Міра відкритості національної економіки ❤️ Економічний словник

Міра відкритості національної економіки – одиниця вимірювання та межа, яка відділяє закриту національну економічну систему від відкритої. В М. в. н. е. відображаються як кількісні, так і якісні показники. Найважливіший кількісний показник відкритості національної економіки – частка країни у світовому виробництві, з одного боку, і світовому товарному експорті – з іншого. За цим критерієм СРСР (а отже, й Україна) був досить замкненою економічною системою. Наприкінці 80-х років на нього припадало до 14% чистого світового матеріального продукту

(або національного доходу без сфери послуг), але лише 4% світового експорту (частка слаборозвинених країн у виробництві чистого матеріального продукту на той час становила 14,3%, а їхня частка у світовій торгівлі – понад 20%, що свідчить про значно більшу відкритість економік країн “третього світу”). В наступні роки ці показники змінилися не на користь країн СНД, у т. ч. України, оскільки майже 90% її експорту – сировина, матеріали, товари народного споживання. Конкретизацією узагальнювального показника М. в. н. е. є частка зовнішньоторговельного обороту щодо ВВП у такому обсязі, щоб вона (частка)

виконувала активну стимуляційну роль в економічному розвитку країни. За міжнародними оцінками, вона повинна становити не менше 25%. Водночас стимуляційну (але не активну) роль у розвитку господарства країни зовнішня торгівля відіграє і за меншої частки зовнішньоторговельного обороту, оскільки за відсутності зовнішньої торгівлі будь-якій країні довелося б збільшити витрати виробництва на виготовлення різних видів промислової продукції щонайменше у 1,5-2 рази. Опосередкованим показником відкритості національної економіки є її галузева структура, зокрема частка в ній базових галузей, з одного боку, та обробної промисловості, передусім продукції машинобудування, – з іншого. За цим критерієм відкритість економіки України істотно погіршилася (1991 частка машинобудування – 30,7, 1999 – 13,8%). Частка базових галузей (металургії, енергетики, хімії, паливної промисловості) за цей період зросла з 25,6 до 59%, причому відкритість національної економіки погіршується у зіставленні з економіками країн, що розвиваються. Наступною конкретизацією М. в. н. е. є товарна структура експорту, зокрема експорту готових виробів. М. в. н. е. також вимірюється показниками стабільної зовнішньоекономічної спеціалізації та кооперування, співвідношенням пропорцій, цін на основні товари в межах окремої країни та на світовому ринку, швидкими темпами розвитку зовнішньоекономічного комплексу порівняно з національною економікою загалом, випереджальним зростанням зовнішньоторговельного обороту щодо ВВП, національного доходу та ін. Ці здебільшого кількісні М. в. н. е. водночас певною мірою розкривають і якісні параметри відкритості економіки. Якісну характеристику М. в. н. е. дають такі показники, як вільний доступ підприємств і компаній різних типів і форм власності на зовнішні ринки, наявність сприятливих економічних, правових, політичних, організаційних, ідеологічних та інших умов для зовнішньоекономічної діяльності, зокрема свобода вибору товаровиробниками іноземних партнерів, відповідність національної економічної інфраструктури світовій та ін. М. в. н. е. змінюються залежно від розвитку та функціонування законів і закономірностей світового господарства, національної економічної системи, етапів їх еволюції та ін. Загальносвітова закономірність у цьому процесі – те, що ступінь відкритості підприємств і національної економіки загалом тим вищий, чим більш розвинений міжнародний суспільний поділ праці, передусім в одиничній формі, з одного боку, могутність суб’єктів господарювання і рівень розвитку продуктивних сил – з іншого. Так, від середини 50-х XX ст. подетальна та поопераційна форми одиничного поділу праці розвиваються як у межах окремих національних держав, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці). В цей період економіка країни стає найбільш відкритою і водночас найбільш залежною. Наступна закономірність (яка конкретизує попередню) у сфері світогосподарських зв’язків – за порівняно однакового рівня розвитку технологічного способу виробництва відкритість національної економіки тим більша, чим менший економічний потенціал країни. Верхньою М. в. н. е. є формування “другої економіки”, обсяг якої перевищує 30- 35% і починає внаслідок цього загрожувати економічному суверенітету країни. Наприкінці 90-х XX – на початку XXI ст. М. в. н. е. в Україні звузилася, особливо за якісними параметрами (участь у міжнародній виробничій, науковій, технічній кооперації).

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Міра відкритості національної економіки - Економічний словник

Схожі записи:

Золоте правило здійснення ліквідних операцій Золоте правило здійснення ліквідних операцій – банківський принцип збігу термінів здійснення операцій, пов’язаних з активами і пасивами, дотримання якого дає змогу уникнути дефіциту готівки, фондів....
Політика валютна поточна Політика валютна поточна – повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку з метою забезпечення нормального функціонування валютної системи, підтримання рівноваги платіжних балансів. Основними формами П. в....
Пропозиція тендерна Пропозиція тендерна – пропозиція укласти угоду з будівельними фірмами та компаніями про спорудження певних об’єктів, яка передбачає відповідні гарантії та згоду учасників контракту на фінансову...
Оферта тверда Оферта тверда – конкретна пропозиція продавця на певну партію товару або виконання певного виду робіт лише одному можливому покупцеві із зазначенням терміну, протягом якого продавець...
Торговий агент-консигнант Торговий агент-консигнант – торговий агент, який зі своїх складів продає товар, що належить особі, яку він представляє, а в момент укладання угоди з третьою особою...
Дохід держави Дохід держави (доход государства) – це національний дохід. Джерелом його утворення є сплачені податки, платежі, відрахування, рента, що надходять у державну скарбницю....
Аукціоніст Аукціоніст – особа, яка проводить аукціон, аукціонні торги, має відповідні знання та навики. Французький економіст Л. Вальрас називав А. ту абстрактну (вигадану) особу, яка здійснює...
Аудиторська діяльність Аудиторська діяльність – проведення незалежними аудиторами та фірмами перевірок публічної фінансової звітності, обліку господарських операцій та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання та надання...
Центр витрат Центр витрат – підрозділ великих підприємств, фірм і компаній, основним завданням якого є дотримання планових рівнів витрат. Такий центр допомагає діяльності центрів прибутку інвестицій і...
Ремесло Ремесло – дрібне, переважно ручне виробництво товарів, яке потребує високої майстерності ремісника відповідної професії....
Стеля цін Стеля цін – законодавчо встановлений максимально допустимий рівень зростання цін на товари та послуги з метою сповільнення темпів інфляції та недопущення зниження життєвого рівня найбідніших...
Ринок чистої конкуренції Ринок чистої конкуренції – сукупність великої кількості малих і середніх підприємств, торгівля між якими, а також між фізичними особами здійснюється без значного впливу на рівень...
Комівояжер Комівояжер – роз’їзний представник великої торговельної фірми, який пропонує покупцям товари, демонструє наявні зразки, здійснює пошук покупців. К. не може бути ні самостійною юридичною одиницею,...
Некомпенсаційна стратегія Некомпенсаційна стратегія – стратегія альтернативної оцінки, згідно з якою недолік (слабкість) одного показника торгової марки не може бути компенсований достоїнством (силою) іншого показника....
Людський фактор Людський фактор – комплекс здібностей, властивостей, рис людини, які на різних етапах історичного розвитку залучаються до процесу виробництва економічних благ. Наприкінці XIX – на початку...
Баланс грошових доходів і видатків населення Баланс грошових доходів і видатків населення – система показників, яка відображає джерела грошових доходів населення у процесі розподілу й перерозподілу частини національного доходу, а також...
Інтегральні показники конкурентоспроможності Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) – числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами....
Інвестиції у виробничі активи Інвестиції у виробничі активи – вкладення в основні фонди, запаси матеріальних оборотних засобів, цінності....
Інфляція соціальна Інфляція соціальна – інфляція, зумовлена зростанням витрат, пов’язаних з охороною довкілля та ін. соціальними чинниками....
Об’єкт інвентарний Об’єкт інвентарний – предмет або комплекс предметів, завершений пристрій з усіма приладами, що виконують певну роботу як єдине ціле....
Право промислове Право промислове – право кожної фізичної та юридичної особи здійснювати будь-який вид господарської діяльності, за винятком тих видів промислів, які можуть заподіяти збитки державі, споживачам....
Коефіцієнт власності Коефіцієнт власності – показник, який характеризує частку власного капіталу в загальній структурі капіталу підприємства, фірми, компанії....
Ринок послуг Ринок послуг – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу послуг. Перші пов’язані з організацією купівлі-продажу цього особливого товару, другі виникають у...
Комісійна операція Комісійна операція – операція, яку виконує одна із сторін (комісіонер) за дорученням іншої сторони (комітента) за комісійну винагороду. К. о. здійснюють функціонуючі підприємства, в т....
Інтегральні економічні показники Інтегральні економічні показники (лат. integer – цілий) — узагальнені, зведені, комплексні показники....
Устрої економічні Устрої економічні – особливі типи виробничих відносин і форм господарювання, матеріальною основою яких є рівень розвитку продуктивних сил, що разом із суспільною формою підпорядковуються відповідним...
Валюта національна Валюта національна – валюта, яка випущена державою (її центральним банком) і перебуває в обігу переважно на території цієї держави....
Ціна цінних паперів покупця Ціна цінних паперів покупця – найбільша ціна, яку дилер може заплатити за акції та облігації в обумовлений час....
Депорт Депорт – біржова операція, здійснена на фондовій біржі особами, які грають на зниження курсу цінних паперів (“ведмедями”). Уклавши договір на продаж цінних паперів за певними...
Банківський капітал Банківський капітал (банковский капитал) – сукупність грошових капіталів, залучених банком, які використовуються ним у вигляді банківських ресурсів для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і...
Установчий прибуток Установчий прибуток – прибуток, який привласнюється засновниками акціонерної компанії. Він являє собою різницю між сумою цін акцій, проданих засновниками акціонерної компанії за курсом, і сумою...
Розрахункова зона маркетингу Розрахункова зона маркетингу – регіон, в якому рекламодавець займається придбанням засобів реклами (зазвичай, у містах і прилеглих до них районах)....
Планові показники Планові показники – кількісно-якісне вираження завдань макроекономічних, регіональних, галузевих планів і планів організацій, що характеризують процес відтворення залежно від рівня планової роботи на відповідних рівнях....
Фізична особа Фізична особа (физическое лицо) – громадянин, що бере участь в економічній діяльності як повноправний суб’єкт цієї діяльності. Фізична особа діє від свого імені, їм не...
Кумулятивний ефект Кумулятивний ефект – економічний (передусім фінансовий) ефект, що досягається за рахунок постійного нагромадження та концентрації різноманітних факторів та їх наступної “вибухової дії”....