Особливості розмноження голонасінних

Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 3. Голонасінні

УРОК 39

Тема. Особливості розмноження голонасінних

Мета. Сформувати знання про особливості розмноження голонасінних рослин на прикладі сосни звичайної, порівняти розмноження насінням із розмноженням спорами.

Обладнання: таблиці “Будова насінини”, “Будова спори”, “Цикл розвитку сосни звичайної”, фотографії з зображенням сосни з жіночими і чоловічими шишками, розбірна модель насіння дводольних і нерозбірна – однодольних.

Основні

поняття і терміни: спора, насінина, стробіли, шишка, спорофіли.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота з підручником.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку	Час, хв.
1.	Організаційний момент.	1
2.	Перевірка виконання учнями домашнього завдання.	10
3.	Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.	3
4.	Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.	15
5.	Узагальнення і систематизація вивченого.	10
6.	Підсумки уроку, аргументація оцінок.	5
7.	Домашнє завдання.	1

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Розмістіть ери від найдавнішої до сучасної:

А) мезозойська;

Б) кайнозойська;

В) протерозойська;

Г) палеозойська.

2. Перші голонасінні рослини з’явилися у період:

А) кембрійський;

Б) ордовицький;

В) силурійський;

Г) кам’яновугільний;

Г) пермський.

3. Голонасінні рослини виникли від давніх:

А) Мохів;

Б) Папоротеподібних;

В) Хвощів.

4. Голонасінні займали панівне становище серед рослин у ері:

А) палеозойській;

Б) кайнозойській;

В) мезозойській.

5. Для запліднення у папоротеподібних потрібні:

А) вода;

Б) вітер;

В) комахи.

6. Для запліднення у голонасінних потрібні:

А) вода;

Б) вітер;

В) комахи;

Г) не потрібен жоден з цих факторів.

7. У голонасінних насіння розміщується:

А) відкрито;

Б) закрито;

В) напівзакрито.

8. Виберіть ознаки голонасінних рослин:

А) шишка;

Б) квітка;

В) корінь;

Г) спорофіл.

9. Вкорочені пагони розмноження у голонасінних називаються:

А) спорофіли;

Б) стробіли;

В) спорангії.

10. Справжні судини – трахеї у голонасінних:

А) є;

Б) нема.

11. Листок сосни називається:

А) хвоя;

Б) голка;

В) ланцетоподібний.

12. Виберіть рослини відділу Голонасінні:

А) ялиця;

Б) ягель;

В) ялина;

Г) яблуня.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

З попереднього уроку ви пам’ятаєте, що у розвитку життя на Землі був такий період, що голонасінні широко розповсюдились, а інші рослини поступово вимирали. Формулювання проблемного запитання. Як ви думаєте, що дозволило голонасінним вижити? Учні висувають різні припущення, головне з яких те, що саме наявність у голонасінних насінини дозволимо вижити цим рослинам. У всіх рослин, що з’явилися раніше, було спорове розмноження. Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, як розмножуються голонасінні на прикладі добре відомої вам рослини – сосни звичайної.

План

1. Порівняння розмноження рослин спорами і насінням.

2. Цикл розвитку сосни звичайної.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Порівняння розмноження рослин спорами і насінням

1. Бесіда. Пригадайте, що таке спори. Які організми утворюють спори і коли? Яку будову має спора? Яку будову має насінина?

2. Пояснення. Спора – це одноклітинний утвір, переважно мікроскопічного розміру, який складається з ядра і невеликої кількості цитоплазми (демонстрування таблиці “Будова спори”). Спори утворюються у великій кількості й мають дуже малу вагу, що полегшує їхнє розповсюдження здебільшого вітром, а також комахами. Через те, що спора дуже маленька і має дуже мало поживних речовин, проростання її залежить від наявності води і поживних речовин. Тому втрати спор дуже великі. Головна перевага спорового розмноження – швидке розмноження і розселення видів.

Насінина – типовий продукт статевого розмноження. Насінина містить зародок рослини й одну або дві сім’ядолі, які містять поживні речовини, необхідні для розвитку молодої рослини доти, доки в неї не розвинеться повноцінне коріння. Шкірка захищає насіння від висихання і пошкодження.

Розповідь з елементами бесіди. Чи є переваги насіннєвого розмноження над споровим? Які? Перевагою насіннєвого розмноження є те, що рослина не погребує водного середовища для статевого розмноження і тому краще пристосована до наземних умов. Крім того, насіння захищає зародок. Також насіння містить поживні речовини, необхідні для зародка. Ще однією перевагою є те, що зазвичай насіння має пристосування для розповсюдження і здатне залишатися в стані спокою доти, доки не настануть сприятливі умови.

Недоліками насіннєвого розмноження є те, що насіння має відносно великі розміри і досить важке. Це утруднює їхнє розповсюдження порівняно зі спорами. Також тварини часто поїдають насіння через поживні речовини, що там містяться. Іноді насіння, пройшовши непошкодженим через травний тракт тварин, після виведення назовні проростає. Але буває й так, що воно пошкоджується, наприклад, зубами тварини, і тоді, звісно, вже не може прорости. Ще одним недоліком є те, що запилення часто залежить від зовнішніх факторів (вітер, комахи, вода). Тобто без певного фактора запилення не відбувається, насінина не утворюється.

Цикл розвитку сосни звичайної

3. Розповідь з елементами бесіди. Пригадайте, чому така рослина, як сосна, належить до відділу Голонасінні. Який вигляд має сосновий ліс навесні? Сосна розмножується за допомогою насіння. У кожній лусочці шишки є по дві насінини, які лежать там відкрито. Тому сосна належить до голонасінних. Як же утворюються насінини в сосни? Навесні на молодих гілках цієї рослини помітно маленькі шишечки. Одні з них зеленувато-жовті (жіночі шишки) і зібрані тісними групами біля основи молодих пагонів. Інші – червонуваті, одиночні (чоловічі – стробіли). Кожна шишка складається з осі та лусок (спорофілів). (Демонстрування відповідних фотографій).

На лусках зеленуватих шишок розвиваються по два пилкові мішечки.

В них дозріває пилок. Оболонка кожного пилка має два пухирці, заповнені повітрям. Такі пилки вітер розносить на значні відстані.

Червонуваті шишки розміщені на тих самих деревах, що й зеленувато-жовті. Але вони містяться на верхівках молодих гілок. На лусках червонуватих шишок розвиваються насіннєві зачатки, по два на лусці.

Дозрівши, пилок висипається, і його підхоплює вітер. Запилення здійснить той пилок, що перенесеться на пилковходи насіннєвих зачатків. Після запилення насіннєвих зачатків луски червонуватих шишок замикаються і склеюються смолою. В пилку утворюються чоловічі гамети, а в насіннєвих зачатках – жіночі. Запліднення відбувається в насіннєвих зачатках закритих шишок. Із зиготи розвивається зародок, а з усього насіннєвого зачатка – насінина; шишки ростуть і дерев’яніють. Спочатку вони зелені, а потім коричневі. (Демонстрування таблиці “Цикл розвитку сосни звичайної”.)

Насіння у сосни дозріває через півтора року після запилення, а висипається з шишок майже через два роки. В насінні голонасінних рослин є тканина, що містить запас поживних речовин. Ця тканина оточує зародок.

Насіння сосни має плівчасті крильця, завдяки яким воно розповсюджується вітром. Але у насіння деяких сосен крилець немає. Насіння сосни сибірської (“кедрової сосни”) називають кедровими горішками. Запитання до учнів: поясніть, які помилки допущені у назві “кедрові горішки”.

4. Самостійна робота з підручником. Опрацювання фрагменту статті та робота з малюнком.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Заповнення учнями таблиці на дошці або подібної у практикумі.

Порівняння розмноження рослин спорами і насінням

Ознаки порівняння	Спорове розмноження	Насіннєве розмноження
1. Спора і насінина: А) кількість клітин; Б) розміри; В) що з них розвивається. 2. Залежність від наявності води. 3. Залежність від родючості грунту.
Висновки. Який вид розмноження більш досконалий? Які він дає переваги для поширення рослин?

2. Виконання завдань практикуму. Підпишіть “німий малюнок”.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання.

А) Вивчити відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання в кінці тексту.

Б) Виконати домашнє завдання практикуму.