Оренда

Оренда (лат. arrendare – віддаю в найми) – форма господарювання, за якої на підставі договору між орендодавцем і орендарем передаються у строкове платне володіння і користування: земля, підприємство, основні виробничі фонди, природні ресурси чи інше майно для самостійної господарської діяльності. Власником об’єктів, зданих в О., залишається орендодавець, а продукція і доходи, отримані за час їх використання, є власністю орендаря. У договорі вказується перелік і вартість майна або інших об’єктів, переданих в О., розмір орендної плати, обов’язки

сторін. Орендна плата включає амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна, частину прибутку, отриманого від його використання, але не меншу за величину відсотка. Якщо якість орендованих об’єктів за рахунок отриманих орендодавцем амортизаційних відрахувань поліпшиться, а отже, збільшиться їх остаточна вартість, вона стає власністю орендодавця. Зафіксованими у договорі обов’язками орендодавця можуть бути надання різного роду допомоги орендареві в ефективному використанні майна та інших об’єктів (провадження науково-технічних досліджень, інформаційне обслуговування
тощо). Орендар, своєю чергою, повинен використовувати орендоване майно за призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату, а після закінчення терміну О. повернути майно у передбаченому договором стані. Зміна умов договору О. або його дострокове припинення допускається за взаємною згодою сторін. Після закінчення терміну договору орендар має право укласти його на новий термін. Якщо жодна зі сторін не вимагає припинення договору або зміни його умов, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були внесені у договорі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Оренда - Економічний словник


Оренда