Сад і город (енциклопедія)
ДОБРИВА ДЛЯ САДУ
НОРМИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
Добрива використовуються завжди, але потреба у внесенні добрив буває різною. Можна визначити, чи потребують рослини додаткового підживлювання, якщо правильно оцінити їхній зовнішній вигляд. Молоді дерева мають щорічно давати паросток 50-60 см, плодоносні – 25-30 см. Листя на деревах повинне мати насичений темно-зелений колір, не бути ані занадто великим, ані занадто малим. Дерева повинні давати оптимальний урожай з високою якістю плодів тривалого зберігання. Про брак
На ріст і плодоносіння дерев впливає як загальна виснаженість грунту, так і нестача або надлишок окремих мінеральних речовин. Шкідливим є як
Якщо є велика кількість органічних добрив, можна обійтися без внесення мінеральних добрив. Органічні добрива, крім підживлювання грунту, поліпшують його структуру, водо – і повітрообмін. У дозуванні органічних добрив необхідно знати міру: якщо їх буде занадто мало – сад засохне, якщо занадто багато – сад згорить на корені. У зв’язку з тим, що окремі органічні добрива містять поживні речовини в тій формі, яка не засвоюється рослинами, їх вносять у грунт заздалегідь, до садіння саду. Грунтові мікроорганізми переробляють органічні добрива, що призводить до їхньої мінералізації та переходу поживних речовин у засвоювану рослинами форму.
Мінеральні добрива є швидкодіючими, вони відразу засвоюються кореневою системою рослин. Тому їх можна вносити як під перекопування грунту, так і у вигляді підживлювань.
Найкраще при вирощуванні саду використовувати як органічні, так і мінеральні добрива. На грунтах з багатим родючим шаром (чорноземних, каштанових) використовуються в більшій кількості мінеральні добрива, у меншій – органічні. На легких піщаних і супіщаних грунтах краще застосовувати органічні добрива.
Органічні й фосфорно-калійні мінеральні добрива вносять восени під перекопування. Азотні мінеральні добрива вносять навесні, оскільки вони добре розчиняються у воді та швидко вимиваються з грунту. Якщо грунт легкий, то азотні добрива вносять навесні й улітку у вигляді підживлювань. На важких грунтах третину азотних мінеральних добрив вносять під осіннє перекопування грунту, а решту – навесні й улітку.
Для глибокого внесення добрив у грунт використовують меч Колесова або гідробур. Ці прилади використовують на важких суглинних і глинистих грунтах. Якщо вживають меч Колесова, навколо стовбура дерева роблять щілини на глибину 30-40 см, уносять туди добрива, а потім щілини заливають водою. Гідробуром роблять 2-4 свердловини навколо стовбура на глибину до 80 см. Потім вносять добрива й заливають щілини водою.
Інший спосіб внесення добрив на садову ділянку-осередковий. Спочатку готують суміш: 1 кг калійної солі, 1 кг суперфосфату, 4- 5 кг перегною. Роблять свердловини вздовж периферії крони завглибшки 50-60см, діаметром 15-20 см на відстані 100 см одна від одної. При цьому стежать, щоб не ушкодити коріння. Потім закладають у свердловини суміш добрив і закривають землею. При цьому способі рослина сама забирає потрібну кількість
Концентрованого грунтового розчину добрив. Такий спосіб найбільш ефективний у садах, розташованих на схилах, на кам’янистих ділянках, на ділянках із сильно-розвинутим дерновим шаром.
Якщо перед закладенням саду грунт добре заправлений органічними добривами, то протягом 4-5 років уносять тільки азотні мінеральні добрива. На 100 м2 витрачають 1,5-2 кг сечовини. Після досягнення садовими деревами віку 5-6 років у грунт вносять азотні, фосфорні та калійні мінеральні добрива, а також органічні добрива. Якщо сад добре зрошується, норми внесення добрив збільшуються на третину, якщо ділянка саду погано забезпечена вологою, норму мінеральних добрив зменшують на третину. Співвідношення між азотом, калієм і фосфором, що надходить у грунт, має бути 2,5:2:1.
Норма внесення органічних і мінеральних добрив неоднакова для різних районів і залежить від складу грунту, забезпеченості його вологою, часу внесення добрива, від того, чи вносять органічні й мінеральні добрива в комплексі або окремо.
Чим північніший район і бідніший грунт, тим вищою є норма внесення деяких мінеральних речовин. Так, для дерново-підзолистих грунтів норма внесення азотних добрив має бути такою, щоб на 100 м2 саду припадало 1200-1500 г діючої речовини азоту; 900- 1200 г діючої речовини калію; 600 г діючої речовини фосфору. На чорноземних і каштанових грунтах норма внесення калійних добрив має бути вдвічі нижчою, ніж на дерново-підзолистих.
Органічні добрива вносять один раз на два-три роки, якщо сад плодоносить. Норма внесення органічних добрив на багатих на поживні речовини грунтах становить 300-500 кг на 100 м2. Якщо сад розташований на бідних піщаних грунтах, норму внесення органічних добрив збільшують на третину. Якщо грунт чорноземний або каштановий – зменшують на третину.
Якщо вносять одночасно органічні та мінеральні добрива, то останніх беруть удвічі менше норми. Але в будь-якому разі кількість добрив залежить від стану дерев і чагарників, швидкості їхнього росту, урожайності.
У вегетаційний період у врожайні роки вносять підживлення під дерева. Для підживлювання добре використовувати рідкі органічні добрива – пташиний послід, гноївку, коров’як – і розчин мінеральних добрив. Підживлюють дерева після цвітіння, коли зав’язуються й наливаються плоди. Останні підживлювання проводять, зменшуючи норму азотних добрив, оскільки останні знижують опірність дерев до холоду. Збільшують кількість калійних добрив, які підвищують зимостійкість дерев. Мінеральні добрива найкраще використовувати у вигляді розчинів у концентрації 1:5 (на 1 кг добрив – 4-5 відер води).
Органічні підживлення розводять у співвідношенні 1:10, гноївку – у співвідношенні 1:5. Якщо серед садового інвентарю немає меча Колесова або гідробура, навколо дерев роблять кільцеві канавки завглибшки 15-20 см, заливають туди розчин добрив, дають усотатися, потім канавки засипають і розпушують грунт. На 100 м2 за одне підживлювання використовується 10-15 кг пташиного посліду (або 30-50 кг коров’яку, або 3-5 відер гноївки) і 300-400 г діючої речовини мінеральних добрив. Для того щоб правильно розрахувати кількість мінеральних добрив, слід знати процентний уміст діючої речовини на кілограм конкретного добрива. Наприклад, якщо сечовина містить 46% азоту, то для внесення 400 г азоту потрібно взяти приблизно 900 г сечовини.
Підживлювання садових дерев мікроелементами краще проводити в позакореневій формі. Зазвичай позакореневі підживлення роблять одночасно з обприскуванням пестицидами. Позакореневе підживлення проводять до розпускання бруньок. Якщо ж його проводять у вегетаційний період, стежать, щоб на листі не з’явилися опіки. У суху погоду концентрація розчину може бути вищою, ніж у дощову. Якщо розчин вийшов занадто кислим, у нього додають свіжогашеного вапна. Найкраще позакореневе підживлення проводити в похмуру погоду, після ранкової або вечірньої роси. Розчин для кореневого підживлювання готують із розрахунку 10- 15г борної кислоти, 5-10 г сульфату цинку, 5-10 г сульфату марганцю, 1-3 г молібденово-кислого амонію на відро води.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)