ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Тема 4. Особливості ціноутворення на наукомістку і науково-технічну продукцію
4.2. Методи ціноутворення на інноваційну продукцію
Далі обирається метод встановлення вихідної ціни товару. Підприємець повинен звернути увагу на те, що товар на ринок ще не випущений, і ціна визначається ніби то доринково, виходячи тільки із свободи фірми у процесі ціноутворення та цілей ціноутворення. Коли ми продаємо товар по вихідній ціні, ринок скорегує її та встановить кінцеву ціну товару.
Розглянемо основні методи встановлення
1. Витратний метод. Цей метод базується на орієнтації ціни на витрати виробництва. Його суть полягає в тому, що до підрахованих витрат виробництва додається фіксований процент прибутку, тому в англійській термінології він отримав назву “plus pricing”, що в буквальному перекладі означає “витрати + процент”:
Де Ц – ціна;
ОВ – операційні витрати ;
ФПП – фіксований процент прибутку.
Приклад 4.1
Припустимо, що підприємство виробляє взуття, операційні витрати на продукцію “А” становлять 220,70 грн. Підприємство передбачає
Якщо операційні витрати збільшаться внаслідок зростання цін на ресурси і операційні витрати складатимуть вже 232,25 грн., тоді ціна на продукцію “А” буде такою:
Даний метод має як плюси, так і мінуси.
Плюси:
1) Виробники завжди мають більше інформації про власні витрати, ніж про споживчий попит. Тому витратний метод простий і зручний у використанні для виробників.
2) Якщо цим методом користується більшість виробників галузі, то цінова конкуренція може бути зведена до мінімуму, так як ціни виявляються схожими.
Мінуси:
1) Метод не пов’язаний з поточним попитом.
2) Він не враховує споживчі властивості як даного товару, так і товарів, на який даний товар можна замінити.
Аналіз плюсів та мінусів витратного методу дає межі його застосування:
– При встановленні вихідної ціни на принципово нову продукцію, коли неможливо її співставити з раніше випущеною.
– При встановленні цін на продукцію, що виготовляється по разовим замовленням, та на пробні зразки.
– При визначенні ціни в галузі, в якій більшість підприємств користується цим методом.
– При визначенні цін на товари, попит на які хронічно перевищує пропозицію.
2. Агрегатний метод. Даний метод полягає у тому, що ціна визначається шляхом додавання цін на окремі конструктивні елементи товару:
Де Ц – ціна;
ЦЕ і – ціна елемента 1;
ЦЕ2 – ціна елемента 2;
ЦЕn – ціна елемента n.
Цей метод застосовується, по-перше, для товарів, які складаються з декількох окремих виробів (продовольчі набори, меблеві гарнітури, столові сервізи), по-друге, для товарів, які складаються з окремих елементів, вузлів, деталей (обладнання, комп’ютери ).
Приклад 4.2
Необхідно визначити ціну системного блоку до комп’ютера, який складається з наступних елементів:
Елемент | Ціна, грн. |
1. Материнська плата | 102,35 |
2. Відео-плата | 50,47 |
3. Звукова-плата | 38,46 |
4. Блок-живлення | 63,55 |
5. СБ – привод | 47,50 |
6. Сітьова плата | 29,21 |
7. Корпус | 80,63 |
Всього | 412,17 |
Ціна системного блоку становить 412,17 грн.
Цей метод можна трохи модифікувати, тоді ціна визначається за формулою:
Де Ц ціна;
БЦ – ціна загального блоку (базова ціна);
Н(3) – надбавки (знижки) за наявність (відсутність) окремих елементів.
3. Параметричний метод. Даний метод полягає у тому, що ціна товару визначається з оцінки та співвідношення якісних параметрів виробу.
При встановленні ціни цим методом товаровиробник повинен проаналізувати якість свого товару з якістю товарів у конкурентів.
Розглянемо даний метод на прикладі.
Приклад 4.3
Припустимо, нам необхідно визначити ціну нової пральної машини-автомата “ІNDESIT-1000”. Нам відомо, що на ринку нашим конкурентом продається схожа на нашу пральна машина-автомат “АRDO-129″ за ціною 2000 грн. Назвемо пральну машину, з якою будемо порівнювати нашу і на ціну якої будемо орієнтуватися у процесі ціноутворення БАЗОВИМ ВИРОБОМ. Процес визначення ціни на нашу машину ” ІNDESIT -1000″ складається з декількох етапів.
1-й етап. Вибираємо якісні параметри пральних машин, котрі визначають їх споживчі властивості. Припустимо, що ми вибрали 7 таких параметрів. Вони представлені в гр. 1 таблиці 4.1.
2-й етап. Підберемо декілька незалежних експертів (краще, якщо ми проведемо анкетування споживачів, хоча це досить дорого). Ми вибрали вісім експертів: чотирьох домогосподарок, які протягом року користувалися пральними машинами-автоматами “АRDO-129″ та експериментальними зразками пральної машини-автомата ” ІNDESIT – 1000″, трьох наукових співробітників Науково-Технологічного Інституту автоматики ; одного інженера із конструкторського бюро, який розробляв пральну машину-автомат. Чим більше ми зможемо залучити експертів, тим точніше будуть результати наших досліджень.
3-й етап. Експерти оцінюють, який параметр із семи представлених є найбільш важливим, який менш важливий, який – ще менш важливий і т. д. Такий процес в соціології називається ранжуванням. У даному випадку експерти проводять обернене ранжування, тобто найбільш важливий параметр поставити на 7-місце, а найменш важливий – на 1-місце. Результати оберненого ранжування параметрів нашими експертами приведено в гр. 2 таблиці 8.1 Далі, з результатів по кожному параметру виведемо “середнє місце”. Результати даного етапу занесені в гр. З таблиці 4.1.
4-й етап. Експерти оцінюють за 10-бальною шкалою кожний параметр базового виробу (“АRDO-129”) та нашого виробу (“ІNDESIT-1000”). Ці дані наведенні в таблиці 8.1 в стовпчиках 4 та 6. Розрахуємо “середній бал” по кожному параметру для обох виробів. Результати розрахунку представлені в гр. 5 та 7 таблиці 4.1.
5-й етап. Визначаємо бальну оцінку параметрів пральних машин – автоматів “АRDО-129″ та ” ІNDESIT-1000″ з урахуванням важливості параметрів.
6-й етап. Визначимо ціну одного балу. Для цього необхідно відому ціну базового виробу розділити на загальну суму набраних цим виробом балів з урахуванням важливості параметрів (сума гр. 8):
7-й етап. Коли відома ціна одного балу, можна розрахувати ціну кожного параметру пральної машини-автомата “ІNDESIT-1000″ множенням по рядках гр. 9 на ціну одного балу. Ціна кожного параметру холодильника ” ІNDESIT-1000″ визначена в гр. 10.
8-й етап. Визначення ціни. Її можна визначити двома способами: менш точним та більш точним.
А) менш точний спосіб розрахунку ціни без врахування важливості параметрів:
Б) більш точний спосіб розрахунку ціни з врахуванням важливості параметрів: