Паразитизм ❤️ Довідник з екології

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ

9.3. Паразитизм

Основні поняття і терміни: Паразит, паразитизм, основний господар, проміжний господар, ектопаразити, ендопаразити, паразитоїди, облігатний і факультативний паразитизм.

Паразитизм – Це така форма трофічних зв’язків між видами, за якої організм-споживач (паразит) використовує живого господаря як джерело їжі і місце постійного чи тимчасового проживання.

Відповідно, Паразит – Це організм, який живе на поверхні

(ектопаразит), або в органах і тканинах (ендопаразит) інших видів організмів, живиться за їх рахунок готовими органічними речовинами, виснажує, викликає захворювання і навіть смерть живителів.

Існують Облігатні (постійні) і Факультативні (тимчасові) форми паразитизму. Залежно від вибору господаря-живителя, паразити поділяються на Вузькоспеціалізовані, здатні паразитувати тільки на одному із видів рослин чи тварин, та Неспеціалізовані, що можуть паразитувати на різних видах живих організмів.

Важливим моментом у житті паразитів є перехід їх з одного організму на інший для завершення повного циклу

розвитку. Це означає, що серед паразитів є група таких, які протягом всього життя живуть за рахунок Одного господаря-живителя (Аскарида, туберкульозна паличка; гриб фітофтора, гриб ріжки, сажкові гриби та ін.). Інша група паразитів частину свого життя живе в організмі Проміжного господаря, а іншу – в організмі Основного господаря (рис. 9.10). Отже, вони для повного циклу розвитку потребують двох і більше господарів. Такими є бичачий ціп’як (стадія фіни – у великої рогатої худоби, доросла особина – в людини); малярійний плазмодій (комар – проміжний, людина – основний господар).

Паразитизм

Рис. 9.9. Розвиток свинячого ціп’яка, його проміжні й основні господарі-живителі.

Значну роль у поширенні паразитів відіграють Переносники захворювань (кровосисні комахи, лисиці, вовки, собаки, пацюки та ін.). Наприклад, сонна хвороба викликається трипаносомами, які живуть у крові африканських антилоп, не завдаючи їм відчутної шкоди. До людини ці паразити переносяться мухою це-це.

Серед паразитичних форм відносин є й такі, за яких обов’язковою є загибель живителя у молодому віці. Ця форма паразитизму поширена у комах рядів перетинчастокрилих і двокрилих. Вони відкладають свої яйця в яйця або личинки інших комах, які від цього гинуть, не досягнувши зрілого стану. Цю групу комах називають Паразитоїдами. До них належать близько 25% усіх видів сучасних комах. їх використовують для боротьби із шкідниками, із збудниками захворювань шляхом знищення переносників.

Менш поширеними і тому менш впливаючими на популяції є такі позитивні форми як коменсалізм і мутуалізм, які сприяють росту і виживанню популяцій.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Паразитизм - Довідник з екології

Схожі записи:

МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА – зміни ознак організму (фенотипу), спричинені чинниками умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу....
МІКОРИЗА Екологія – охорона природи МІКОРИЗА – симбіотичне існування грибів на коренях та в тканинах коренів рослин, що забезпечує симбіонтам одержання частини поживних речовин один від...
РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
ГІПС Екологія – охорона природи ГІПС – мінерал класу сульфатів білого кольору, за наявності домішок – забарвлений у різні кольори. Г. використовують у будівництві, для виготовлення...
ПРАВИЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАМІЩЕННЯ – потреби людини в деяких життєвих благах можуть бути до певної міри (та, як правило, на відносно короткий...
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЛІСІВ – стат. натурний облік площі лісів, їхнього якісного складу, ступеня заліснення, запасів деревини, щорічного її приросту, вивчення системи організації...
ІНСТРУМЕНТ ПРИРОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ІНСТРУМЕНТ ПРИРОДООХОРОННИЙ – будь-який правовий, відомчий чи обмежувальний виробничу діяльність акт, спрямований на збереження природи, довкілля....
ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють держ. заходи щодо охорони, рац. використання та розширеного відтворення прир....
АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх...
КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ, суперництво, антагонізм – активна взаємна боротьба між двома чи кількома організмами за засоби існування, що охоплюють спільну для них...
МІКОТОКСИНИ Екологія – охорона природи МІКОТОКСИНИ – токсини плісеневих грибів, які після потрапляння в організм людини спричинюють різні захворювання. З давніх-давен відомі такі М., як алкалоїди...
УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ – повторне використання пром. відходів як вторинної сировини, палива, добрив тощо....
ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ДЕПРЕСІЯ Екологія – охорона природи ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ДЕПРЕСІЯ – див. Депресія психоневрологічна....
АНТРОПОЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОСИСТЕМА – те саме, що й Соціоекосистема глобальна....
ПАРАЗИТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТОЦЕНОЗ – поєднання популяцій різних паразитів, що населяють певний орган чи весь організм хазяїна або місця його помешкання (гніздо, нору тощо)....
ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ – за визначенням Рамсарської конвенції, яка охороняє водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, і до якої приєдналася Україна, –...
ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ – 1) тимчасовий стан екосистеми, за якого кількість особин будь-якого виду більша за можливості ємності середовища. П. може настати в...
ДИВЕРГЕНЦІЯ ЛІНІЙ ПОТОКУ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ ЛІНІЙ ПОТОКУ ПОВІТРЯ – розходження потоків повітря з точки або від лінії й одночасно у напрямку заг. перенесення повітряних мас....
АНТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи АНТРОПОФІТИ – рослини, введені в місцеву флору завдяки діяльності людини (культурні, окультурені, бур’яни та рудеральні рослини)....
СИНОПТИКА Екологія – охорона природи СИНОПТИКА – те саме, що й синоптична метеорологія, тобто розділ метеорології, що вивчає процеси формування погоди з метою її завбачення....
СТЕНОЙОННІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОЙОННІСТЬ – здатність організмів жити лише за певного значення рН середовища....
ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
ОРНІТОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ОРНІТОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких рослин за допомогою птахів, що живляться нектаром (колібрі, медососи). О. – вид зоохорії, характерний для багатьох...
ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г....
МОРФОКЛІМАКС Екологія – охорона природи МОРФОКЛІМАКС – клімаксові угруповання, що зумовлені рельєфом та його розвитком....
ШКОДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКОДА ЕКОЛОГІЧНА – екон. або розраховані в грошовому виразі неекон. збитки суспільства, яких можна було б уникнути за оптим. стану прир....
ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
ЛАГУНА Екологія – охорона природи ЛАГУНА – 1) неглибока прир. водойма невеликої площі, відокремлена від моря вузькою смугою або сполучена з ним вузькою протокою. Характеризується надзвичайно...
АНТРОПОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОЛОГІЯ – екологія людини та її предків (антропоїдів)....
ГРУНТ ВИРОБКИ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВИРОБКИ – порода, яка виймається з літосфери в процесі гірн. розробок під час видобування корисних копалин. Часто токс....
МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну,...
ВІОЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТНІСТЬ – здатність рослин найповніше використовувати ресурси довкілля, а отже, чинити сильний конкурентний вплив на ін. види....
РЕБАЛЬЗА Екологія – охорона природи РЕБАЛЬЗА, каагапу – пальмовник, що періодично затоплюється, на напіврідкому грунті в басейні р. Амазонка....