МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА ❤️ Довідник з екології

Екологія – охорона природи

МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА – комплексна наук, дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу навколишнього середовища людини на її здоров’я з центром уваги до чинників, що безпосередньо призводять до “середовищих” захворювань. М. е. сформувалася як самостійна наук, дисципліна в червні 1986 р. (конференція у Клівленді, США). М. е. охоплює розділи біології людини, медицини (гігієна, токсикологія, епідеміологія та ін.), хімії, фізики, соціології, технології різноманітних виробництв, вимірювання чинників довкілля,

що впливають на здоров’я людини (з вивченням залежності типу “доза – ефект”), вивчення клітинних та молек. механізмів їх дії, теорію та практику сан. контролю за чистотою середовища. Вона включає також оцінку ризику використання лікарських препаратів, хім. речовин у пром-сті та побуті, будматеріалів, пестицидів, досліджує дію отруйних відходів пром-сті та с. г., вивчає методи лікування, причини і механізми виникнення природжених анат. та фізіол. аномалій, онкологічних (екол. онкологія), імунол., пульмонологічних захворювань, здійснює контроль за чистотою середовища (у житлових і виробничих приміщеннях, населених пунктах та поза ними).

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА - Довідник з екології

Схожі записи:

ЗООЦИД(И) Екологія – охорона природи ЗООЦИД(И) – хім. засоби, що застосовуються для знищення шкідливих хребетних тварин....
КВАЗІПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи КВАЗІПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище квазіприродне....
ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою...
СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з...
ВАТИ Екологія – охорона природи ВАТИ – смуги низинних мор. узбереж, що затоплюються водою під час припливів і осушуються під час відпливів. Мають специф. флору і...
ТРИПТОФІТИЗМ Екологія – охорона природи ТРИПТОФІТИЗМ – взаємозв’язок між триптофітом і його живителем....
ТЕПЛОВІДДАЧА Екологія – охорона природи ТЕПЛОВІДДАЧА – виділення теплоти в навколишнє середовище організмами в процесі їхньої життєдіяльності....
ГЕРБАРІЙ Екологія – охорона природи ГЕРБАРІЙ – 1) колекція спец, зібраних і засушених рослин, призначена для наук, оброблення; 2) установа, що зберігає колекції засушених рослин і...
ГЕЛОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛОФІТ(И) – болотяні трав’янисті рослини. Г. – проміжна група між водяними та суходільними рослинами (очерет, осока тощо)....
АЕРОФОТОЗЙОМКА Екологія – охорона природи АЕРОФОТОЗЙОМКА – фотографування земної поверхні з повітря спец, фотоапаратами, встановленими на літаках, гелікоптерах, штучних супутниках Землі чи ракетах. Аерофотоплани застосовують як...
ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання,...
ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у...
ГРАДИРНЯ Екологія – охорона природи ГРАДИРНЯ – споруда, призначена для охолодження води атм. повітрям (напр., ТЕЦ, Рівненська АЕС). Г. застосовують в основному в системах оборотного (циркуляційного)...
ОНФАУНА Екологія – охорона природи ОНФАУНА – водяні донні та придонні тварини, які вільно пересуваються по поверхні грунту (краби) або тимчасово спливають над ним (скати, мор....
АРХОЗАВРИ Екологія – охорона природи АРХОЗАВРИ – група викопних (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних (крокодили) рептилій....
ЕЦИДІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕЦИДІОКЛІМАТ – мікроклімат маленької ділянки навколо однієї рослини....
ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми,...
ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні...
СЕЛЬ Екологія – охорона природи СЕЛЬ – короткочасний бурхливий потік або паводок у басейнах гір. річок з високим вмістом намулу та уламків гір. порід....
ОБОЛОНКА БАЗАЛЬТОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БАЗАЛЬТОВА – товща літосфери, яка розміщується під гранітною оболонкою. На рівнині товщина її становить 20-25 км, у районі молодих гір....
РАДІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОБІОЛОГІЯ – наука про вплив усіх видів йонізуючого випромінювання на організми і з’ясування механізмів їх радіац. ураження. Р. здійснює пошук різних...
ДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що...
РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та...
ГАММА-МЕТОД Екологія – охорона природи ГАММА-МЕТОД – метод розвідування покладів корисних копалин, що грунтується на вимірюванні інтенсивності випромінювання природних радіоакт. елементів, які містяться в гір. породах....
ЕПІФІТИ Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками...
ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ – бальна система оцінки життєвості виду в угрупованні на основі врахування фаз його розвитку....
ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ – ареал систематичної групи або первинних угруповань без істотних переривань....
ПОЛЕ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – слабке фіз. поле, що виникає на Землі загалом та регіональне на її поверхні, а також те, що створюється...
ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової...
КАНАЛ Екологія – охорона природи КАНАЛ – штучно створене русло (водовід) з безнапірним рухом води, яке сполучає два чи більше водних об’єктів (річки, озера, моря) або...
ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....
МАГНІТОСФЕРА Екологія – охорона природи МАГНІТОСФЕРА – зона прояву магн. властивостей косм. тіла. Будова та властивості М. важливі для життя на Землі (М. затримує частинки високої...