Особливості філософії історії епохи Реформації ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

§ 2. Філософські проблеми періодизації історії

Особливості філософії історії епохи Реформації

Досягнення італійських істориків – гуманістів були відкинуті протестантською Реформацією. Найвідоміший з північних гуманістів, Еразм (1466 – 1536), стверджував, що чистота релігії залежить від чистоти духовної літератури, і що ця чистота занепала в Європі зі смертю класичних авторів і ранньохристиянських отців церкви. Його погляди дали інтелектуальну їжу лютеранам. У двадцяті роки XVI

століття лютеранські письменники вважали, що V століття було століттям занепаду як класичної літератури, так і євангельського християнства через 1000-літнє правління папського антихриста, що почалося.

Відкидаючи світську спрямованість італійських гуманістів, лютерани знову стверджували зв’язок історії з теологією. Бог був безпосередньо залучений до усіх людських справ, і головним завданням істориків було розпізнати випадки Його втручання і витлумачити їхнє значення.

У той же час лютеранські історики погоджувалися з італійськими гуманістами у тому, що тисячоріччя між V і XV століттями було

часом неуцтва і мороку. Однак для них причиною, що викликала цей морок, було не вторгнення германців до Італії, а пороки і перекручення релігії. Протестантська релігія давала світу ще один останній шанс на спокуту і порятунок, а часу залишалося мало.

Лютеранські письменники в основному дотримувалися системи “чотирьох царств”. За межами Німеччини, однак, цю концепцію критикували. Французький історик Жан Боден (1530 – 1596) відкидав її через ті самі причини, що й італійці. Думка про те, що гер-манці підхопили мантію римської величі й увічнили Імперію на тисячоріччя, була, за Боденом, дивовижною вигадкою. Нагромадження знань про азійські імперії зробило сумнівним положення про універсальну Римську Імперію (чи будь-яку іншу універсальну імперію). Тож Боден закликав істориків відмовитися від релігійної міфології для того, щоб зосередити увагу на поясненні (у цілком світській манері) причин підйому, падіння і зміни великих цивілізацій.

Поки релігійні догми керували суспільною свідомістю, ймовірно, зберігалися й умови для панування релігійної системи історичного часу. Це панування пішло на спад у XVII столітті. Навіть остання з так званих “релігійних війн”, 30-річна війна, відбувалася радше через політичний опортунізм світської влади, що прагнула розширення і зміцнення територій, й меншою мірою була викликана релігійними розбіжностями. Могутність держав зросла у XVII столітті. Доходи від податків збільшилися, торгівля розширилася, сформувалися торгові імперії, централізований бюрократичний апарат перебрав на себе контроль над безліччю соціальних інститутів. Історики погодили свої переконання з реальністю. Більше уваги приділялося науковим і технічним досягненням, відкриттям мореплавців XV і XVI століть, що привели до зміни маршрутів торгових шляхів, поширення влади і просторової орієнтації європейців на увесь світ. Протестанти вважали Реформацію епохальною подією, а католики до кінця 30-річної війни думали, що розкіл західного християнства є найбільшим розривом в історичному ланцюзі. Нові терміни, ставши звичними, уже ввійшли до загальної мови європейців, ототожнюючи тисячоріччя, що пройшло після падіння Рима, з наступними періодами: media tempestas (1469), media tempore (1531), media aetas (1518) і medium aevum (1604). До кінця XVII століття всі складові потрійної періодизації були в наявності.

Ученим, що вперше склав розрізнені шматочки в єдине ціле, був німецький філолог Кристоф Келер, відомий під ім’ям Целаріуса (1638 – 1707). Автор безлічі лінгвістичних та географічних досліджень, Целаріус склав короткий огляд давньої історії у 1675 році, потім, у наступному році, з’явилася праця під назвою “Ядро середньовічної історії між античністю і сучасністю”. Згодом він оприлюднив більш великий трактат з історії Середніх віків та сучасної йому Європи.

Головні його історичні публікації видавалися принаймні вісім разів, але прийнята ним потрійна модель сприймалася дуже повільно. Учені початку XVIII століття здебільшого сприймали падіння Риму як епохальну межу, але багато хто з них не визнавав можливості іс-нування жодного іншого рубежу. Усе, що передувало падінню Риму, було давньою історією, усе, що виникало потім, було новою історією. Таке розуміння панувало в Оксфорді і Кембриджі у 1720 році, коли Георг І створив королівську кафедру сучасної історії.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Особливості філософії історії епохи Реформації - Довідник з філософії

Схожі записи:

Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 3. Уявлення про діалектичний метод Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Попри стрімке примноження конкретних наукових методів...
Про функції філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Про функції філософії Функції філософії поділяються залежно...
Соціальні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Соціальні витоки філософування Виникненню філософії як нового типу світогляду і...
Аксіологічна версія Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 2. Найголовніші версії соціальної філософії Аксіологічна версія Термін “аксіологія” (від грец. axios – цінний, logos – поняття, вчення)...
Ступені розвитку уявлень про ноосферу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ступені розвитку уявлень про ноосферу Можна сказати, що теорії ноосфери і глобальних проблем певною мірою протилежні одна одній....
Феноменологічна філософія про світ людського життя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Феноменологічна філософія про світ людського життя Феноменологія...
Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Головна праця Гегеля, де...
Культура і людина Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і людина Розглядаючи цю підсистему буття, потрібно враховувати три рівні співвідношень культури...
Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках екзистенційно-комунікативних. Усвідомлення наріжного антропологічного принципу...
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...
Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Становлення та...
Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи...
Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Філосовські погляди П. Флоренського і С. Булгакова Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Філосовські...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування...
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
Філософія освіти Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія освіти Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії стає філософія освіти. Взаємодія між...
Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Релігійно зорієнтована (регульована) свідомість у світлі...
Про зміст терміна філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Про зміст терміна філософія Термін “філософія” з’явився в...
Культура серед світових реалій Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій У найширшому, філософському розумінні, культура за своїм масштабом постає співмірною з основними формами...