Мова та екзистенція ❤️ Довідник з філософії

Філософія світ людини

Мова як домівка буття

Мова та екзистенція
Співвідносячи ці поняття в “Листі про гуманізм”, М. Гайдеггер писав: “Мова є домівкою буття. У домівці мови живе людина. Мислителі й поети – охоронці цієї домівки. Вони вартують – здійснення відкритості буття, оскільки вони дають їй (думці. – Авт.) слово у своєму мовленні й тим самим зберігають її у мові”.
Причому мова тут – це не просто мова, як ми її собі зазвичай уявляємо (і то лише в кращому разі) як єдність фонетичного (письмового) образу, мелодії,

ритму і значення (смислу). Ми вбачаємо у звуковому і письмовому образах тіло слова, у мелодії і ритмі – душу, у семантиці – рух мови. Ми зазвичай уявляємо мову в її відповідності сутності людини як animal rationale, тобто як єдності тіла – душі – духу. Проте як в humanitas homo animalis екзистенція і тим самим відношення істини буття до людини залишаються за лаштунками, так і метафізичне тілесно-духовне витлумачення мови ховає мову у її буттєво-історичній суті.
Щодо останньої мова є здійснюваною буттям і пронизаною його ладом домівкою буття. Тому ще потрібно осмислити сутність мови у її відповідності буттю,

а саме – як цю відповідність, тобто як домівку людини. За Гайдеггером, людина – не лише жива істота, котрій серед інших її здатностей притаманна і мова. Мова є домівкою буття, мешкаючи у якій людина екзистує, оскільки, оберігаючи істину буття, належить їй.
Отже, якщо не виривати відому гайдеггерівську метафору із загального контексту, то не важко помітити, що у його концепції перевертається традиційне для метафізики відношення “думка-мова”. Для німецького мислителя мова є не стільки засобом для вираження думки, скільки думка є способом актуалізації первісних смислів, які притаманні мові.
Тому філософ повинен уміти вчуватись у “буття сущого”, слухати “глибоку тишу”, котра оповиває річ. Він повинен критично ставитися до різного роду логічних та інформаційних систем, “штучних” мов, які подавляють природні, органічні форми мови. Цим пояснюється та увага, яку приділяє Гайдеггер мові поезії. Звідси і вільна, асоціативна манера викладу власної філософської концепції. Такий тип філософування, на його думку, був притаманний давнім мислителям, які завдяки своїй відкритості світу мови, завдяки “довірі до мови” були набагато ближчі до істинної мудрості, ніж сучасні філософи. Відмова від органічного розвитку мови призведе до її виродження в знаряддя чисто формального впорядкування емпіричних фактів і подій, її перетворення в “універсальну” мову, придатну лише для логіко – знакової презентації світу. Якщо ж мова буде обмежена лише однією утилітарно-прикладною функцією, тобто буде тільки засобом для чогось, що є чужим відносно її сутності (а саме до цього, на думку Гайдеггера, і йде), то їй загрожує небезпека перетворитися на безмовний автоматичний регулятор потоку інформації. Тим самим мова втрачає своє сутнісне призначення бути “домівкою буття”, перетворюючись на безслідно зникаючу миттєвість між діянням і буттям. Щоб запобігти цьому, мова не потребує якогось “позамовного” носія, адже вона є не “мовою субстанції”, а є “мова-субстанція”.
Незважаючи на перестороги, філософи упродовж тривалого часу не змогли відмовитися від, по суті, суїцидальної ідеї абсолютної, довершеної, універсальної мови. Досить пригадати спроби побудови досконалого синтаксису Р. Карнапа, логіко – атомістичної теорії (Дж. Айєра, М. Шліка, Б. Рассела) тощо.
Більш вдалою виявилася доля Гайдеггерового розвінчання репресивного характеру наукової й метафізичної мови як дискурсу панування та покори. Цю гему продовжили філософи Франкфуртської школи. Саме завдяки зміні універсальних для європейської цивілізації мовних форм, на їхню думку, можливо було забезпечити зміну соціуму. Практичні спроби створення дискурсу, вільного від панування репресивних структур, зробили Т. Адорно в “Негативній діалектиці”, Ю. Габермас у концепції комунікативної дії та інші. Ці ідеї франкфуртців, своєю чергою, помітно вплинули на розвиток сучасного постструктуралізму. Саме їм значною мірою завдячують “дискурс легітимності” Ж.-Ф. Льотара, граматологія Ж. Дерріда, “генеалогія влади” М. Фуко, “номадологія” Ж. Дельоза і Ф. Гваттарі.
Уважний читач уже, певно, помітив, що стосовно сучасних концепцій мови ми все частіше вживаємо поняття “дискурс”. Це поняття, тісно пов’язане з мовою, є одним із найбільш уживаних у сучасній філософській літературі й потребує спеціального висвітлення.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Мова та екзистенція - Довідник з філософії

Схожі записи:

Апологетика, примат віри Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Апологетика, примат віри Розвиток релігійно-християнського світогляду проходить кілька етапів. Дофілософський (за традиційною термінологією –...
Основні форми буття Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Основні форми буття По-перше, буття речей, властивостей, відносин, процесів природного і штучного походження, тобто...
Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт Фрєнсіс Бекон (1561-1626) – один із...
Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства На загальному тлі побутування старих та нових форм...
Антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму Проблему...
Душа і дух – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Коли йдеться про спекулятивну психологію, то мають на увазі структури внутрішнього світу людини. Самореферентні поняття, які...
Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Таким чином, у філософської антропології...
Філософія науки Л. Вітгенштайна Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 2. Головні концепції філософії науки Філософія науки Л. Вітгенштайна Людвіг Вітгенштайн (1889 – 1951) – видатний філософ XX...
Від монізму – до плюралізму сутнісних Властивостей. Про користь розумного гносеологічного обмеження Філософія світ людини Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення людини і світу Від монізму – до плюралізму сутнісних Властивостей. Про користь розумного гносеологічного обмеження Пошук...
Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання. У широкому значенні філософська антропологія обіймає розмірковування...
Принципи, категорії, головні закони Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Принципи, категорії, головні закони Принцип (від. лат. “principium” – “початок”, “основа”) у...
Ідея порядку і форми впорядкування світу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ідея порядку і форми впорядкування світу Життя людини в суспільстві неможливе без певної впорядкованості, сукупність якої становлять звичаї,...
Сутність як даність або душа Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Сутність як даність або душа Краще розуміння сутності людини можливе через осмислення...
Особливості пізнання суспільства Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Особливості пізнання суспільства Суспільство – це особлива соціокультурна реальність, яка потребує...
Суспільство і природа Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Суспільство і природа Історично формування первісних суспільств розвивалося із родово-общинного ладу,...
Патристика. Віра та розуміння у творах отців церкви Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Патристика. Віра та розуміння у творах отців церкви Становлення і прийняття основної догматики християнства...
Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання,...
Розквіт схоластики. Томізм та проблем гармонії віри з розумом Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Розквіт схоластики. Томізм та проблем гармонії віри з розумом Наприкінці XII – на початку...
Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози Бенедикт Спіноза (1632-1677) – голландський філософ, послідовник і до певної...
Передумови виникнення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Передумови виникнення філософії Питання про походження філософії – це досить складна філософська...
Від ідеї антропологічної толерантності до передчування громадянського суспільства Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Від ідеї антропологічної толерантності до передчування громадянського суспільства Імпульс, наданий людинознавству ствердженням “Іншого” як...
Про істину та істинність Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 3. Проблема істини Про істину та істинність “Істина є велике слово і ще більш велика справа. Якщо дух і...
Філософські погляди Шеллінга Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Філософські погляди Шеллінга...
Особливості тлумачення історії античною філософією Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості тлумачення історії античною філософією В античній філософії існувала думка, що суспільство з...
Філософська думка в українській діаспорі Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Філософська думка в українській діаспорі Різні причини в різні...
Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX...
Про сутність та існування людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Філософська антропологія обіймає розмисли як над метафізикою людини, так і над її...
Пріоритет мовних подій над системою мови Філософія світ людини Мова як домівка буття Пріоритет мовних подій над системою мови Сучасне мовознавство вважає за можливе осягнути в цілому сукупність елементів і правил,...
Шкала істинності Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 3. Проблема істини Шкала істинності Усе в світі має свої кількісні градації. Не є виключенням і істина. Наші знання,...
Визначення філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Визначення філософія Окресливши значення кореневих слів, які становлять...
Форми діяльності Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Форми діяльності Діяльнісне ставлення людини до дійсності стає предметом філософського дослідження у Г....
Культура Ренесансу, її головні риси. Гуманізм Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Культура Ренесансу, її головні риси. Гуманізм Період від XIV до XVI ст. має назву...
Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Місце духу в архітектоніці людського способу буття, його...
Філософська думка в Стародавньому Китаї Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософська думка в Стародавньому Китаї Значний доробок у загальній скарб світової духовної культури, безумовно, належить...
Неофрейдизм Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Неофрейдизм Вчення Зигмунда Фрейда (1856 – 1939)...