ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
Різноманітність умов існування нашої Землі не поступається різноманітності самих організмів.
Дитяча енциклопедія
&58. ОРГАНІЗМИ ТА ЧИННИКИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ
Основні поняття: АБІОТИЧНІ ЧИННИКИ
Пригадайте! Що таке екологічні чинники?
Поміркуйте
На ілюстрації перед Вами вид організмів, відкритий у 2014 році. Ця істота знайдена в печері на глибині 980 м у західній частині Хорватії. У неї відсутні очі, покриви й черепашка – безбарвні. Чи можемо ми визначити особливості чинників
ЗМІСТ
Які абіотичні чинники мають першорядне значення для організмів?
Абіотичні чинники поділяють на кліматичні (світло, температура, вологість, вітер, опади тощо), грунтові, гідрологічні й чинники рельєфу. Поширення й життя організмів визначається взаємодією цих умов на певній території Землі. Важливу роль для живих істот відіграють розподіл і характер опадів, переміщення мас повітря й вітри (особливо ті, що несуть вологу), рельєф земної поверхні (гірські системи, річки, низовини) тощо. Однак головне значення
Іл. 237. Існування дерева визначається взаємодією екологічних чинників, але першорядне значення мають світло, тепло й вода.
Отже, АБІОТИЧНІ ЧИННИКИ – це чинники неживої природи, серед яких першорядне значення мають світло, тепло та вологість.
Які пристосування мають організми до життя в різних умовах?
Пристосування, або адаптації – сукупність особливостей організмів даного виду, які забезпечують їхнє проживання в певних умовах середовища. Усі організми здатні пристосовуватися, і ця особливість є однією із головних ознак живого. Оскільки умови середовища є дуже різними, то і пристосування організмів надзвичайно різноманітні. Вони пов’язані з впливом екологічних чинників і проявляються певними особливостями хімічного складу, будови, життєвих функцій, поведінки та ін.
Рослини на наглій планеті ростуть у різних світлових умовах: від надмірно освітлених гір, пустель, степів до напівтемних печер та морських глибин. У рослин, які потребують багато світла, листки товсті жорсткі, здатні розташовуватися ребром або під кутом до сонця, мають добре розвинені механічні тканини, багато продихів. У рослин, які добре розвиваються при слабкому сонячному освітленні, пристосування мають протилежний характер. Для рослин із високими вимогами до води характерні такі пристосування, як: добре розвинена основна повітроносна тканина з численними міжклітинниками, невелика кількість продихів, тонка воскова плівка або її відсутність, великі тонкі листки, слабо розвинена коренева система тощо. Серед посухостійких частина рослин зберігає вологу та поживні речовини в підземних органах – цибулинах, бульбах або кореневищах (тюльпани, зірочки). Кактуси, алое, молочаї запасають воду в листках та стеблах, тому вони товсті й м’ясисті. У деяких рослин для зменшення випаровування листки вузькі, як у ковили, вкриті волосками, як у полину, а щоб добувати воду, їхні кореневі системи проникають на значну глибину, як у верблюжої колючки.
Не менш різноманітними є пристосування тварин. З температурою пов’язане існування холодно – і теплокровних тварин. Світло як екологічний чинник є зовнішнім регулятором життєвих функцій, орієнтиром у середовищі та джерелом інформації для багатьох тварин. Вологість як чинник визначається наявністю води в середовищі. Роль води для тварин може бути зумовлена її наявністю в середині тіла, у складі їжі, у повітрі чи грунті та як середовища існування для водних мешканців.
Таблиця 25. ДЕЯКІ ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН ДО ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ ЧИННИКІВ
Чинник | Адаптації |
Світло | Зміна тривалості дня є сигналом для багатьох біоритмів, фототаксиси, утворений вітаміну D, чорно-білий і кольоровий зір, нічний та денний спосіб життя, використання ультрафіолетових променів для орієнтування та спілкування, використання інфрачервоних променів для зігрівання тощо. |
Температура | Наявність у крові діалогічних антифризів, які понижують точку замерзання та перешкоджають утворенню кристаликів льоду. Теплоізолюючі покриви, відкладання жирів, тремтіння м’язів, збільшена площа зовнішніх органів для тепловіддачі, сплячка, побудова сховищ тощо. |
Вологість й вода | Накопичення жирів, які при розщепленні дають воду. Наявність покривів для збереження або випаровування води, органів активного переміщення для пошуку води чи плавання у воді тощо. |
Отже, пристосування організмів до впливу різних екологічних чинників проявляються здебільшого певними особливостями будови, функцій та поведінки.
Чому різні види організмів можуть мати схожі пристосування?
Пристосування живих організмів до середовища існування неодмінно позначається на їхній будові. У результаті цього виникають адаптації, що сприяють успішному здійсненню життєвих функцій і виживанню виду. Якщо організми різних систематичних груп мешкають в однакових умовах, у них формуються схожі пристосування та виникає подібність зовнішнього вигляду.
Життєва форма організмів – це тип пристосованості з певним комплексом пристосувань організмів, що формуються під впливом подібних умов середовища.
Для рослин найпоширенішими життєвими формами є дерева (мають багаторічне здерев’яніле одне стебло), кущі (мають багаторічні здерев’янілі стебла) та трави (мають м’які соковиті стебла). Один вид рослин у різних умовах може мати різні життєві форми. Так, на схилах плід п’ятитичинковий буде мати форму куща, а на рівній поверхні – форму дерева. В основу класифікації життєвих форм тварин можуть бути покладені добування їжі та характер (рослиноїдні, м’ясоїдні та всеїдні), ступінь активності (сидячі, вільноживучі), форма тіла й тип розмноження (форма поліпа й медузи). Найчастіше використовується класифікація життєвих форм у тварин за способом їхнього життя. Це наземні (леви, олені), підземні (кроти, сліпаки), деревні (білки, мавпи), повітряні (птахи, кажани), водяні (риби, дельфіни), літаючі (летючі риби, літаючі жаби) тварини.
Отже, життєва форма свідчить про подібний спосіб життя організмів різних видів у подібних умовах існування.
Іл. 236. Подібність пристосувань у літаючих тварин: 1 – летюча риба; 2 – літаючий дракон; 3 – білка-летяга; 4 – літаюча жаба
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Міні-проект “ЯК ТВАРИНИ ПРИСТОСОВАНІ ДО ЖИТТЯ В РІЗНИХ УМОВАХ”
Перед Вами тварини, пристосовані до життя в повітрі, воді та грунті.
Визначте їх основні пристосування будови, функцій та поведінки до життя у відповідних умовах.
Іл. 239. 1 – білка-летяга; 2 – кріт звичайний; 3 – видра річкова
Біологія + Екологія життя
Життєві форми тварин залежать також від клімату. Ссавці, що живуть у холодному кліматі, на відміну від споріднених видів з теплих країв, мають більші розміри й короткі виступаючі частини тіла (хвіст, вуха, кінцівки). Ці особливості відображені в правилі Бергмана. Згідно з цією закономірністю, у тварин одного виду або групи близьких видів розміри тіла більші у холодних частинах ареалу та менші – у теплих.
Іл. 240. Пінгвіни: 1 – імператорський; 2 – пінгвін Маггелана: 3 – галапогоський
Таблиця 26. ПОШИРЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ПІНГВІНІВ ТА РОЗМІРИ ЇХ TІЛ
Вид | Географічна широта | Середня вага особин | Середня висота особин |
Імператорський пінгвін | 650 пд. ш | 30 кг | 114 см |
Пінгвін Магеллана | 500 пд. ш | 5 кг | 71 см |
Галапагоський пінгвін | 10 пд. ш | 2 кг | 53 см |
Дайте характеристику життєвої форми пінгвінів. Проаналізуйте дані таблиці та запропонуйте пояснення правила Бергмана, що відображає зміни розмірів тварин у зв’язку зі змінами температури.
РЕЗУЛЬТАТ
Оцінка | Запитання дня самоконтролю |
1-6 | 1. Що таке абіотичні чинники? 2. Наведіть приклади абіотичних чинників. 3. Що таке пристосування? 4. Наведіть приклади пристосувань організмів. 5. Що таке життєва форма організмів? 6. Назвіть основні життєві форми рослин і тварин. |
7-9 | 7. Які абіотичні чинники мають першорядне значення для організмів? 8. Які пристосування мають організми до життя в різних умовах? 9. Чому різні види організмів можуть мати подібні пристосування? |
10-12 | 10. На конкретних прикладах організмів опишіть пристосування тварин до впливу чинників середовища. |