт культури.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)