Наукова організація праці (НОП) – система заходів, яка забезпечує зростання ефективності живої праці завдяки використанню досягнень науки і передового досвіду. НОП покликана сприяти розв’язанню економічних і психофізіологічних проблем. Розв’язання економічних завдань передбачає зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції та умов праці, зниження витрат виробництва, економію матеріальних і трудових ресурсів, розвиток творчої ініціативи працівників та ін.; психофізіологічних – створення на робочих місцях сприятливих
Наукова політика – комплекс цілей, завдань і засобів впливу держави на розвиток науки в межах національної економіки з метою прискорення науково-технічного прогресу і насамперед більш інтенсивного перетворення науки у безпосередню продуктивну силу. Найважливішими напрямами вдосконалення Н. п. в Україні є: 1) створення сучасної інформаційної інфраструктури (найважливішими показниками якої є кількість телефонів і комп’ютерів на 1 тис. населення, кількість інтернет-хостів на 10 тис. населення) з метою доступу до світової системи інформації; 2) формування ефективної інноваційної системи за участю академій наук, університетів, різних аналітичних центрів, а також підприємств, фірм і компаній, які активно стимулюють упровадження інновацій; 3) формування потужних і динамічних систем мотивації (економічної та моральної) до винахідництва та раціоналізаторства, до впровадження передових досягнень науки і техніки у виробництво; 4) поліпшення якості освіти (середньої та вищої), розширення доступу талановитої молоді із бідних сімей до здобуття вищої освіти; створення сприятливих умов для праці та оплати праці вчених, передусім талановитих, з метою обмежити, а відтак повністю припинити їх міграцію; 6) поступово збільшувати обсяг державних витрат на розвиток науки і довести його до 3% ВВП; істотно вдосконалити систему державного управління наукою.