Паблик рилейшнз
Джон Беєр
Нетрадиційні джерела новин у президентській кампанії 1992 р.
(Bare J. Non-traditional news sources in the 1992 presidential campaign // North Carolina Data Net. – 1993. – № 2)
Несподіваністю президентської кампанії 1992 p. став вплив таких нетрадиційних джерел новин, як ток-шоу, вечірні комедіант-шоу й музична мережа MTB. Історичний рух до президентства Перо почався публічно в лютому 1992 р. заявою в “Larry King Live” по CNN. Шоу Кінга стало одним з найбільш важливих факторів кампанії, і навіть велися переговори про проведення там президентських дебатів.
Внаслідок цього ток-шоу в 1992 р. функціонували як щось більше, ніж джерело розваги. В опитуванні громадської думки в Кароліні, проведеному за тиждень до виборів, 61% дорослого населення Північної Кароліни (без особливих варіацій серед вікових груп) сказали, що вони приділили хоч якусь увагу обговоренню голосування й виборів у таких ток-шоу, як “Larry King Live”, “Donahue”, “Rush Limbaugh”.
Важливіше те, що респонденти, які приділили більше уваги ток-шоу, знали значно більше про політичні
Процент тих, хто приділяв увагу нетрадиційним джерелам новин у виборах 1992 р.
Вік, років | Ток-шоу | Нічні шоу | MTB |
18-24 | 56 | 52 | 46 |
25-44 | 61 | 30 | 29 |
45-64 | 63 | 22 | 32 |
65 і більше | 61 | 23 | 46 |
Всього | 61 | 29 | 35 |
Джерело: телефонне опитування 841 респондента дорослого населення Північної Кароліни, проведене 24-29 жовтня 1992 р. Школою журналістики й масової комунікації та Інститутом досліджень у соціологічних науках в Університеті Північної Кароліни в Чейпел Хілл.
Клінтон зміг пожвавити свою кампанію в червні, використовуючи будь-яку можливість мас-медіа, яку він міг отримати, включаючи появу на нічному шоу Арсеніо Холла, де він зіграв “Heartbreak Hotel” на своєму саксофоні. Багато вечорів Холл та його комічні колеги Девід Леттерман та Джей Лено обминали суттєві питання в пошуках гумору. Троє господарів заповнили унікальну нішу в кампанії, оскільки акцентували теми, що швидко змінюються, а також особистісні, яких звичайні друковані та електронні медіа намагаються уникати.
Одна з газет дала нічному тріо титул “безсонна група Мак-Лафліна”, але їхні жарти знаходили свій шлях і в денне читання політичного істеблішменту. “The Media Monitor”, публікація Центру медіа та суспільних відносин у Вашингтоні, відслідковували найбільш типову нічну тему і опублікували набір жартів. “The Hotline”, щоденний вашингтонський політичний бюлетень, публікував у “ТВ Моніторі” найкращі нічні жарти, а також повні тексти анекдотів про політиків із шоу Леттермана.
В опитуванні у Північній Кароліні 29% усіх респондентів відповіли, що вони приділяли деяку увагу обговоренню голосування та виборів у нічних комедійних шоу. Проте серед молодих людей, особливо виборців у віці студентів коледжу, які відіграли ключову роль в обранні Клінтона, нічні комедійні шоу були основним джерелом політичної інформації; 52% опитаних віком від 18 до 24 років сказали, що вони приділяли увагу обговоренню голосування та виборів в “Arsenio”, “The Tonight Show”, “Late Night With David Letter man”.
Політичні програми MTB включали кампанії із залучення на вибори та інтерв’ю зі всіма кандидатами. Для Буша його згода на інтерв’ю з Табітою Сорен по MTB означала поворот на сто вісімдесят градусів. П’ятьма місяцями раніше, коли робітники нафтопереробного заводу в Каліфорнії спитали його, чому він не йде за Клінтоном і Перо й не з’являється на всіляких ток-шоу, Буш відповів: “Я не хотів би перетворити все це на подзвоніть-нам-на-шоу. Я не збираюся бути фаном. У мої шістдесят вісім я просто не буду цього робити”. Однак, побачивши, як молоді виборці позитивно реагують на запитання-відповіді Клінтона по МТВ, Буш, очевидно, зрозумів, що журнал “Business Week” був правий, передбачаючи, що МТВ може стати “СНН для покоління “Нінтендо”.
Що стосується МТВ, то 35% усіх респондентів в опитуванні у Північній Кароліні відповіли, що вони приділили деяку увагу обговоренню голосування та виборів по МТВ. Наймолодші й найстаріші респонденти більше за інших оцінили МТВ.