КВІТІВ СИМВОЛІКА ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

КВІТІВ СИМВОЛІКА – символіка, пов’язана з різноманітними квітами. Квіти у давні часи мали ритуальну значимість, що й зараз згадується в обрядах, особливо в родинних. Напр., весільні короваї прикрашались кетягами калини, горщичок з кашею на хрестинах – ритуальним букетиком – “квіткою”, що складався з трав, гілочок калини, колосся тощо. У практиці ритуального використання квітів знаходимо сліди найдавніших вірувань, пов’язаних з культом Великої богині – уособленням життя, землі й плодючості.

Цей культ пізніше знаходив вияв у пошануванні давньоруських берегинь, рожениць, Мокоші. Наявність культу Великої богині, за археологічними даними, простежується на Середньому Подніпров’ї аж до періоду розквіту Київської Русі. Є відомості, що у слов’ян богиня плодючості й життя Жива (Сіва) зображувалася в образі жінки з квітами в руках. У трансформованому вигляді цей образ зберігся на старовинних вишивках, в українському мистецтві дерев’яного різьблення. У X-XII ст. образ Великої богині у пишному оточенні квітів, звірів і птахів зникає як культ, залишившись у родильній обрядовості та у повір’ях.

Вагоме символічне значення мали васильки, мак, рута-м’ята, мальва, конвалія, бузок, півонії (див. Ботанічна символіка). Поціновувалися як обереги полин і петрушка – від русалок на русалчин Великдень; м’ята, любисток, татарське зілля, якими прикрашали хати на Трійцю, хрест із пахучих, трав на покуті – охорона від злих сил; пахуча трава, освячена на Маковея, – захист від “вроків”, “навіювання” тощо. Що стосується певних квітів, то здавна на Україні калина вважалася символом любові, щастя, краси, багатства, здоров’я, символом зв’язку з потойбічним життям. Так, на весіллях калиною оздоблюють коровай та гільце, вбрання нареченої, щоб підкреслити її чистоту, дівочу цнотливість, а також одяг молодого та весільні вінки. На хрестини калину затикали у калачі, шишки для кумів, клали в першу купіль дитини. Дівчата садили цей кущ і на могилах коханих. Існувало повір’я, що посаджений в саду барвінок приносить щастя, а уміщений в букет – незмінне кохання. Тому барвінок саджають на могили дорогих людей як знак вічної любові і спогадів. Із нього плетуть вінки і кладуть у голови померлих. Збереглись у традиціях і пізніші нашарування символіки квітів, що побутували серед нашого народу. Наприклад, подарований букетик волошок говорить про скромність і ніжність, квітучий барвінок – про освідчення в коханні; білий бузок – натяк на скромність, листок папороті символізує довір’я; червоні садові маки означають красу і вірність, молодість, польові ж маки натякають на глупоту; лілові фіалки засвідчують невтішну тугу за померлим, фіалки ж інших кольорів утверджують радість, веселощі; квітка едельвейса – символ кохання і мужності, вірності і патріотизму. Якщо говорити про кольорову гаму піл час складання букета, то й тут існують деякі правила: поєднання червоного та блакитного кольорів символізує вірність і кохання, жовтий колір означає невірність, розлуку, а у поєднанні з червоним – недовір’я, білими квітами підкреслюють вірність, а у поєднанні з червоними – нагороду і повагу; пурпурові й зелені кольори означають мудрість, обережність і пересторогу. Отже, даруючи букет, треба знати, які квіти підібрати до певної нагоди. Дівчині дарують квіти з напіврозпущеними бутонами, що підкреслює чистоту і щирість. Дарувати заміжній жінці червоні квіти нетактовно, бо вони означають готовність віддати їй своє серце. Чоловікам дарують, як правило, гвоздики, гладіолуси і хризантеми.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

КВІТІВ СИМВОЛІКА - Культурологічний словник

Схожі записи:

ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на...
САКРАЛЬНЕ Культурологічний словник САКРАЛЬНЕ (від лат. sacer – священний) – наділене божою благодаттю. Таким є релігійна віра, таїнства, церква, особи, зведені у священицький сан, речі і...
ПОТЕНЦІЯ Культурологічний словник ПОТЕНЦІЯ (лат. можливість) – наявність сил та можливостей для будь-якої дії, діяльності, реалізації чогось....
ГУМАНІТАРНИЙ Культурологічний словник ГУМАНІТАРНИЙ – який стосується суспільних наук, що вивчають людину і її культуру....
ПАФОС Культурологічний словник ПАФОС – 1) Натхнення, ентузіазм, зумовлені боротьбою за високу мету. 2) Пристрасний, піднесений тон промови....
ОБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНІСТЬ – незалежність від суб’єкта; характеристика людської діяльності та пов’язаних з нею явищ, яка наголошує на їх зумовленості зовнішньою, незалежною від волі та...
МАНЬЄРИЗМ Культурологічний словник МАНЬЄРИЗМ – стильова течія XVІ-ХVII ст. в Європі, для якої характерні екзальтація та гіперболізм (підготувала появу бароко)....
ОЛІМП Культурологічний словник ОЛІМП (грец. Оlympos) – 1) Священний гірський (висота – 2917 м) масив у Греції, який давні греки вважали за місце перебування Зевса та...
ГАРМОНІЯ Культурологічний словник ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і процесів. 1) В музиці закономірне...
СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра...
ВЕРНІСАЖ Культурологічний словник ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage – покриття лаком) – урочисте відкриття художньої виставки в присутності запрошених осіб. Назва походить від звичаю покривати картини лаком напередодні...
КУПАЛЬСЬКА СИМВОЛІКА Культурологічний словник КУПАЛЬСЬКА СИМВОЛІКА – символіка, що стосується одного з найпоетичніших свят праукраїнців Івана Купала, що відбувалося в ніч з 23 на 24 червня (7...
ФОРТИФІКАЦІЙНА АРХІТЕКТУРА Культурологічний словник ФОРТИФІКАЦІЙНА АРХІТЕКТУРА – оборонні споруди для успішного ведення бою і захисту від дій ворога; укріплення місцевості для ведення бойових дій; конструкції. Військові споруди...
ШАБЛОН Культурологічний словник ШАБЛОН (нім. Schablone, від франц. echantillon – зразок) – 1) Взірець, за яким виготовляють однорідні вироби або перевіряють форму готових виробів. 2) Пристрій...
ЛЕГЕНДА Культурологічний словник ЛЕГЕНДА – 1) Поетичне оповідання або народне сказання про якісь історичні події чи життя людей. 2) Те, що здається неймовірним, вигаданим....
КАПЛИЦЯ Культурологічний словник КАПЛИЦЯ (лат. capella) – невелика споруда для відправ і молитов, а також меморіального призначення (мавзолей, усипальниця)....
ДІАЛЕКТИКА Культурологічний словник ДІАЛЕКТИКА (грец. – мистецтво вести бесіду) – 1) В давньогрецькій філософії розроблений Сократом метод руху пізнання до істини через суперечності в мисленні. 2)...
КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ Культурологічний словник КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ – вищий духовний навчальний заклад в Україні для підготовки вищої православної ієрархії і викладачів духовних семінарій. Заснована 1819 р. До...
ЗНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЗНЕСЕННЯ – відповідник нім. Aufgeben від дієсл. aufgeben – сходити, підніматися; виникати; розкриватися; розчинятися у чому-небудь. Нім. Філософ Г. В. Ф. Гегель використовує...
АРИСТОКРАТІЯ Культурологічний словник АРИСТОКРАТІЯ – (від грец. “аристос” – найкращий і “кратер” – сила, влада, панування) – вищий прошарок привілейованого стану в суспільстві....
ІЛЮЗІЯ Культурологічний словник ІЛЮЗІЯ (від лат. illusion – помилка, оманливе уявлення) – хибне сприймання об’єктивного світу, що виникає під впливом зовнішнього подразника або хворобливого стану нервової...
ІЗОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ІЗОЛЯЦІЯ (франц. відособлення) – у психології почуття соціального спустошення і безнадії, яке виникає внаслідок нездатності досягти соціальних, інтимних контактів....
СЕЦЕСІЯ, СЕЦЕСІОН Культурологічний словник СЕЦЕСІЯ, СЕЦЕСІОН (від лат. secessio – відділення, відступництво) – найменування німецьких і австрійських художніх об’єднань кін. ХІХ – поч. ХХ ст., які протиставили...
НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій,...
АСПІРАНТУРА Культурологічний словник АСПІРАНТУРА (від грец. а-spiro – прагну) – в Україні основна форма підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів. Організована 1925. Існує очна (3 роки) із...
КРЕДИТ ДЕРЖАВНИЙ Культурологічний словник КРЕДИТ ДЕРЖАВНИЙ є відносинами вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного доходу. При державному кредиті взяті в борг грошові кошти надходять...
БЮДЖЕТ Культурологічний словник БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. – сумка) – 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів...
ЮПІТЕР Культурологічний словник ЮПІТЕР (лат. Juppiter) – 1) У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2) Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за...
АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....
МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують...
НАБАТ Культурологічний словник НАБАТ – 1) У Стародавній Русі – мідний військовий барабан величезних розмірів, який перевозили чотирма кіньми. 2) Сигнал тривоги для зібрання людей, який...
ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Культурологічний словник ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ – рушійні сили розвитку економіки суспільства, пов’язані з впливом на економічне життя особливостей етнічної свідомості, типової економічної культури і...
ІНІЦІАЦІЯ Культурологічний словник ІНІЦІАЦІЯ – обряд посвячення юнаків у повноправні члени суспільства, що імітував вмирання та нове народження або перетворення на іншу істоту....
ЕКОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ (від грец. oikos – оселя, середовище й… логія) – 1) Розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів між собою та з навколишнім...
БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ Культурологічний словник БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ – книги, які містять правило та опис порядку богослужінь, а також тексти для них. У православ’ї для треб (хрещення, вінчання, похоронної...