Безпека життєдіяльності
3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
3.5. Надзвичайні ситуації, викликані пожежами, вибухами, техногенними та природними причинами
3.5.4. Надзвичайні ситуації природного характеру
Серед більшості причин НС виділяються землетруси, повені, селі, зсуви.
Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільненні енергії. Ця енергія поширюється у вигляді сейсмічних хвиль і спричинює серію коливних рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний удар, називається
Сейсмічні хвилі поширюються в Землі із швидкістю 6 – 8 км/с. Першими досягають поверхні Землі так звані поздовжні хвилі. Найсильніші коливання зумовлюються поперечними хвилями, які приходять через декілька секунд після перших відчутних коливань. Існують шкали бальності, за допомогою котрих оцінюють руйнівну силу землетрусу. Її можна приблизно оцінити за ознаками, наведеними в табл.
Деякі рекомендації при землетрусах:
– при землетрусі грунт відчутно коливається
– перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце, заховатися під стіл чи ліжко. Можна стати у заглибини внутрішніх дверей чи у кут кімнати. Слід пам’ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон, печей та важких предметів, наприклад, холодильників, які можуть перекинутися чи зрушити з місця;
– не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце;
Таблиця
Ознаки землетрусів
Бали | Загальна характеристика | Зовнішні ефекти | |
1 | Непомітний | Не відчувається людьми, коливання грунту фіксується лише приладами | |
2 | Дуже слабкий | Ледь відчувається людьми на верхніх поверхах будинків | |
3 | Слабкий | Коливання помічається багатьма людьми | |
4 | Помірний | Землетрус відчувають майже всі, дзеленчить скло | |
5 | Досить сильний | Вночі люди прокидаються, розгойдуються люстри тощо | |
6 | Сильний | Легкі пошкодження будинків, тонкі тріщини у штукатурці | |
7 | Дуже сильний | Тріщини у стінах, відколювання шматків штукатурки, карнизів, часткове руйнування димових труб | |
8 | Руйнівний | Падіння карнизів, димових груб, наскрізні тріщини у стінах та часткове їх обвалювання, людям важко встояти на ногах | |
9 | Спустошувальний | Обвалювання стіп, перекриттів покрівель будинків | |
10 | Пищувальний | Руйнування багатьох будинків, тріщин у грунті до їм завширишки | |
11 | Катастрофа | Численні тріщини та рови на земній поверхні, великі обвали в горах | |
12 | Сильна катастрофа | Значні зміни рельєфу місцевості |
– перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу;.
– буде безпечніше залишити неукріплений одно чи двоповерховий цегляний будинок, ніж залишатися в ньому. Виходьте з будинку якнайшвидше, але остерігаючись предметів, що падають;
– не слід стрибати з вікна без необхідності. Це може призвести до травми навіть за відсутності загрози руйнування будинку;
– перебуваючи на тротуарі поблизу високого будинку, слід увійти у під’їзд чи відійти на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, що падають;
– перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатися в машині до припинення поштовхів;
– коли здригання грунту закінчаться, особливо важливо зберігати спокій, негайно розпочати надавання допомоги потерпілим та пораненим. Друга за важливістю справа – гасіння пожеж. Після цього можна приступати до оцінки втрат та відновлювальних робіт.
– – опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна, зупинити кровотечу, накласти пов’язку. Необхідно надати допомогу тим, хто поряд, заспокоїти їх. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Пам’ятайте: допомога прийде, головне – дочекатися її. Заощаджуйте сили. Людина може зберігати життєздатність (без води й їжі) понад два тижні.
Під час землетрусу чи при безпосередній загрозі його виникнення підприємства та установи усі роботи завершують, проводиться безаварійне зупинення виробництва.
Повені – це тимчасові значні затоплення місцевості внаслідок піднімання рівня води у річці, озері, водосховищі, які спричиняються різними причинами (весняне сніготанення, випадання сильних дощових опадів, злив, затори льоду на річках, прорив греблі та огорожі дамб).
Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Вони відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Це дає можливість в багатьох випадках заздалегідь визначити час, характер та очікувані розміри затоплення.
Своєчасно вжиті заходи дають змогу виключити чи значно зменшити катастрофічні наслідки повені.
Повені залежно від причин умовно можна поділити на 3 групи.
1-ша група – повені, викликані випаданням сильних опадів чи інтенсивним таненням снігу (льодовиків). Особливо значної шкоди народному господарству завдають повені внаслідок льодоходу.
Льодохід супроводжується заторами (загромадженням русла річки льодом), що утворюють льодову пробку, яка, в свою чергу, викликає додаткове піднімання води й затоплення нових територій. Крім того, при прориві водою перешкод може утворитися стрімка хвиля, яка створює небезпеку раптового затоплення території, розташованої нижче за течією.
Такі повені (затоплення) відбуваються щорічно по річках Дністер, Південний Буг, Дніпро та інших. На території Одеської області є райони, де бувають затоплення: Савранський район (площа 3 тис. км2 з населенням 15 тис. осіб). В Одесі – район Пересип.
2-ша група охоплює повені, які виникають під впливом нагінного вітру. Вони спостерігаються на морських узбережжях та на ділянках біля гирла річок, що впадають у море.
3-ша група – повені, викликані підводними землетрусами, внаслідок чого виникають гігантські хвилі – цунамі. У відкритому морі цунамі, як правило, похилі та невідчутні для суден, але з наближенням до берега їх стрімкість швидко зростає і вони з величезною силою падають на берег.
Основний напрям боротьби з повенями полягає у зменшенні максимальної витрати води у річці шляхом вчасного перерозподілу стоку (насадження лісозахисних смуг, розорювання землі, зберігання приберегових водоохоронних смуг рослинності та ін..). Певний ефект дає також обладнання ставків та інших вмістищ у балках і ярах для перехоплення розталих та дощових вод. Для середніх та великих рік єдиний радикальний засіб – це регулювання повеневого стоку за допомогою водосховища. Крім того, для захисту від повеней широко використовується давно відомий спосіб влаштування дамб.
У ймовірних осередках ураження при затопленні на підставі прогнозу повинні визначатися та доводитися до відома населення:
– межі можливої зони затоплення;
– рівень підіймання води;
– час приходу проривної води на об’єкт;
– тривалість затоплення.
Одночасно визначаються місце та зона евакуації населення при загрозі затоплення. Для зменшення сили наслідків повені велике значення має своєчасне сповіщення населення.
Селеві потоки Селевий потік – грязекам’яний чи водокам’яний потік, який мчить з великою швидкістю вниз за течією гірської ріки чи ущелини. Селеві потоки виникають у гірських районах внаслідок сильних дощів чи інтенсивного танення снігів на вершинах гір, а також внаслідок виникнення гірських озер при сповзанні льодовиків, обвалах, зсувах. З часом перемичка руйнується (розмивається) і зірвана вода разом з гірськими породами летить вниз, знищуючи все на своєму шляху.
За зовнішнім виглядом селевий потік – це шалено вируюча хвиля заввишки з п’ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
Багатьом гірським районам властиве переважання того чи іншого виду селю за вмістом переносної твердої маси. Так, у Карпатах частіше зустрічаються водокам’яні селеві потоки невеликої потужності, на Північному Кавказі – переважно грязекам’яні, у Середній Азії – Грязєві потоки.
Швидкість течії селевого потоку становить 2,5-4 м/с, але під час прориву, заторів вона може сягати 8 – 10 м/с і більше.
Селеві потоки поширені в Криму, в Закарпатті, в Закавказзі, в Казахстані, у Середній Азії, на Алтаї. Вони постійно загрожують містам Алмати, Єревану, Душанбе, Новоросійську. Найруйнівніші селеві потоки в горах Заілійського Алатау. В 1921 р. сель фронтом у 200 м. пройшов по місту Алмати, знищуючи на своєму шляху будинки, дерева, мости. Було зруйновано 500 будинків, в місто занесено понад 5 млн. т. грязекам’яного матеріалу, пласт цього матеріалу мав товщину близько 2-х метрів.
З метою запобігання подібним лихам в 1966 році поблизу Алмати в урочищі Медео була споруджена гребля заввишки 100 м. і шириною в основі 400 м., яка закрила вихід селевих потоків до міста. Ця гребля з успіхом витримала іспит в 1973 р., коли 15 липня на неї з двокілометрової висоти упав сель, котрий в три рази перевищував потужність селя 1921 р.
Методів прогнозу селю у теперішній час не існує. Разом з тим, для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дають змогу оцінити ймовірність виникнення селів.
Зсуви – це ковзне зміщення великих мас грунту униз по схилу, яке виникає при порушенні рівноваги, викликаному різними причинами. Зсуви можуть бути на всіх схилах зі стрімкістю 20° і більше та в будь-яку пору року. Вони відрізняються не лише за швидкістю зміщення порід (повільні, середні, швидкі) але й за своїми масштабами. Швидкість повільних зміщень порід становить декілька десятків сантиметрів за рік, середніх – декілька метрів за годину чи добу і швидких – десятки кілометрів за годину і більше.
Зсуви, гірські обвали та обсипання – події часті в багатьох країнах світу. Вони здатні викликати великі завали чи обвали автомобільних та залізничних шляхів, руйнування населених пунктів, знищення сільськогосподарських угідь, лісів, спричиняти затоплення і загибель людей.
Величезний зсув у Норвегії забрав із собою 5 млн. м3 глинистих грунтів і спричинив загибель 112 осіб, а також великої кількості худоби.
Захист від зсувів здійснюється відведенням підземних вод у колектори, зменшенням стрімкості берегів, де можливі зсуви, укріпленням берегів лісонасадженнями та інженерними засобами.
Урагани – це вітри, швидкість котрих перевищує 326 м/сек. Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, яка сягає 150 км/г і більше, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди.
На морі ураган створює хвилі, котрі перешкоджають судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ураганні вітри спричинюють: руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів перекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; знищення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.
Снігові заноси виникають під час інтенсивного випадання снігу. Вони тимчасово паралізують роботу залізничного та автомобільного транспорту, порушують нормальне життя сіл і навіть міст. Мешканці перших поверхів будинків інколи не можуть вийти зі своїх квартир і потребують зовнішньої допомоги.
Для людей велику небезпеку становлять снігові буревії у той момент, коли вони перебувають на відкритій місцевості і поза населеними пунктами.
Снігова лавина (сніговий обвал) – це звалювання з гірських вершин снігових мас, що виникають внаслідок перевантаження схилу після великого випадання снігу, під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення. Лавини мають катастрофічний характер і загрожують гірським шляхам, гідротехнічним спорудам та промисловим об’єктам, які розташовані на шляху руху лавини. Сила удару снігової лавини може сягати 60-100 т/м2.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)