Мета: дати уявлення про мелодію як провідний елемент музичної мови; з’ясувати зв’язок мелодії та супроводу.
Уведення до теми відбувається за допомогою вступного вірша – загадки. Можна запропонувати дітям висловити свої припущення, про що у ньому йдеться, а також повідомити, що правильну відповідь “сховано” у ребусі.
У ході евристичної бесіди актуалізуємо зміст поняття мелодія, звертаємо увагу на назву теми та з’ясовуємо, чому мелодію називають душею музики. Про провідну роль мелодії у музичній мові свідчить наявність
Більш детальне – дещо “технічне” – ознайомлення з мелодією як провідним елементом музичної мови відбувається під час розучування поспівки “Вгору підіймайся…”. Відповідно до вербального змісту, мелодія поспівки розгортається у поступовому висхідному та низхідному русі.
Принагідно надаємо учням загальні відомості щодо інших можливих варіантів руху мелодії (горизонтального та хвилеподібного),
За бажанням, вчитель може звернути увагу дітей на закономірності між висотою звука та розміщенням ноти (чи графічного зображення): чим вищий звук, тим вище його записано, і навпаки. Слід нагадати учням, що визначена (точна) висота є головною особливістю музичних звуків.
Зважаючи на наближення свята 8 Березня, для розучування запропоновано пісню В. Верменича “Вишиванка” на слова М. Сингаївського. Аналізуючи віршований текст, звертаємо увагу на його повторення у другій половини кожного куплету. Відповідно до змісту твору для досягнення плавного кантиленного звучання можна порівняти спів з тим, як майстриня-вишивальниця тягне за голкою довгу, гладеньку ниточку.
Розучування пісні а капела продовжуємо виконанням у супроводі. Це дасть учням змогу простежити й відчути провідну роль мелодії та, разом з тим, важливе збагачувальне значення акомпанементу.
Практичне закріплення понять мелодія та акомпанемент відбувається під час слухання п’єс “Перша втрата” Р. Шумана та “Роздуми” С. Майкапара. Музичне сприймання попереджаємо творчим завданням: передбачити за програмною назвою, який характер матиме музика п’єс.