НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§5. Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень. Інтонування різних видів складних речень. Синтаксичний аналіз
Єдиний вихід – старанно відточувати думку. І навчитися виражати її досконало реченнями.
І. Вихованець
99.1. Підготуйте лінгвістичний твір-мініатюру “Складні речення в нашому мовленні”, використовуючи поданий текст. Доберіть приклади.
Для називання явищ, подій навколишньої дійсності, для характеристики зв’язків між цими подіями ми користуємось
Частини складного речення об’єднуються в одне змістове й граматичне ціле за допомогою сполучників (чи сполучних слів) або тільки за допомогою інтонації. Тому розрізняють сполучникові і безсполучникові складні речення.
Сполучникові складні речення, залежно
ІІ. Складіть алгоритм розпізнавання простого і складного речення для учнів 9 класу.
III. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Як ви думаєте, єдиним виходом для чого є вміння старанно відточувати думку?
100.1. Прочитайте речення, дотримуючись правильного інтонування. Запишіть речення у такій послідовності: а) складносурядні; б) складнопідрядні; в) складні безсполучникові; г) складні речення з різними видами зв’язку.
I. Хату було видно здалеку: на осонні, з червоними віконцями, жовтогарячою призьбою, вона була схожа на розлогий кущ калини (І. Цюпа). 2. Пливли, курликаючи, журавлині ключі; мостили свої гнізда бусли-лелеки, падали лебедині зграї на плеса тихих лагідних річок та озер довкола Києва-града (Р. Іванченко). 3. Думи людські ясні, коли на землі тепло й сонячно, і барометр епохи ніякої негоди не віщує (С. Пушик). 4. Кругом трави й трави, суцільна розкіш квітучого різнотрав’я, і тільки де-не-де над цією зеленою повінню трав пробивається випадковий житній колосок (О. Гончар). 5. Життя – то неповторна пісня, яку треба вміти проспівати, не збиваючись на фальш, уникаючи різноголосся (І. Цюпа). 6. Український мовленнєвий етикет – то велика духовна сила, яка відстоює нас як націю (М. Стельмах). 7. Заповіт роду – його одвічний скарб, а зберегти цей скарб – велика мудрість життя (Я. Гоян).
II. Виконайте завдання.
У 1. Зробіть фонетичний розбір слова різноголосся.
2. Поясніть правопис виділених слів.
3. Виконайте морфологічний розбір двох дієприслівників (за власним вибором).
4. На прикладі речень поясніть уживання тире між підметом і присудком.
101.1. Пригадайте. За допомогою яких сполучників з’єднуються частини складносурядного речення? Під час відповіді скористайтеся схемою.
II. Спишіть речення, вставляючи сполучники сурядності. Накресліть схеми виділених речень.
1. На Україну подивлюсь – … любе серце одпочине (Т. Шевченко). 2. … шелесту не було чути, … колихання не було помітно (Марко Вовчок). 3. Десь далеко в урочистій тривозі, рожево-синіми барвами обвиті, бились і коливались святочні дзвони,… лагідно десь вдалечині скрипів сніг під ногами (М. Івченко). 4. А наді мною вечір жменями засіває зорі,… біля мене арфами бринять підморожені верби,… під ногами голубі тіні бавляться зі снігом (М. Стельмах). 5. Тупіт уже за спиною, чути мову вершників, … не оглядався мандрівник, задивлений у плин ріки, заглиблений у себе (Р. Іваничук). 6. А мати хоче научати,… соловейко не дає (Т. Шевченко).
III. Виконайте синтаксичний розбір одного речення (за власним вибором) за схемою.
1. Визначте тип речення за метою висловлювання, інтонацією.
2. Визначте кількість частин (двокомпонентне чи багатокомпонентне).
3. З’ясуйте смислові зв’язки між частинами.
4. Назвіть вид речення за групами сполучників сурядності.
5. Поясніть розстановку розділових знаків.
6. Розберіть кожну частину як умовно просте речення.
102.1. Усно відновіть текст, уставляючи на місці пропусків потрібні, на вашу думку, слова.
У складносурядному реченні інтонація своєрідна: кожна з частин інтонується, але на речення-частину накладається ще одна, … інтонація кінця. Реченням з протиставним зв’язком властива… інтонація, коли… наголосом виділяються ті члени, зміст яких….
Є й… інтонація, яка властива реченням, що передають… або… дій (З підручника).
II. Пригадайте. Випишіть із художньої літератури складносурядні речення із значеннєвими відношеннями одночасності, послідовності дій, чергування, протиставлення, з умовно-наслідковою залежністю між діями. Прочитайте їх, правильно інтонуючи кожне. Поясніть уживання розділових знаків.
Це варто знати
103.1. Прочитайте текст. Розкажіть про стилістичну роль складних речень, використовуючи інформацію з тексту.
Складні речення найчастіше вживаються в книжних стилях, хоч зустрічаються і в розмовному мовленні. У своїй більшості складні речення стилістично нейтральні. У науковому стилі переважають складнопідрядні речення, які виражають складні причинові, часові, наслідкові та інші стосунки.
У діловому стилі поряд із складнопідрядними значне місце посідають прості речення, ускладнені однорідними й відокремленими членами.
Складносурядні речення використовуються в художньому стилі для змалювання описових картин. Такі описи зустрічаємо у творах М. Коцюбинського, Панаса Мирного, І. Нечуя – Левицького, М. Стельмаха, О. Гончара та ін.
Для передачі динамічності мовлення використовуються безсполучникові складні речення, що теж характерно для художнього стилю. Стилістичне використання складних речень залежить від тих частин, що їх утворюють, смислових зв’язків між ними, засобів граматичного зв’язку (сполучників, сполучних слів, інтонації) між їх частинами тощо (3 кн. “Культура мови і стилістика”).
II. Прочитайте тексти. Зробіть висновок про роль складних речень у них.
1. У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол. У цих словах Козьми Пруткова образно виражена роль дружби в людських стосунках. Дружба ушляхетнює життя, її шанували та возвеличували мислителі давнини. Дружба, в оцінці Аристотеля, – найнеобхідніше для життя: адже ніхто не воліє жити без друзів, навіть якби він мав усі інші багатства. Звичайно, час вносить свої корективи, але такі поняття, як дружба, любов, завжди залишатимуться найвищими цінностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радістю спілкування, взаєморозуміння, емоційно збагачують його (Л. Сохань).
2. Мене все життя ваблять і хвилюють зорі… Я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси. І перший скрип деркача, і соняшник вогника під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят*, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річечки, в яку на все літо повходили м’ята, павині вічка*, дикі півники, та й не журяться, а цвітуть собі.
А над усім цим світом, де пахощі сіна злегка притрушує туман і дух молодого, ще не затужавілого зерна, сяють найкращі зорі мого дитинства.
І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село. А в цей час невидимий сон, що причаївся в узголів’ї на другому покосі, торкається повік і наближає до мене зірки (М. Стельмах).
III. Виконайте завдання за текстами.
1. Поясніть уживання розділових знаків у виділеному реченні.
2. Визначте частину мови слів злегка, навпростець.
3. Поясніть творення ступенів порівняння виділених прикметників.
104. Складіть речення за поданими схемами.
I. | 1. | [] – і [] | 3. Або [ ], або [ ]. |
2. | [], проте [ ]. | 4.[],чи[]. | |
ІІ. | 1. | [ ], що (), що ( ). | 3. (куди…), [ ]. |
2. | [ ], ( так що…). | 4. (коли…), [ ], (щоб…). | |
III. 1. | [],[] | 3. [ ] – [ ]. | |
2. | []:[]. | 4. [];[];[]. | |
IV. 1. | [].[]”[]” (коли…), (коли…). | ||
2. | [ ], і [ ], (якщо…). | ||
Складаймо професійне порфоліо
105. Перекладіть текст українською мовою (за обраним вами напрямом). Порівняйте вживання розділових знаків у складних реченнях у російській та українській мовах.
1. Технологічний напрям
Знакомство профессора Патона с электрической дуговой сваркой произошло в 1928 году, когда он принимал работу по реконструкции небольшого моста на безымянном полустанке. Уже немолодой ученый очень захотел совместить несовместимое – мостостроение и сварку.
Если в первом вопросе равных ему не было, то по поводу второго Евгений Оскарович столкнулся с твердолобой оппозицией. Научний коллектив, подобранный Патоном из молодых людей, месяцами не выходил из цехов, разрабатывая сварочные флюсы, экспериментируя с металлом и техникой. Они решали важнейшую оборонную задачу: сварка металла позволяла отказаться от клепаных конструкций в бронетехнике, военном судостроении и при строительстве подводных лодок. А параллельно провели сравнение исследования однотипних клепаних и сварных пролетных строений и убедились, что сварочные легче (3 журналу).
2. Природничо-математичний напрям
Теория, что континенты движутся, впервые была выдвинута немецким ученым Альфредом Вегенером в 1912 году.
Он обратил внимание, что каменный уголь залегает во всем Северном полушарии, хотя каменный уголь получается из растений, растущих в тропических лесах. Кроме того, он заметил, что западное побережье Африки и Восточное побережье Южной Америки так по форме подходят друг к другу, что кажется, что они были просто разорваны.
Вегенер решил, что все континенты был и сначала объединены в один большой континент. Потом они разошлись и заняли сегодняшнее положение. Большинство геологов не соглашалось с ним, потому что никто не представлял, что континенты могут двигаться.
Тогда ученые начали думать, как это могло случиться. Одна гипотеза предполагает, что жар в недрах Земли создает встречные течения, которые заставляют континенты двигаться. Сейчас ученые считают, что дно океана движется под воздействием смещения мантии земной коры
3. Спортивний напрям
Любая живая клетка в процессе жизнедеятельности нуждается в восполнении входящих в состав материалов. Для поддержания здорового образа жизни необходимо, чтобы траты целиком покрывались пищей. Совершенно естественно, что безупречное питание человека должно включать компоненты, которые входят в состав его организма, т. е. белки, жиры, углеводы, витамины, минералы и воду. Так как расход этих материалов зависит от ряда факторов: возраста, рода труда, окружающей среды и состояния самого человека, то необходимо иметь представление о значении отдельных материалов и потребности в них для безупречного питания и здорового образа жизни.
Значит, без белка невозможна жизнь. В состав питания человека входят различные продукты живой и неживой природы, которые и являются источником белка. Так, известны белки мяса, яйца, рыбы. Это белки животного происхождения; их определяют наиболее выгодными для организма или, как принято говорить, полноценными белками. Крупы, хлеб, овощи, картофель и другие продукты неживой природы тоже содержат белки, которые также важны в безупречном питании ведущего здоровый образ жизни человека. Белки – сложные материалы; от жиров и углеводов они отличаются тем, что в их состав входит азот. Заменить их невозможно (3 пособника).
106. І. Прочитайте текст. Підготуйте 4-5 запитань за його змістом, які \ дали б змогу краще зрозуміти написане.
Сполучні слова виконують таку саму роль, що й сполучники, але це – відносні займенники хто, що, який, чий. котрий, скільки і прислівники де, куди, звідки, коли, як, навіщо, чого. Як повнозначні частини мови сполучні слова завжди є членами підрядних речень.
Для того щоб відрізнити сполучники від сполучних слів, можна скористатися такими прийомами:
1. Коли слово що піддається заміні на займенникове який, то тут що – займенник, сполучне слово: Проходячи мимо горобини, що стояла поміж розлогих вільх і білокорих беріз, не можна було втриматись від того, щоб не поглянути на її радісну поставу (Є. Гуцало).
2. Коли на слово що падає логічний наголос, то це сполучне слово. Я вдихаю повітря, але не знаю, що пахне (М. Стельмах).
3. Слово як у складнопідрядних реченнях з підрядними часовими, умови, способу дії, порівняльними – завжди сполучник: Як задумали, так і сталося. Коли ж словом як приєднується до головного підрядне з’ясувальне речення, то як – завжди сполучне слово, відносний прислівник: Розкажи, як за горою сонечко сідає (Т. Шевченко).
4. Коли – це сполучне слово у складнопідрядних реченнях із підрядними означальними і з’ясувальними; у складнопідрядних реченнях із підрядними умови і часу коли – сполучник (З посібника).
II. Прочитайте речення. Визначте вид кожного складнопідрядного речення. У яких реченнях частини з’єднані сполучником, а в яких сполучними словами? Об’єднайтесь у пари й аргументовано доведіть свою думку однокласникові.
1. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 2. Нехай буде вечір тому, що вечірні дороги завжди короткі, бо вони повертають нас додому, бо вечірня дорога – це завжди повернення (В. Яворівський). 3. Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив луну* (Леся Українка). 4. У юності так хочеться, щоб виповнилося тобі вісімнадцять і ти став по-справжньому дорослим (І. Цюпа). 5. Уміщуючи різноманітну інформацію, що відбиває рівень знань, якими володіє суспільство в певну епоху*, словники відіграють надзвичайно важливу роль у духовній культурі народу (В. Русанівський). 6. Хоч багато витрачаєш часу для підготовки до уроку, проте користь від цього відчутна (3 журналу). 7. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (В. Коцюбинський). 8. Коли б знав чоловік, що доля готує йому за якийсь проміжок часу, тоді б неодмінно обминав непевні стежки (М. Стельмах). 9. Куди б не закинуло тебе життя, пам’ятай про хліб, яким тебе щедро годували (З журналу). 10. Розкажи нарешті, як ти відпочив цієї зими в Карпатах (3 газети). 11. У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся (Д. Павличко). 12. Опале листя лежить лапатими зірками, й ти ступаєш по тих зірках, наче йдеш по мініатюрному небу (Є. Гуцало).
107.1. Розгляньте фотоілюстрації. Складіть за ними речення, яким відповідали б подані схеми.
1. (Куди…), [ ], (яким…).
2. [ ], (коли), (коли).
3. [ ], (так що…].
II. Виконайте синтаксичний розбір записаного вами складнопідрядного речення (на вибір) за схемою.
1. Визначте тип складнопідрядного речення за метою висловлювання.
2. Виділіть граматичні основи у складному реченні. Яке з речень головне, яке підрядне?
3. Визначте місце підрядної або підрядних частин і засоби зв’язку з
Головною (підрядний сполучник або сполучне слово, вказівне слово).
4. Визначте вид підрядної або підрядних частин.
5. Поясніть розділові знаки.
6. Розберіть кожну частину складнопідрядного речення як просте
Речення.
На Сорочинському ярмарку
Мандруємо світом
108.1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте стиль мовлення. Доведіть свою думку.
З цікавістю переглядаю примірники журналів про Україну і Салерно. Пригадую поїздку в Салерно на звітний концерт вокального ансамблю “Калина”, що пройшов у зворушливій атмосфері. Запам’яталася також розмова з Ольгою Тарасюк про те, що залишилося в Україні, про наболіле, що ятрить* душу, і про плани, наповнені силою віри у важливість справи, за яку вона так самовіддано взялася. Тоді я мала нагоду тримати в руках журнал “Україна”, започаткований Ольгою ще в грудні 2002 року. Він був також двомовний: 200 примірників були надруковані італійською мовою, а 200 – українською. Матеріали українськомовного журналу були виведені старанним учительським почерком. Це ж якої сили було бажання розповісти італійцям, хто ми такі, українці, і що ми за нація; бажання об’єднати і зігріти рідним словом співвітчизників! Це ж як треба любити і відчувати коріння рідного, українського, щоб по ночах творити рукописний журнал?! (А. Галадій-Умлева).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Випишіть із тексту числівники й провідміняйте їх.
2. Поясніть значення виділених слів.
3. Доберіть синоніми до слів самовіддано, зворушливий.
4. У якому значенні в тексті вжито слово атмосфера? За необхідності скористайтеся тлумачним словником.
5. Накресліть схеми двох складних речень із тексту (за власним вибором).
Комунікативний практикум
III. Складіть і розіграйте діалог за ситуацією. Ви цікавитеся класичною
Музикою. Допоможіть одноліткові вибрати диск.
109.1. Пригадайте. Розкажіть про особливості інтонування безсполучникового складного речення, використовуючи подані речення як початок.
1. Для безсполучникового складного речення характерна інтонація… 2. Інтонація переліку виражає… 3. Інтонація зіставлення характеризується… 4. Інтонація зумовленості виражає… 5. Пояснювальна інтонація виражає…
II. Прочитайте виразно речення. Зверніть увагу на їх інтонування. Визначте смислові відношення між частинами складного речення.
1. Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі (Л. Костенко). 2. Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О. Гончар). 3. Вдалині край степу, за селом, біліє вузенька смужечка поміж хатами й садами – то повертається зі своєї мандрівки по всіх усюдах на землі новий ранок (Гр. Тютюнник). 4. Лиш очерет навстоячки щось пише, навпомацки по шепітній воді, і над водою й очеретом тиша виводить в небо зорі молоді (М. Вінграновський). 5. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють, понад шляхом, щирицею, ховрашки гуляють (Т. Шевченко). 6. Мужність є найвеличніша властивість: народ, нею відзначений, повинен пишатися собою (В. Стефаник). 7. Дитинство дивується; молодість обурюється; тільки літа дають нам рівновагу (О. Довженко).
110. Виконайте повний синтаксичний аналіз одного з поданих складних речень (за власним вибором).
1. Незримі легіони ранку в золотих панцирах мчали нестримно вперед, і перед їхніми незліченними фалангами тікав, зігнувшись, небесними манівцями останній князь – блідий, ледве помітний місяць (Б. Антоненко-Давидович). 2. Жити серед людей – все одно, що ходити в казковому саду. Ніби навколо тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси, і треба іти й так доторкнути до квітів, щоб не впала з них жодна крапля роси (В. Сухомлинський). 3. Прожитий день не вернеш, зроби, що можеш, сьогодні, а завтра буде щось нове (Я. Загребельний). 4. Западав вечір, я побачив, як горить на виднокрузі світлий обрій, сутінок поплівся по вулицях містечка, хати, понакривані дахами, виглядали, як старі гриби; люди здавалися мені барвистими ляльками (В. Шевчук).
Бібліографічне бюро
Лаврінець О. Я., Симонова К. С., Ярошевич І. А. Читай і знай! – К.:
Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2009.
Стоян Л. М. Українська мова. Посібник з орфографії та пунктуації. –
К.: Наук, думка, 2005.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Підготовка промови
Три завдання оратора: що
Сказати, де сказати, як сказати.
Цицерон
111.1. Прослухайте текст. Визначте актуальну інформацію в кожному прослуханому абзаці. На підставі визначеного складіть запитання до кожного речення. Законспектуйте текст.
II. Визначте етапи підготовки промови.
Підготовка виступу – важливий і відповідальний етап для кожного промовця. Вона розпочинається з визначення теми виступу. При доборі теми потрібно виходити з власного досвіду, рівня знань. Важливо, щоб тема була цікавою, актуальною, значущою для вас і слухачів. Іноді доводиться виступати на вже визначену тему, у цьому випадку її треба уточнити, конкретизувати.
Наступний етап – формулювання теми. Назва виступу має бути чіткою, зрозумілою й по можливості короткою. Вона повинна відбивати зміст виступу й обов’язково привертати увагу слухачів. Слід уникати й загальних назв, що вимагають висвітлення багатьох питань, чого не зможе зробити доповідач у межах одного виступу. Наприклад, теми “Будьмо здорові”, “Комп’ютер і сьогодення” неможливо висвітлити всебічно, тому серед слухачів завжди будуть незадоволені, які не отримали відповіді на свої запитання. Для конкретизації загального формулювання теми можна використати підзаголовки, наприклад, “Гомеопатичні засоби”, “Про шкідливість самолікування” тощо.
Процес підготовки виступу вимагає визначити його мету. Мовець повинен чітко визначитися: для кого, з якою метою він виступає, якої реакції слухачів прагне. Ораторові слід формулювати мету виступу не тільки для себе, а й для слухачів. Чітке формулювання цільової настанови полегшує сприйняття виступу, певним чином настроює слухачів.
Важливою умовою правильного визначення теми й мети виступу є складання уявного психологічного портрета аудиторії: оцінка рівня обізнаності слухачів з темою виступу й зацікавленості в розкритті певних питань, характеристика вікових особливостей, роду діяльності.
Після визначення теми, мети виступу, починається етап пошуку й відбору матеріалу. Уміло дібрані факти, цифри збагачують, увиразнюють мовлення. Критеріями відбору фактів є достовірність, абсолютна точність. Досвідчений оратор підпорядковує факти загальній ідеї виступу.
Основними джерелами нових ідей, цікавих відомостей, фактів, ілюстрацій виступу є:
– наукова, науково-популярна, художня література;
– довідкова література: енциклопедії, довідники, словники,
Статистичні збірники, таблиці, бібліографічні покажчики;
– статті з періодичних видань тощо.
– радіо-, телепередачі.
Для підготовки цікавого, змістовного виступу краще використовувати не одне, а кілька джерел. Поль Сопер радив ораторам-початківцям: “Не хвилюйтесь, якщо способи відбору матеріалу в бібліотеці та інших місцях спочатку здаватимуться складними. Оволодівши ними, ви уникнете великої витрати
Часу і зайвих клопотів. Якщо засвоїте, як користуватися бібліотекою, то ви набудете найважливішого – дослідницьких навичок і невтомного бажання знати досконало все з питань, що вас цікавлять”.
Далі рекомендується скласти попередній план виступу, що відображатиме власне бачення проблеми, зміст матеріалу. У процесі роботи над виступом план може змінюватися. Після написання плану ораторові необхідно попрацювати над побудовою окремих частин виступу: вступу, основної частини та висновку.
Експериментально доведено, щонайкраще запам’ятовується те, що дається на початку й у кінці виступу. Від того, як оратор почав говорити, наскільки йому вдалося зацікавити аудиторію, багато в чому залежить успіх виступу. Невдалий початок знижує інтерес слухачів до теми. Тому треба починати виступ з цікавого прикладу, афоризму, гумористичного зауваження, розповіді про визначні події, що мають відношення до цієї аудиторії чи теми виступу. Можна використати цитату, що допоможе глибше осмислити почуте. Ефективними прийомами завоювання уваги слухачів є запитання до аудиторії, вдалі етикетні формули: привітання, звернення: Шановні добродії…. Шановні друзі…, Я радію щасливій нагоді зустрітися з вами….
Важливою композиційною частиною є висновок, у якому підводяться підсумки сказаного, робляться узагальнення й висновки, ставляться перед слухачами конкретні завдання, що випливають із змісту виступу.
Необхідно ретельно попрацювати над останніми словами виступу. Якщо перші слова оратора повинні привернути увагу слухачів, то останні покликані посилити ефект виступу, спонукати аудиторію до міркувань, відповідних дій, вчинків, тобто, за Костянтином Станіславським, реалізувати не тільки мету й завдання виступу, а й “надзавдання” (зворотна реакція слухачів).
Добре продуманий вступ і висновок ще не забезпечують успіху. Трапляється, що оратор у вступі зацікавив слухачів, але згодом їхня увага слабне, а згодом зникає зовсім. Тому важливе завдання оратора – не тільки привернути увагу слухачів, а й зберегти її до кінця виступу. Отже, слід відповідально ставитися до підготовки основної частини виступу. Важливо дотримуватися логіки, послідовності розвитку думки, чіткості у викладі матеріалу (3 кн. “Риторика”).
ІІІ. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Прокоментуйте його.
112.1. Прокоментуйте вислів Дмитра Менделєєва: Знайдена, але не записана думка – це знайдений і втрачений скарб.
II. Прочитайте висловлювання відомих ораторів. Про які етапи підготовки промови в них ідеться?
1. Вчити – обов’язок оратора, давати насолоду – честь, яка надається слухачеві, справляти ж сильне враження – необхідно Цицерон). 2. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит). 3. Невзяття до уваги характеру слухачів зробить безплідними зусилля навіть великого таланту (А. Бен). 4. Немає нічого сильнішого за слово (Менандр). 5. Оратор користується народною прихильністю лише тоді, коли завчасно продумує, що буде говорити: лише цим доводить він свою відданість народу, а той, хто не турбується, як буде сприйнята його промова, діє… як людина, яка більше спирається на силу, ніж на переконання (Демосфен). 6. Справжній оратор прикрашає свою промову тільки світлими істинами, найблагороднішими почуттями, виразами сильними й відповідними тому, що бажає він навіяти; він мислить, відчуває, і слова йдуть (Ф. Фенелон).
III. Знайдіть в Інтернеті інформацію про ораторів, висловлювання яких ви прочитали.
Це варто знати
113. Прочитайте текст. Випишіть ключові слова і словосполучення. Поясніть, у чому полягає відмінність між щоденною підготовкою і підготовкою до конкретного виступу.
Підготовка до виступів може бути щоденною і до конкретного виступу. Щоденна підготовка складається з таких чинників: самоосвіта – постійне прагнення до нових знань, постійне незадоволення собою; створення власного архіву – збирання вирізок з газет, журналів, виписки з прочитаної літератури, прислів’я, приказки, крилаті слова, афоризми; записування запитань, які ставлять слухачі. Як зауважує Е. Адамов, “лектор без архіву – це музикант без інструмента, лекторський архів – це творча біографія, мовчазний свідок його великої праці”; оволодіння технікою мовлення -її основні елементи: фонаційне (мовленнєве) дихання, голос (правильні навички голосоутворення), дикція (ступінь виразності під час вимови слів, складів, звуків); підвищення культури усного й писемного мовлення: увага до правильного мовленнєвого спілкування в побуті, активна мовленнєва практика (бесіди, дискусії, семінарські й практичні заняття), регулярне листування; критичний аналіз виступів – аналіз виступів на зборах, конференціях, по радіо, телебаченню: зміст промови, форма викладу, мовленнєва майстерність, ораторські прийоми, контакт з аудиторією, що сподобалося, що викликало негативну реакцію, самоаналіз; оволодіння методикою публічного виступу – для цього необхідно знати: з яких етапів складається діяльність оратора, як підготуватися до зустрічі зі слухачами, як побудувати промову, які прийоми управління аудиторією можна використати.
Підготовка до конкретного виступу визначається видом ораторської промови, темою, метою й завданнями, індивідуальними особливостями, складом аудиторії (А. Нікітіна).
114. Запам’ятайте поради, наведені в таблиці. Чим заздалегідь підготовлена промова відрізняється від імпровізованої? Спрогнозуйте ситуації, за яких можна виголосити підготовлену й імпровізовану промови.
Заздалегідь підготовлена промова | Імпровізована Промова |
1. Починайте готувати за кілька днів, це дасть змогу запам’ятати промову | 1. Чітко сформулюйте тему й основну думку промови |
2. Двічі-тричі прочитайте промову перед дзеркалом 3. Під час репетиції не “рвіть” текст на шматки, а читайте його повністю. Така тактика дає змогу відтворити ситуацію реального виступу 4. На невеличких аркушиках (які буде зручно тримати в руках) записуйте необхідні дані (цифри, цитати, аргументи тощо) або ключові слова 5. Тренуючись, спробуйте “змалювати” портрет майбутньої аудиторії | 2. Визначте тезу й аргументи (їх не повинно бути багато (2-3) |
3. Сформулюйте кілька вступних і заключних зауважень | |
4. Якщо ще є час, подумайте про факти, приклади, цитати, афоризми, приклади з історії або літератури, які зможете використати | |
5. Продумайте переходи від однієї композиційної частини до іншої | |
6. Пам’ятайте: під час кожної репетиції ваша промова буде звучати по-різному. Це добре, бо, можливо, один із варіантів стане вашою реальною промовою | 6. Пам’ятайте: імпровізована промова повинна бути короткою (не більше 5-7 хвилин), мати чітку структуру, бути зрозумілою для слухачів, а також яскравою й виразною |
115. Зробіть висновок. Часто під нас підготовки виступу виникає запитання: Писати чи не писати текст виступу? Прочитайте думки відомих ораторів. Якої думки дотримуєтеся ви?
І. Як корабель, що продовжує пливти навіть після припинення веслування, так і промова, отримавши поштовх від письмових заміток, продовжує йти своїм ходом, навіть коли замітки вже вичерпалися (Цицерон). 2. Тільки за допомогою писання можна досягти легкості мовлення (Квінтиліан). 3. Я ніколи не писав промов попередньо і дозволю собі як старому судовому діячеві сказати молодим діячам: не пишіть промов заздалегідь, не витрачайте часу, не розраховуйте на допомогу цих створених у тиші кабінету рядків, що повільно лягають на папір (А. Коні). 4. Ораторське мовлення – це не сума матеріалів, зібраних з різних джерел, а оригінальний, народжений у творчих муках твір (Є. Ножин).
116. Підготуйте план виступу на одну з тем.
– Кого можна назвати мовною особистістю.
– Освічена людина – корисна людина.
– Навіщо треба вивчати риторику.
– Спортивні новини.
117. Прочитайте подані зразки початку виступів. Визначте й проаналізуйте прийоми цікавого, завоювання уваги.
1. Багата на таланти українська земля. Яким сузір’ям сяють вони в її багатовіковій історії! Серед них і Людина з іменем Дніпра, як назвав Дмитро Павличко Бориса Тена. Щедрою була доля, давши йому хист поета, музиканта, перекладача. Найбільше Бориса Тена знають як автора перекладу Гомерових поем “Іліада* та “Одіссея*. Він лауреат премії імені Максима Рильського, заслужений діяч польської культури (К. Ненець).
2. Якщо зібрати всі книги, написані про цю людину, то вони становитимуть величезну бібліотеку. А картини різних художників, що його зображують, не помістяться в найбільшому музеї. Чим же він, уродженець невеликого французького острова Корсика в Середземному морі, вразив не тільки своїх сучасників, а й людей наступних поколінь? (П. Таранов).
Антисуржик
118. Прочитайте вислови у правому стовпчику, запам’ятайте їх.
119. І. Проведіть дослідження. Прочитайте висловлювання. Спрогнозуйте, якою композиційною частиною промови воно може бути.
Моя цивілізація тримається на культі людини, що пробивається крізь осіб. Віками вона прагне показати людину, так само, як вчить крізь каміння бачити Собор (А де Сент-Екзюпері).
II. Поміркуйте. Як ви розумієте слова відомого французького письменника?
Зверніть увагу!
Заздалегідь підготовлений план, тези або конспект допоможуть дотримуватися логіки під час виступу, а заготовлені приклади, цитати, логічні переходи допоможуть зацікавити слухачів.
Комунікативний практикум
120. Підготуйте виступ на одну з тем.
“А кожен фініш – це, по суті, старт” (Л. Костенко) (Виступ на святі останнього дзвінка).
– Афоризми – перлини народної мудрості (Виступ на засіданні гуртка української мови).
– “Я вибрала долю собі сама…” (Л. Костенко) (Виступ про людину з цікавою долею).
Бібліографічне бюро
Сагач Г. Золотослів. – К.: Школяр, 1998.
Сагач Г. Риторика: навч. посібник для серед, і вищ. навч. закл. України. – К.: Ін Юре, 2000.
Скуратівський Л. Українська мова: Елементи практичної риторики: додаток до підруч. “Українська мова, 10-11 кл.” загальноосвіт. навч. закл. з укр. та рос. мовами навч. – К.: Освіта, 2004.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)